Ухвала суду № 80673681, 20.03.2019, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/1122/19

Справа № 754/198/18

У Х В А Л А

Іменем України

20 березня 2019 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.,

за участі секретаря судового засідання Гайворонського В.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Богданова В.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-16" про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу "Суднобудівник-16" до ОСОБА_1, про визнання договору неукладеним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-16», про стягнення заборгованості. Вимогами вказаного позову є: стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-16» на користь позивача суми боргу в розмірі 6408,00 грн. за виконані роботи за Актом від 24 січня 2017 року та за Договором від 15 січня 2017 року; стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-16» на користь позивача пені в розмірі 650,00 грн. за порушення умов проведення розрахунків за Договором від 15 січня 2017 року; стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-16» на користь позивача суми морального збитку, завданого переслідуванням та утиском прав позивача в розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 12.01.2018 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Позивачем на виконання вищевказаної ухвали суду, у встановлений суддею строк, було усунуто зазначені судом недоліки.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 31.01.2018 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 22.03.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання прийнято до спільного розгляду з первісною позовною заявою зустрічний позов Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-16» до ОСОБА_1, про визнання договору неукладеним.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом підтримав заяву про додаткові обґрунтування до позову від 28.02.2018 року, відповідно до якої враховуючи неодноразові його звернення та відмову відповідача надати відповідну інформацію для підтвердження незаконного позбавлення його прав та розповсюдження недостовірної інформації просив витребувати у відповідача:

?редакцію статуту ЖБК «Суднобудівник-16», що діяла станом на 30 березня 2017 року;

?підтвердження повноважень ОСОБА_3, як члена кооперативу та як члена Правління кооперативу;

?правоустановчі документи ОСОБА_3 на право власності в кооперативі;

?протоколи загальних зборів зі списками членів кооперативу про прийняття ОСОБА_3 членом кооперативу та обрання в склад Правління.

На думку позивача вказані докази можуть підтвердити обставини, викладені в позові, зокрема, щодо порушення його честі і гідності та завдання йому моральної шкоди.

Представник відповідача за первісним позовом - Богданов В.В., в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаної заяви, вказуючи на те, що документи, які просить витребувати позивач не стосуються заявлених ним позовних вимог.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового процесу, вважає, що заява про витребування доказів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 3 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Однак, вбачається, що позивачем за первісним позовом подано до суду не клопотання про витребування доказів, як то визначено нормами ЦПК України, а заява про додаткові обґрунтування до позову, що на думку суду не є аналогічними документами за своєю правовою природою.

Частиною 2 вищевказаної статті визначено, що повинно бути зазначено у такому клопотанні, й, зокрема, пунктом 4 визначено, що у клопотанні повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частини 1 та 4 статті 10 ЦПК України).

Слід зауважити, що у Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість.

Застосовуючи положення Цивільного процесуального кодексу України та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи суд зазначає, що ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.89 Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Враховуючи підстави та предмет заявленого позову ОСОБА_1, а також обсяги заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне залишити без задоволення клопотання позивача за первісним позовом про витребування доказів, викладене ним в заяві про додаткові обґрунтування до позову, оскільки позовних вимог щодо оскарження дій чи бездіяльності, а також будь - яких рішень Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-16» позивачем не заявлялось, а відтак потреби в дослідженні статуту відповідача, що діяв станом на 30 березня 2017 року а також витребування повноважень ОСОБА_3, протоколів загальних зюорів зі списками членів кооперативу, суд не вбачає. Крім того, витребувані позивачем докази, на думку суду, не можуть свідчити про факт завдання відповідачем моральної шкоди позивачу за первісним позовом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З наведених норм процесуального закону вбачається, що законом саме суд наділений правом визначати, які докази стосуються предмету спору, та відповідно у даному випадку судом зроблено висновок з приводу відсутності необхідності та доцільності витребування зазначених у заяві від 28.02.2018 року доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 44, 76, 77, 80, 81, 84, 89, 260, 261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказу - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено 25.03.2019 року.

Суддя: