Рішення № 80673554, 21.03.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16760/18

Провадження № 2/752/2267/19

РІШЕННЯ

Іменем України

додаткове

21.03.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві питання щодо ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 752/16760/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за невиконання грошового зобов"язання, -

в с т а н о в и в:

в провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за невиконання грошового зобов"язання.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27.02.2019 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за невиконання грошового зобов"язання було задоволено частково (а.с.88-91).

При винесенні рішення судом не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат за правничу допомогу, про попередній розрахунок якого було повідомлено суд.

Суд, що ухвалив рішенн може з власної ініціативи вирішити питання про ухвалення додаткового рішення, оскільки при винесенні рішення судом було вирішено питання щодо стягнення судового збору, однак, не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу.

В заяві представник позивача просить стягнути на користь позивача з відповідача витрати, пов»язані із отриманням правничої допомоги в сумі 19515,00 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що у справі слід ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, пов»язаних із отриманням позивачем правничої допомоги за наступних підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судом вирішено розглянути заяву без повідомлення та виклику сторін у судове засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом заяви за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судові витрати у справі складаються із судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи.

До витрат, пов»язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати витрати, пов»язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи повязані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв»язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом пяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Судом встановлено, що представництво позивача в суді адвокат Шаповал Д.В. здійснював на підставі договору про надання правової допомоги № 04/12/17-1 від 04.12.2017 року (а.с.25-27), ордеру.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надано: додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 04/12/17-1 від 04.12.2017 року (а.с.95), акт прийому-передачі наданих послуг із розрахунком витрат пов»язаних з розглядом справи на правничу допомогу від 27.02.2019 року (а.с.96); копію квитанції № 1 від 20.06.2018 року, згідно якої позивачем сплачено позивачу адвокату суму в розмірі 19515,00 грн. за надання правової допомоги згідно договору (а.с.97а).

Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

При вирішенні питання про стягнення витрат за правничу допомогу суд враховує складність справи, обсяг наданої правничої допомоги адвокатом, участь представника позивача в судових засіданнях, їх кількість та час, а також те, що судом задоволені позовні вимоги частково, та приходить до висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме суми в розмірі - 9757,50 грн.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що при ухваленні рішення судом не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу, а тому суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення у даній справі щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 752/16760/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за невиконання грошового зобов"язання.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, - витрати на правничу допомогу в розмірі 9757 (дев»ять тисяч сімсот п»ятдесят сім) грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні ім»я сторін:

Позивач ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1;

Відповідач ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2.

Головуючий Н.П. Чередніченко