Ухвала суду № 80670254, 21.03.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/1432/17

н/п 2-ар/640/2/19

У Х В А Л А

(про роз'яснення судового рішення)

"21" березня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.

при секретарі Черниш О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про роз’яснення судового рішення, -

в с т а н о в и в :

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 22.02.2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено, визнано дії УПФУ в Київському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років згідно ЗУ «Про прокуратуру» - неправомірними; рішення УПФУ в Київському районі м. Харкова №1 від 05.01.2017 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років згідно ЗУ «Про прокуратуру» - скасовано; зобов’язано УПФУ в Київському районі м. Харкова призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, починаючи з 12.08.2016 року з розрахунку 90% від середнього розміру щомісячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру», та вирішено питання про розподіл судових витрат. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 року замінено відповідача по справі УПФУ у Київському районі м. Харкова на його правонаступника Київське об’єднане Управління ПФУ м. Харкова, та вказану постанову залишено без змін. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.07.2017 року в задоволенні заяви Київського об’єднаного УПФУ м. Харкова про роз’яснення судового рішення відмовлено.

На виконання вказаної постанови суду позивачем було отримано виконавчий лист, та пред’явлено його до виконання до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області.

19.02.2019 року позивач звернувся до суду із заявою про роз’яснення судового рішення, а саме роз’яснити постанову Київського районного суду м. Харкова від 22.02.2017 року у справі №640/1432/17, а саме, що при її виконанні застосуванню підлягає саме ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001 (а не будь-які інші положення законодавства), в цілому, без будь-яких обмежень або виключень з цієї статті, яка передбачає, поряд з іншим, здійснення перерахунку призначеної пенсії у зв’язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, та відповідно до постанови суду від 22.02.2017 року слід виплачувати та проводити перерахунки пенсії згідно ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001, з розрахунку 90% від середнього розміру щомісячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру. В обґрунтування вказаної заяви посилається на те, що він 19.12.2018 року звернувся до Київського ОУПФУ м. Харкова з заявою про належне виконання постанови Київського районного суду м. Харкова від 22.02.2017 року шляхом здійснення відповідно до цього рішення передбаченого статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХII від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-III від 12.07.2001) перерахунку пенсії. Зокрема, підвищення заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників відбулося у звязку з прийняттям та набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України

щодо оплати праці працівників прокуратури». Викладене підтверджується також довідкою прокуратури Харківської області від 18.12.2018 №18-421 про його заробітну плату. Однак, рішенням Київського ОУПФУ м. Харкова від 26.12.2018 року йому відмовили у перерахунку пенсії з підстав відсутності постанови Кабінету Міністрів України, що визначатиме порядок перерахунку пенсій, як передбачено п. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» в редакції 2014 року.

19.03.2019 року до суду надійшли заперечення на вказану заяву від Київського об’єднаного УПФУ м. Харкова, в яких представник останнього просить відмовити в задоволенні вказаної заяви, посилаючись на те, що на час звернення ОСОБА_1 із заявою про перерахунок пенсії, порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури КМУ визначено не було.

Учасники судового розгляду в судове засідання не з’явились, проте їх неявка не перешкоджає розгляду даної заяви.

Відповідно до ч.3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України (в ред. до 15.12.2017 року) якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

З наведеної норми випливає, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Також, виходячи із системного тлумачення даної норми, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду.

Згідно п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», за правилами статті 170 КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Судом встановлено, що 19.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Київського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова з заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до постанови суду від 22.02.2017 року передбаченого статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХII від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-III від 12.07.2001).

Рішенням Київського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 26.12.2018 року №280 йому відмовлено у перерахунку пенсії з підстав відсутності постанови Кабінету Міністрів України, що визначатиме порядок перерахунку пенсій, як передбачено п. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» в редакції 2014 року.

В заяві про роз'яснення судового рішення позивач просить уточнити чи передбачено в резолютивній частині рішення якісь обмеження щодо перерахунку та виплати пенсії згідно з нормами ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру"(в редакції станом на час призначення пенсії).

Відповідно до ч.2 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно з частинами 12 та 13 статті 50-1ЗаконуУкраїни «Про прокуратуру»№ 1789-ХІІ пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються органами Пенсійного фонду України і виплачуються в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа пішла на пенсію, станом на час

звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру»№ 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв’язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частина 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка діяла на час призначення пенсії.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 за № 3668VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Вказана правова позиція знайшла своє підтвердження в постанові Вищого адміністративного суду України від 26.11.2015 (справа № 121/12604/12). Як зазначено колегією суддів, перерахунок пенсії, призначеної до 01 жовтня 2011 року, проводиться в разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, виходячи з розміру, встановленого на час призначення пенсії.

Враховуючи наведене, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, що діяла на час призначення пенсії, а тому дії пенсійного органу щодо обмеження прав заявника під час перерахунку пенсії є неправомірними.

При вирішення питання про роз’яснення постанови необхідно зауважити, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законами № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» і № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям вказаних Законів не зазнали.

Положеннями ст.ст.22,58 Конституції України гарантовано, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з п. 1ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, (п. 57, Series A, № 93), право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. В справі Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03) від 3 квітня 2008 року вказано, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

За таких обставин, враховуючи, що обов'язковість судових рішень гарантується згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, Конституції та законів України, як право на

судовий захист, з метою уникнення неоднозначного тлумачення та усунення суперечок щодо розуміння резолютивної частини постанови Київського районного суду м. Харкова від 22.02.2017 року під час її виконання, суд вважає за необхідне роз’яснити вказану постанову суду, а тому вказана заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз’яснення судового рішення - задовольнити.

Роз'яснити, що при виконанні постанови Київського районного суду м. Харкова від 22.02.2017 року у справі №640/1432/17, слід ОСОБА_1 виплачувати пенсію за вислугу років та проводити її перерахунки, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження її максимального розміру згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ в редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Повний текст ухвали складено 21 березня 2019 року.

Суддя Г.А. ЗУБ