Рішення № 80680564, 25.02.2019, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2533/18

Провадження № 2-242/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 лютого 2019 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Бондаренко Є.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в якій зазначає, що 16.05.2017 близько 16 години 20 хвилин, відповідач ОСОБА_3 керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись зі швидкістю не менше 81.6 кілометрів на годину, по сухому, чистому дорожньому покритті, правої смуги руху проїзної частини вулиці Столичне шосе в місті Києві, в напрямку міста Обухів, проїжджаючи повз зупинку громадського транспорту «Козин-1», порушив пункти Правил дорожнього руху України, а саме: в установлених межах не вибрав безпечної швидкості руху, проявив неуважність, перевищив максимальну швидкість на даній ділянці дороги, своєчасно не зреагував на зміну дорожньої обстановки, змінив напрямок руху праворуч не переконавшись, що це буде безпечним, в зв’язку з чим виїхав на праве узбіччя, де передньою лівою частиною свого транспортного засобу, вчинив на неї наїзд, вона саме закінчила перетин проїзної частини Столичного шосе, з ліва на право по ходу його напрямку руху. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, в неї, згідно висновку експерта № 1289/Е від 07.09.2017 року на момент звернення за медичною допомогою 16.05.2017 року мала місце: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, параорбітальної гематоми праворуч, синців, саден голови; закрита травма тазу та правого стегна у вигляді переломів лонної та сідничної кістки справа, лонної кістки зліва, великого вертлюга стегнової кістки; рвана рана середньої третини лівої гомілки; рвана рана розмірами 1x1x5 см. в ділянці правої гомілки з наявністю у дні її уламків діафізу великогомілкової кістки; уламковий перелом діафізів обох кісток правої гомілки в середній третині зі зміщенням уламків - відкриті уламкові переломи діафізів правих велико - та малогомілкової кісток; множинні синці, садна кінцівок, тулуба. Локалізація вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони дією тупого предмету, могли утворитись в термін та за обставин вказаних у постанові, тобто 16.05.2017 року при транспортні травмі. Таким чином, між подіями транспортної травми від 16.05.2017 року та отриманням тілесних ушкоджень є прямий причинно-наслідковий зв'язок. Відкриті уламкові переломи діафізів правих велико - та малогомілкової кісток за ступенем тяжкості відносяться до тяжкого тілесного ушкодження. Вказана закрита травма тазу та правого стегна за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров’я на строк понад 21 добу, тому вона просить стягнути з відповідача на її користь з урахуванням зменшення позовних вимог матеріальну шкоду в розмірі 13 445 грн. 15 коп. та моральну шкоду в розмірі 500 000 грн.

17 вересня 2018 року винесено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у цивільній справі та призначення підготовчого провадження у справі.

23 жовтня 2018 року винесено ухвалу про залучення до участі у справі в якості співвідповідача публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та продовження строків підготовчого провадження.

20 листопада 2018 року винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Надалі 04.01.2019 року позивач зменшила розмір позовних вимог, а саме просила стягнути відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 13 445 грн. 15 коп., відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000 грн., про що подала відповідну письмову заяву.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з урахуванням зменшення їх розміру в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, пояснила, що внаслідок неправомірних дій відповідача вона отримала тілесні ушкодження середнього та тяжкого ступеню, та тривалий час лікувалась, тому вона просить стягнути з відповідача витрат понесені під час лікування та відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги з урахуванням зменшення їх розміру підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, надав аналогічні пояснення.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судове засідання не з’явились, відповідач подав до суду заяву про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача публічного акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в судове засідання не з’явився, подав суду відзив на позовну заяву, який просив залучити до матеріалів справи, як такий, що не міг бути поданий в трок з об’єктивних причин, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

16 травня 2017 року близько 16 години 20 хвилин по вул. Столичне шосе в м. Києві в напрямку м. Обухів Київської області відповідач ОСОБА_3М керуючи автомобілем марки «MERCEDES-BENZ .SPRINTER» реєстраційний номер НОМЕР_2 порушив вимоги п.п. 2.3 б), 10.1, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода - позивача ОСОБА_1, що підтверджується копією вироку Голосіївського районного суду м. Києва, копією ухвали апеляційного суду м. Києва, копіями медичної документації та іншими письмовими доказами, а також визнається сторонами.

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 07.02.2018 року ОСОБА_3 був визнаний винуватим к вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у зв’язку із наїздом на пішохода ОСОБА_1

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 18.04.2018 року вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 07.02.2018 року було залишено без змін. Вирок набрав законної сили 18.04.2018 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦПК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Враховуючи викладене, шкода, заподіяна внаслідок ДТП позивачеві повинна бути відшкодована відповідачем ОСОБА_3 як винним у ДТП у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Під час судового розгляду сторонами не було подано належних і допустимих доказів щодо укладення відповідачем із страховою компанією договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відтак суд позбавлений можливості визначити ліміт відповідальності страховика, умови страхування та інші обставини, які б давали підстави для покладення на страховика або МТСБУ (третіх осіб) обов’язку відшкодувати заподіяну внаслідок винних дій відповідача шкоду на користь позивача.

За таких обставин, судом встановлено достатні правові підстави для покладення саме на відповідача цивільно-правового зобов’язання в повному обсязі відшкодувати заподіяну ним шкоду.

Матеріальний збиток завданий позивачу ОСОБА_1 в результаті ДТП складає 13 445 грн. 15 коп., що підтверджується копіями чеків та іншими письмовими доказами.

Одним із способів захисту цивільних прав, відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України визначено відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, яка завдана позивачу внаслідок дій відповідача ОСОБА_3

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Ст. 1166 ЦК України визначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ч. 1. ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовуються заподіянням шкоди внаслідок злочину, при вирішенні спору суд приймає до уваги положення Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 р.) щодо необхідності дотримання балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви, - з іншого.

Суд вважає обґрунтованими частково позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, яка завдана позивачу внаслідок дій відповідача ОСОБА_3

Під час судового розгляду знайшли підтвердження посилання позивача на те, що внаслідок дій відповідача ОСОБА_3 її було нанесено моральну шкоду тому нанесена такими неправомірними діями відповідача моральна шкода підлягає відшкодуванню в судовому порядку. Суд вважає доведеними посилання позову на те, що моральна шкода виразилась у тому, що позивач тривалий час була госпіталізована і перебувала на стаціонарному лікуванні, потім знаходилась на амбулаторному лікуванні і весь час була змушена зазнавати фізичного болю та страждань. Через значну тяжкість отриманих травм вона тривалий час самостійно не могла повноцінно рухатись внаслідок чого все навантаження на себе взяли її рідні, які вимушені були постійно перебувати біля неї та допомагати їй у всьому і навіть через півтора роки після ДТП позивач продовжує реабілітаційне лікування, а тому моральна шкода підлягає відшкодуванню.

Оцінюючи розмір моральних збитків суд вважає можливим стягнути з відповідача в якості моральної шкоди на користь позивача 150 000 гривень, оскільки такий розмір відшкодування не перевищує відповідних засад розумності, виваженості та справедливості, визначених згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”.

З матеріалів справи не вбачається достатньо переконливих доказів заподіяння такого розміру моральної шкоди, який передбачений позовом, а також такого матеріального стану відповідача, який би свідчив про його спроможність реально задовольнити вимоги позивача у заявлених нею розмірах грошового стягнення. Відтак, зазначений вище розмір задоволених позовних вимог, на думку суду, відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, а також не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілої, - з іншого.

Згідно вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В свою чергу, за правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки позивачем всупереч вимогам ст. ст. 12, 13, ЦПК України доведено належними і допустимими доказами позов лише частково, заперечення відповідача ґрунтуються на законі та матеріалах справи також лише частково, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у справі доказів, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати слід покласти на відповідача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 16, 22, 23, 1166, 1167, 1168, 1172, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 9, 22, 30 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 9, 16 Закону України «Про страхування», суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 08700, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4) відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 13 445 грн. 15 коп., відшкодування моральної шкоди в розмірі 150 000 грн., а всього 163 445 грн. 15 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 3 018 грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя М.В.Кравченко