Ухвала суду № 80663611, 19.03.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5590/18

1-кс/357/1313/19

Категорія 96

У Х В А Л А

19 березня 2019 року м. Біла Церква

Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Шовкопляс О.П., при секретарі судового засідання Кричевської Н.В.,

За участю учасників кримінального провадження:

Заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Марківа Н.С.,

слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області Друзя В.В.,

захисника - адвоката Нескоромної Т.А.,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду № 4 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Марківа Н.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Білорусь, громадянина Республіки Білорусь, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше не судимому, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 42015100010000016 від 06.02.2015 р., у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, дослідивши матеріали кримінального провадження № 42015100010000016 від 06.02.2015 р., заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя, -

В С Т А Н О В И В:

До Білоцерківського міськрайонного суду надійшло клопотання заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Марківа Н.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Клопотання мотивовано наступним, що слідчим відділом Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015100010000016 від 06.02.2015, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

14.03.2019 за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015100010000016 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Марків Н.С. звернувся до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється, в тому числі, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавляння волі на строк до 12 років, у зв'язку з чим, усвідомлюючи невідворотність покарання та використовуючи наявні в нього зв'язки, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, у кримінальному провадженні та таким чином перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, а відтак застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж застава, є недоцільним.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, який повідомив, що строк досудового розслідування спливає 28.03.2019, клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вважає обґрунтованими причини та підстави викладені у клопотанні, послався на безпідставність доводів підозрюваного та захисника, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину. Крім того, доводячи перед судом необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, прокурор зазначає, що він є співрозмірним із тяжкістю кримінального правопорушення, соціальним статусом підозрюваного та його особою, а також зазначає про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що, на думку прокурора, має бути прийнятим до уваги слідчим суддею при постановленні ухвали. Зокрема, підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути кримінальної відповідальності, знищити або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження.

Заслухавши пояснення підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника, які просили відмовити в задоволенні клопотання і застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороню залишати житло в певний період доби, посилаючись на недоведеність висунутої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого злочину, його вік, позитивні дані про особу підозрюваного, а також відсутність в кримінальному провадженні ризиків, з якими закон пов'язує доцільність застосування до особи запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки розмір є завідомо непомірним.

Заслухавши підозрюваного та його захисника, прокурора, дослідивши копії матеріалів доданих прокурором та стороною захисту до клопотання, матеріали кримінального провадження № 42015100010000016 від 06.02.2015, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, прихожу до наступного.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015100010000016 від 06.02.2015, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

14.03.2019 за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015100010000016 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, матеріалах кримінального провадження № 42015100010000016, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину за викладених у клопотанні органу досудового розслідування обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, а саме 4 515 000 гривень, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до санкції частини 5 статті 191 КК України, злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжким та карається позбавленням волі на строк до 12 років із конфіскацією майна. Розмір майнової шкоди, в заподіяні якої підозрюється ОСОБА_4 у співучасті з іншими особами скаладє 4 515 000 грн.

Як особа ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні малолітню дитину, має визначене місце проживання.

Незважаючи на позитивні дані про особу підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого злочину, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру, в тому числі вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, тяжкість наслідків, що настали у виді заподіяння збитків в особливо великому розмірі, майновий стан підозрюваного ОСОБА_4, який свідчить про наявність в нього об'єктивної можливості переховуватися від слідства та суду шляхом виїзду за кордон, факт тривалого ухилення ОСОБА_4 від правосуддя, а саме: ухилення від отримання повідомлення про підозру, а також наявність значного суспільного інтересу в забезпеченні об'єктивності досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, і приходить до висновку про доведеність прокурором ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_4, усвідомлюючи невідворотність покарання, використовуючи наявні в нього зв'язки, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 в подальшому при здійсненні досудового розслідування в якості запобіжного заходу застосувати у вигляді застави.

Позитивні характеристики підозрюваного ОСОБА_4 на які посилався захисник в судовому засіданні ніякими доказами не підтвіердженні, міцні соціальні зв'язки та його похилий вік, на що посилався захисник при розгляді клопотання, не можуть бути безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі запропонованого захистом домашнього арешту з забороною залишати житло в певний період доби, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 особливо великий розмір заподіяних збитків, слідчий суддя вважає доцільним визначити заставу в розмірі 4 515 000 гривень, яка в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя критично ставиться до тверджень сторони захисту про необґрунтованість підозри, оскільки клопотання прокурора містить посилання на відповідні матеріали, які підтверджують обставини, що дають підстави підозрювати останнього у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Вагомість вказаних доказів сумнів не викликає. Сукупність матеріалів судової справи, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Крім того, це випливає також з практики Європейського Суду з прав людини, де "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Слідчий суддя зазначає, що доводи захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення не є слушними, оскільки, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких обєктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Таким чином, відсутні будь-які підстави вважати недоведеність обґрунтованості підозри у вчиненні інкримінованому ОСОБА_4 злочині. Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 3, 9, 22, 177, 178, 183, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Марківа Н.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у кримінальному провадженні в розмірі 2352 прожиткових мінімумів, що становить 4 515 000 (чотири мільйони п'ятсот п'ятнадцять) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Київській області.

Застава може бути внесена, як самими підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119

р/р 37312095018661

Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ

Код банку: 820172

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не тримається під вартою, що не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави він зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України обов'язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом у визначений час, місце, залежно від стадії кримінального провадження;

-заборонити відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

-утриматись від спілкування у будь-який спосіб із свідками у вказаному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 28 березня 2019 року включно.

Роз'яснити, що підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

В задоволенні клопотання захисника - адвоката Нескоромної Т.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло в певний період доби відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Білоцерківську місцеву прокуратуру Київської області.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення проголошено 22.03.2019 о 15-55 год.

Слідчий суддяО. П. Шовкопляс