Ухвала суду № 80685336, 25.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 березня 2019 року Справа 160/2656/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Покровського районного відділу з питань пробації м. Кривий Ріг філії Держаної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про визнання протиправними підготувальні дії та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Покровського районного відділу з питань пробації м. Кривий Ріг філії Держаної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати протиправними підготувальні дії за місцем роботи позивача зі звільнення з посади ОСОБА_1 спеціалістами Покровського районного відділу з питань пробації м. Кривий Ріг філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області за «Порядком виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю» за розділом VІ «Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі» наказу Міністерства юстиції України від 29.01.2019 №272/5, як за порядком виконання такого покарання, яке не призначене судовим рішенням – ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 29.01.2019 року та порушує трудові права, свободи, інтереси позивача за місцем роботи;

- зобов’язати спеціалістів Покровського районного відділу з питань пробації м.Кривий Ріг філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області утриматися від вчинення певних дії за порядком виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю» за розділом VІ «Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі» наказу Міністерства юстиції України від 29.01.2019 №272/5, як за порядком виконання такого покарання, яке не призначене судовим рішенням – ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 29.01.2019 року та порушує трудові права, свободи, інтереси позивача за місцем роботи.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частиною 1, пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, із зазначенням змісту позовних вимог і викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

Тобто, з вказаної норми вбачається, що у публічно-правових спорах, особа повинна звернутися до суду із належним способом захисту.

Зазначені вимоги КАС України позивачем не виконано, у зв’язку із чим позивачу необхідно надати до суду уточнений позов із викладенням в прохальній частині позовні вимоги щодо предмету спору та навести їх обґрунтування у відповідності до ст.ст.5, 160, 245 КАС України, із зазначенням у т.ч. протиправності рішень, дій чи бездіяльності, в залежності від обраного способу захисту.

У відповідності до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, до позовної заяви не надано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб-громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу); офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У супереч зазначеному, у позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, а також не зазначено електронні адреси учасників справи.

Одночасно у позові позивач заявляє про те, що останній звільнений від сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Так, слід зазначити про те, що частиною 1 ст.8 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Отже, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати.

Відповідно до ч. 1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, вирішуючи такі клопотання суд повинен враховувати те, що, якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору. Також стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України може бути застосована і до юридичних осіб (зокрема до громадських організацій), якщо у них відсутні достатні кошти на рахунках для оплати судових витрат чи їх рух заблоковано внаслідок арешту.

Повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони не спроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування, тощо).

Доказів вищевказаного до суду позивачем надано не було.

Крім того, слід зазначити про те, що позивач не є особою, які звільняються від сплати судового збору згідно до статті 5 Закону України “Про судовий збір”.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що посилання позивача про те, що він звільнений від сплати судового збору є безпідставними та не підтверджені відповідними доказами.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет на 2019 рік" від 23.11.2018 року №2629-VIII, станом на 1 січня 2019 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 1921,00 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” № 3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється:

- якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою -1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 1921,00 грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 19 210,00 гривень;

- якщо подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 768,40 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 9 605,00 гривень.

За подання адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється:

- якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 1921,00 грн.;

- якщо подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 768,40 гривень.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.

Отже, звертаючись до суду із цим позовом, з урахуванням позовних вимог, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн., або надати докази, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», відповідно.

За наведених обставин, позивачу необхідно сплатити (доплатити) судовий збір у розмірі 768,40 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 34316206084014; код класифікації доходів бюджету: 22030101, або надати докази, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Покровського районного відділу з питань пробації м. Кривий Ріг філії Держаної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про визнання протиправними підготувальні дії та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви із викладенням в прохальній частині позовні вимоги щодо предмету спору та навести їх обґрунтування у відповідності до ст.ст.5, 160, 245 КАС України, із зазначенням у т.ч. протиправності рішень, дій чи бездіяльності, в залежності від обраного способу захисту, а також із зазначенням в позові ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також офіційної електронної адреси позивача та відповідача по справі;

- документу про сплату (доплату) судового збору у розмірі 768,40 гривень, або доказів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

- докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, які спрямовані до Покровського районного відділу з питань пробації м. Кривий Ріг філії Держаної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області;

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз’яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Позивач: ОСОБА_1 (50015, АДРЕСА_1, код ОКПП НОМЕР_1).

Відповідач: Покровський районний відділ з питань пробації м. Кривий Ріг філії Держаної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, 7).

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В Ільков