Ухвала суду № 80685234, 26.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

26 березня 2019 року Справа№ 160/2604/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промо-сервіс" до Відповідача-1: Держаної фіскальної служби України, до Відповідача-2: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень №973469/39932350, №973467/39932350 від 01.11.2018р., №986720/39932350, №986719/39932350 від 13.11.2018р., зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2019р. (згідно штемпеля поштового зв'зку) Товариство з обмеженою відповідальністю "Промо-сервіс" звернулося з адміністративним позовом до Відповідача-1: Держаної фіскальної служби України, до Відповідача-2: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення регіональної комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №986720/39932350 від 13.11.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №205 від 28.08.2018р., №973469/39932350 від 01.11.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №212 від 29.08.2018р., №973467/39932350 від 01.11.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №213 від 29.08.2018р. та №986719/39932350 від 13.11.2018р. про відмову у реєстрації податкової накладної №214 від 29.08.2018р.;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України провести реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих позивачем податкових накладних №205 від 28.08.2018р., №212, №213, №214 від 29.08.2018р.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем не зазначено викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до Відповідача-1: Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН в порушення вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, як вбачається зі змісту позову позивач на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, посилається на те, що ним були надані контролюючому органу письмові пояснення щодо реальності господарських операцій, проте до позову доказів отримання таких пояснень контролюючим органом позивачем не додано в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову юридичною особою не майнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019р. складає 1921,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, враховуючи, що позивачем заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру у одній позовній заяві (визнання протиправними та скасування рішень №973469/39932350, №973467/39932350 від 01.11.2018р., №986720/39932350, №986719/39932350 від 13.11.2018р.) позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 7684,00 грн., виходячи з розрахунку 1921х4=7684,00 грн.

Так, позивачем до позову, в якості підтвердження сплати судового збору, додано платіжне доручення №1146 від 04.02.2019р. про сплату судового збору у розмірі 3824,00грн., проте вказане платіжне доручення не може бути прийнято судом як належний доказ сплати позивачем судового збору за подання даного адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судом встановлено, що згідно виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 05.02.2019р., Товариством з обмеженою відповідальністю "Промо-сервіс" платіжним дорученням №1146 від 04.02.2019р. вже було сплачено судовий збір у справі №160/1274/19.

Частиною 5 ст.6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що платіжне доручення №1146 від 04.02.2019р. не може бути належним доказом сплати позивачем судового збору у розмірі визначеному Законом України "Про судовий збір" за подання даного позову до суду, а отже позивачем до адміністративного позову не додано документу про сплату судового збору у розмірі 7684,00 грн. за подання даного адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою в порушення вимог ст.ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір” та ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду, а саме:

- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до Відповідача-1: Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 цього Кодексу;

- доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів отримання контролюючим органом письмових пояснень щодо реальності господарських операцій у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 7684,00 грн., у відповідності до вимог ст.ст.4,6 Закону України “Про судовий збір” та ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.4 Закону України “Про судовий збір”, ч.3 ст. 161, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промо-сервіс" до Відповідача-1: Держаної фіскальної служби України, до Відповідача-2: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень №973469/39932350, №973467/39932350 від 01.11.2018р., №986720/39932350, №986719/39932350 від 13.11.2018р., зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачеві у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у ньому викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до Відповідача-1: Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 цього Кодексу;

- доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів отримання контролюючим органом письмових пояснень щодо реальності господарських операцій у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 7684,00 грн., у відповідності до вимог ст.ст.4,6 Закону України “Про судовий збір” та ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №34316206084014 УК у Чечелівському районі м.Дніпра, код ЄДРПОУ 37989253, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз’яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1