Рішення № 80680555, 18.03.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/7677/18

Провадження №2/524/484/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2019 Автозаводський районний суд м.Кременчука в складі: Головуючого – судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря – Воблікової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання кредитного договору та договору іпотеки припиненими,-

ВСТАНОВИВ:

ВИМОГИ ПОЗИВАЧІВ

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до Автозаводського суду м. Кременчука із позовом, в якому просили суд визнати припиненим кредитний договір ML-D05/024/2008 від 03.06.2008, укладений між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_3; визнати припиненим договір іпотеки РML-D05/024/2008 від 03.06.2008, укладений між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_4, ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за №7772; внести до Державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру щодо об’єкта – квартири №33 в буд.25 по вул.Олексія Древаля/колишня назва – Петровського/ в м.Кременчуці та зняти заборону(реєстровий номер 7773) на відчуження квартири АДРЕСА_1/колишня назва – Петровського/ в м.Кременчуці, накладену ЗАТ "ОТП Банк" згідно договору іпотеки від 03.06.2008, що посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5

ОСОБА_6 ПОЗИВАЧІВ

Свої вимоги позивачі мотивували тим, що 03.06.2008 між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір ML-D05/024/2008, відповідно до якого банк надав останньому в тимчасове користування кошти в сумі 27000 дол.США на споживчі цілі із строком повернення до 02.06.2023. Цього ж дня між ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ЗАТ "ОТП Банк" укладено договір іпотеки ML-D05/024/2008, за умовами якого ОСОБА_4, ОСОБА_2 поручились перед кредитором за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов’язань. Предметом іпотеки за договором була квартира АДРЕСА_2.

27.05.2011 між ЗАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно якого ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло на себе зобов'язання за кредитним договором ML-D05/024/2008 від 03.06.2008.

В 2014 році ОСОБА_4 помер. Після його смерті ОСОБА_7 стала єдиним власником квартири АДРЕСА_2.

19.12.2016 помер позичальник ОСОБА_3. Спадкоємцями ОСОБА_3 є його дружина – ОСОБА_1 та донька, які вважаються такими, що прийняли спадщину оскільки проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

16.01.2017 ОСОБА_1 повідомила ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про смерть позичальника. Крім того, 26.072017 ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом в якому просила припинити договір іпотеки, оскільки не поручалась за нових кредиторів.

Починаючи із 16.01.2017 відповідачам було відомо про смерть позичальника і відповідно до ст.1281 ЦК України вони повинні були заявити про вимоги до спадкоємців.

Оскільки своїм правом відповідачі не скористались, позивачі вважають, що кредитні зобов’язання та додаткове зобов’язання є припиненими.

В судове засідання позивачі не з’явились. ОСОБА_1 надіслала суд клопотання про розгляд справи за її відсутності. Від представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_8 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

ТОВ "ОТП Факторинг Україна" надіслало суду відзив на позов, в якому зазначило, що з позовом не погоджується в повному обсязі. Відповідач звертав увагу на те, що в даній справі смерть боржника не є підставою для припинення іпотеки, оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво.

АТ "ОТП Банк" в судове засідання не з’явилось, про час та місце розгляду справи повідомлялось належним чином.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ОСОБА_9 СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

03.06.2008 між ЗАТ «ОТП Банк»(правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №ML-D05/024/2008. Відповідно до умов договору Банк надає позичальнику кредит в сумі 27000,00 дол.США з плаваючою процентною ставкою та кінцевим терміном повернення - 02.06.2023. Відповідно до п.3.1 частини 2 кредитного договору, сторони прийшли до згоди, що в якості забезпечення позичальником всіх своїх зобов'язань за цим договором, позичальник зобов'язується передати чи/та забезпечити передачу майновим поручителем в іпотеку банку предмет іпотеки, що перебуває у власності позичальника чи/та майнового поручителя чи здійснити інші дії письмово погоджені з банком.

03.06.2008 між ЗАТ «ОТП Банк»(правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_4, ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №РML-D05/024/2008, за умовами якого для забезпечення повного і своєчасного виконання боржником його боргових зобов'язань іпотекодавець надає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру квартири АДРЕСА_1/колишня назва – Петровського/ в м.Кременчуці.

Сторонам не заперечувалось, що 27.05.2011 між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено Договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого останній набув усіх прав вимоги за Кредитним договором, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3.

19 грудня 2016 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-КЕ №339378, виданого Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Полтавській області.

16.01.2017 ОСОБА_1 повідомила ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про смерть позичальника за кредитним договором №ML-D05/024/2008(а.с.21)

ОСОБА_10

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 1216 Цивільного Кодексу України(далі ЦК України) визначено, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї(ч.3 ст.1268 ЦК України)

Відповідно до статті 1281 ЦК України(в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин – смерті боржника) спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону(ч.1 ст.2, ч.2 ст.5 ЦПК України)

В ч.1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОЦІНКА СУДУ

Приписи статей 1281 і 1282 ЦК України та статті 23 Закону України «Про іпотеку» регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема і в зобов'язаннях, забезпечених іпотекою.

Стаття 17 Закону України «Про іпотеку» визначає підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої як смерть іпотекодавця, оскільки за змістом частини першої статті 1282 ЦК України та частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус іпотекодавця.

Оскільки зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов'язань, забезпечених іпотекою.

Поняття «строк пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність». Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред'явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Тоді як згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України строки пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін.

За змістом пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України та частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» право застави (зокрема, іпотека) припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою

Вказаних правових висновків дійшла ОСОБА_11 Верховного Суду при розгляді справи 522/407/15-ц(провадження 14-53 цс 18, постанова від 17 квітня 2018 року).

Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що вирішальне значення для правильного вирішення справи є встановлення моменту початку перебігу строку, встановленого ст.1281 ЦК України.

Суд враховує те, що в матеріалах справи міститься заява спадкоємця позичальник ОСОБА_3 – ОСОБА_1, адресована кредитору, із повідомленням про смерть позичальника.

На вказаній заяві міститься відмітка про її отримання представником ТОВ «ОТП Факторинг Україна»16.01.2017.

Отже, з огляду на положення ст.1281 ЦК України в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, шестимісячний строк розпочав свій перебіг з 17.01.2017.

Суд приймає до уваги ту обставину, що відповідачами не було надано доказів, які б підтверджували звернення кредитора із вимогами до спадкоємців боржника – ОСОБА_3.

У зв'язку із чим, суд приходить до висновку про те, що кредитором – ТОВ ОТП Факторинг Україна» було пропущено преклюзивні строки звернення до спадкоємців боржника із вимогами про погашення заборгованості, що в свою чергу свідчить про припинення кредитних зобов’язань, забезпечених іпотекою.

Суд відзначає, що відповідно до ст.17 ЗУ «Про іпотеку» однією з підстав припинення іпотеки є припинення основного зобов’язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Приймаючи до уваги те, що суд дійшов висновку про припинення кредитних зобов’язань, забезпечених іпотекою, суд також вважає припиненою іпотеку за договором іпотеки РML-D05/024/2008 від 03.06.2008, укладеним між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_4, ОСОБА_2.

Крім того, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивачів про припинення запису про іпотеку (реєстраційний номер обтяження №7317841) зареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_12 та запису про заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер 7315876) від 03.06.2008, зареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1/колишня назва – Петровського/ в м.Кременчуці, оскільки вказані вимоги, на переконання суду, призведуть до повного відновлення права власності позивача - ОСОБА_2.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з ТОВ ОТП Факторинг Україна», оскільки на думку суду його діями порушуються права позивачів, на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 704,80 грн, а на користь ОСОБА_2 – 1409,60грн.

Керуючись ст. ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 – 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання кредитного договору та договору іпотеки припиненими– задовольнити.

Визнати припиненим зобов’язання за кредитним договором ML-D05/024/2008 від 03.06.2008, укладеним між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_3.

Визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки РML-D05/024/2008 від 03.06.2008, укладеним між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_4, ОСОБА_2, зареєстрованим в реєстрі за №7772.

Припинити запис про іпотеку (реєстраційний номер обтяження №7317841) зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_12 та запис про заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер 7315876) від 03.06.2008, зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1/колишня назва – Петровського/ в м.Кременчуці

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Ідентифікаційний код юридичної особи 36789421, місцезнаходження юридичної особи: 03150, м.Київ, вулиця Фізкультури, будинок 28Д на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1, яка проживає за адресою: м.Кременчук, пров.Черкаський, 4, кв.1 судові витрати в сумі 704,80 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Ідентифікаційний код юридичної особи 36789421, місцезнаходження юридичної особи: 03150, м.Київ, вулиця Фізкультури, будинок 28Д на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, рнокпп НОМЕР_2, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 судові витрати в сумі 1409,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Д.Андрієць