Вирок № 80662195, 22.03.2019, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500

279/5577/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2019 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі головуючого судді Шульги О.М.

з секретарем Башинською Н.М.

за участю сторін кримінального провадження прокурора Анацької М.Г., потерпілого ОСОБА_1, обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисників Сингаївського В.І., Кремеза О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018060060001625 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Мирне Коростенського району Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 раніше судимого: 03.07.2018 року Коростенським міськрайонним судом за ст.185 ч.3, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, 20.11.2018 року Коростенським міськрайонним судом за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.2 КК України, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Київ, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого: 06.09.2006 року Оболонським районним судом міста Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1року позбавлення волі; 28.03.2007 року Апеляційним судом міста Києва за п.п. 4, 7, 12 ч. 2 ст. 115, 71 КК України до 13 років позбавлення волі. Ухвалою колегії суддів Судової палати Верховного суду України у кримінальних справах від 19.06.2007 року, вирок від 28.03.2007 року змінено та визначено, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, до відбуття покарання у виді 12 років позбавлення волі, 03.10.2017 року звільнений з місць позбавлення волі у зв'язку з відбуттям строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою, направленою на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_1, 03.10.2018 року, близько 04 години 15 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля автобусної зупинки "Посьолок дока" по вулиці Грушевського, міста Коростень, раптово та несподівано для потерпілого вчинили напад на останнього із застосуванням насильства небезпечного для здоров'я потерпілого, а саме підбігли до ОСОБА_1 та долаючи його опір, збили з ніг і почали наносити йому численні удари кулаками рук та ногами по різних частинах тіла, після чого затягнули потерпілого, через проїзну частину вулиці Грушевського, м. Коростень до неосвітленої ділянки місцевості, розташованої на узбіччі вулиці неподалік від будинку №169 по вулиці Грушевського м. Коростень, де протягом тривалого часу, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 тримав за ремінь штанів потерпілого ОСОБА_1, а ОСОБА_2 продовжив наносити потерпілому удари кулаками рук та ногами в область голови. Після вказаного ОСОБА_3 обхопив шию потерпілого рукою, зігнувши її в лікті, почав удушувати потерпілого, від чого ОСОБА_1 втратив свідомість. Внаслідок таких дій потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, множинних гематом обличчя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_2 роздягли потерпілого, перевірили кишені його одягу та особисті речі, відкрито заволодівши майном останнього на загальну суму 16 861 гривню 35 копійок, а саме:

-мобільним телефоном «Лесіті 4х» ЯАМ 32 вВ, в корпусі чорного кольору, з серійними номерами: НОМЕР_1; НОМЕР_2, вартістю 4200 гривень;

-срібним ланцюжком 925 проби, довжиною 57 см., якірного плетіння, вартістю 5 300 гривень;

-навушниками до мобільного телефону, вартістю 70 гривень;

-металевим кованим брелком на мотузці, у вигляді черепа, вартістю 200 гривень;

-золотою обручкою, 958 проби, вагою 3 грама, вартістю 6 000 гривень;

-грошовими коштами в сумі 550 гривень;

-5 доларів США, що є еквівалентом 141 гривня 35 копійок;

-шкіряним гаманцем, коричневого кольору, вартістю 250 гривень;

-свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу мотоцикла «Ямаха ЮБР125»;

-посвідченням водія на ім'я ОСОБА_1;

-карткою для проїзду в метро м. Києва, на 34 проїзди, вартістю 150 гривень.

Умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненими за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_3, вчинив розбій, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.187 КК України.

Умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненими за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_2 вчинив розбій, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.187 КК України.

Судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту.

Висновки щодо доведеності вини обвинувачених у вчиненні злочинних дій судом зроблені на підставі аналізу отриманих та досліджених безпосередньо під час судового розгляду доказів.

При судовому розгляді обвинувачений ОСОБА_2 показав, що вини у розбійному нападі не визнає. Дійсно, 3.10.2018 року він перебував на зупинці разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_8. Був випивший, оскільки до цього вживав спиртне. Біля зупинки виявив потерпілого, який лежав на землі в крові. Разом з ОСОБА_3 почали його піднімати, посадили на скамейку, з»ясували де він живе, викликали таксі. Оскільки потерпілий був брудний таксист не хотів його везти, однак вони останнього вмовили. Привели потерпілого в будинок де потім були затримані працівниками поліції. Вказав, що речей у потерпілого не брав, тілесних ушкоджень не наносив, раніше знайомий з потерпілим не був.

Обвинувачений ОСОБА_3 вини у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.2 КК України не визнав, від дачі показань відмовився.

Потерпілий ОСОБА_1 показав, що 3.10.2018 року в 4 годині ранку вийшов з будинку та попрямував до залізничного вокзалу. Йшов по правій стороні вулиці. На зупинці біля кафе «Новинка» помітив 3 осіб які його окликнули. Він до них не підійшов і попрямував в своєму напрямку. Почув, що його наздогоняють. Це був ОСОБА_3, який попросив у нього 10 гривень. Відразу за ним підійшли інші двоє (ОСОБА_2 та ОСОБА_8). Він хотів втекти, однак його відштовхнув ОСОБА_3, який при цьому схопив за рюкзак та потягнув, від чого він впав біля проїзної частини. ОСОБА_3 дістав з рюкзака металевий термос з чаєм і почав ним наносити удари по голові. ОСОБА_3 знаходився обличчям до нього, тому він добре бачив його дії. ОСОБА_2 також намагався нанести йому удари по голові, при цьому декілька разів промахнувся і влучив по ОСОБА_3. Після цього ОСОБА_3 почав його душити, також говорив , що треба його прирізати бо він "впертий". Зрозумівши, що його просто так вже не відпустять почав пропонувати обвинуваченим допомогти добратись йому додому, де дружина їм заплатить гроші. Потім він втратив свідомість. Прийшов до свідомості від холоду, відчувши, що ньому з одягу лише штани, у карманах яких відсутні телефон, гаманець, брелок. Він намагався підвестись, однак сил не вистачало; намагався навколишках добратись до середини дороги. В цей час почув з зупинки сміх. До нього підійшов якійсь чоловік, якому він повідомив про побиття. В цей час з зупинки підійшли ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8. Зрозумівши, що якщо він повідомить про причетність вказаних осіб до побиття, то додому він вже точно не дійде, тому на запитання перехожого сказав, що не пам»ятає осіб, які його побили. Потім хтось викликав «таксі» і його доставили додому. Коли жінка до нього нахилилась він повідомив, щоб вона викликала поліцію, оскільки саме ці особи причетні до його побиття. Коли приїхала «швидка» його відразу забрали до лікарні. При призначенні обвинуваченим покарання покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_10 показала, що 3.10.2018 року о 4 ранку її чоловік пішов з додому. Через деякий час вона почула, як лають собаки, спустилась на перший поверх та почула сильний стук у двері. Подивилась на вулицю і побачила свого чоловіка у трусах. Коли відчинила двері в будинок разом з чоловіком зайшли троє осіб, серед яких були ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Чоловіка посадили в крісло, він просив, щоб віддали телефон та документи. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повідомили, що відбили її чоловіка від якихось малолітніх осіб. Вона відразу вказала на необхідність виклику поліції. Це ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не сподобалось. ОСОБА_3 почав казати, що він під наглядом , в цей час має перебувати вдома, тому у нього можуть бути неприємності. Потім ОСОБА_3 почав вимагати гроші за таксі. Вона віддала йому 100 гривень. Коли нахилилась до чоловіка, то останній вказав на те, що саме ці особи причетні до його побиття. Тоді вона покликала брата і до приїзду поліції чоловіків не відпускала. Поліція забрала ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_8, а вона разом з чоловіком поїхали «швидкою» до лікарні. Після цієї події їй телефонували невідомі особи, які вимагали на суді сказати, що претензій до ОСОБА_2 не мають.

Свідок ОСОБА_12 показав, що приблизно о 5 годині 30 хвилин 3.10.2018 року його розбудила дружина, яка повідомила про побиття ОСОБА_1. Він спустився до приміщення кухні і побачив, що ОСОБА_1 сидить у кріслі . Також в кухні знаходились раніше не знайомі чоловіки, серед яких був ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Нахилившись до ОСОБА_1, останній повідомив, що саме ці особи його побили. Після цього було викликано «швидку» та поліцію. Коли поліція увезла цих чоловіків, а «швидка» забрала ОСОБА_1, він поїхав на місце події, де виявив речі ОСОБА_1, а саме одяг, рюкзак. Кармани в речах були вивернуті та порожні. Він забрав речі до пакету та рюкзака, і потім віддав слідчому.

Свідок ОСОБА_13 показав, що є працівником поліції. 3.10.2018 року до поліції надійшло повідомлення про побиття невідомими особами чоловіка, який знаходиться в будинку АДРЕСА_3 По приїзду за вказаною адресою побачив біля будинку «швидку», лікарі якої надавали потерпілому допомогу. Дружина потерпілого повідомила, що її чоловіка побили ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які стояли неподалік. Він підійшов до вказаних чоловіків і попросив пред»явити документи, які посвідчують особу. Таких документів чоловіки при собі не мали, тому їм було запропоновано прослідувати до відділу поліції. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не чинивши перешкод, сіли в службовий автомобіль, яким були доставлені у відділ поліції де з ними вже почав працювати слідчий. Особисто він пояснень у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відбирав, з потерпілим також не розмовляв, оскільки той перебував у важкому стані.

Свідок ОСОБА_8 показав, що 3.10.2018 року за місцем свого проживання разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пили пиво. В них закінчились цигарки, тому в 23 години вони вийшли з дому і пішли в напрямку центра міста. Зустріли чоловіка, який був напівроздягнений і просив допомоги. ОСОБА_3 викликав "таксі", водій якого не хотів брати потерпілого оскільки той був в крові. Тоді ОСОБА_3 постелив в салоні куртку і вони доставили потерпілого за вказаною ним адресою. Родичі потерпілого викликали "швидку" та поліцію. Працівники поліції повідомили про необхідність прослідувати до відділу поліції для дачі свідчень. Там їх били, потім йому дали чистий аркуш паперу і наказали підписати. Вказав, що не бачив вилучення у ОСОБА_3 речей, телефон бачив у ОСОБА_2. Ніхто з них потерпілого не бив, слідів крові ні на кому не бачив.

Потерпілий вказані показання спростував, вказав, що вони не відповідають дійсності.

Вказані покази судом оцінюються критично, як намагання пом'якшити провину обвинувачених з якими останній фактично проживає , як з членами сім"ї. При цьому даний свідок тривалий час уникав прибуття до суду, що стало підставою для неодноразового застосування заходів забезпечення його явки.

Письмовими доказами вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інкримінуємого злочину є: витяг з ЄРДР зі змісту якого слідує, що відомості про вчинення злочину було внесено на підставі заяви потерпілого ОСОБА_1 3.10.2018 року, з правовою кваліфікацією дій за ч.2 ст.187 КК України; рапорти уповноваженої особи Коростенського ВП, які зареєстрованані в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення за №10639, №10641 від 3.10.2018 року зі змісту яких слідує про надходження повідомлення від ОСОБА_12 про побиття його шурина та лікаря Коростенської ЦМЛ про надання медичної допомоги ОСОБА_1 внаслідок отримання при розбійному нападі тілесних ушкоджень; довідка №6553 від 3.10.2018 року, видана черговим лікарем травмпункту Коростенської ЦМЛ, яка вказує про час звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою та опис тілесних ушкоджень, які були наявні; протокол прийняття заяви від ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення від 03.10.2018 року, яким зафіксовано обставини події, які мали місце 03.10.2018 року о 4 годині 15 хвилин. а також те, що він зможе впізнати осіб які вчинили напад; протокол огляду місце події від 03.10.2018 року яким зафіксовано місце вчинення нападу, виявлення слідів боротьби та речей, які були вилучені з ділянки місцевості по вулиці Грушевського в м.Коростені, неподілк автобусної зупинки біля магазину «Твій хліб», зі схемою та фототаблицею до нього; протоколи пред»явлення особи для впізнання за фотознімками від 4.10.2018 року, якими зафіксовано впізнання в приміщенні Коростенської ЦМЛ потерпілим ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як осіб, які здійснили на нього напад та заволоділи майном; протокол проведення слідчого експерименту від 07.11.2018 року за участю ОСОБА_1, в ході якого останній розповів про обставини вчинення відносно нього неправомірних дій, вказав на місце вчинення нападу, механізм нанесення тілесних ушкоджень; висновок судово-медичної експертизи №618 від 23.11.2018 року яким встановлено, що у ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, множинних гематом обличчя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я, які могли виникнути від ударів кулаками рук, ногами у взутті, металевим термосом, заподіяння яких не виключається за обставин вказаних потерпілим при слідчому експерименті; протоколи пред»явлення особи для впізнання від 4.10.2018 року, якими зафіксовано впізнання ОСОБА_10 осіб, які зі слів її чоловіка ОСОБА_1 здійснили напад та заволоділи майном; протоколи пред»явлення особи для впізнання від 4.10.2018 року, якими зафіксовано впізнання ОСОБА_12 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як осіб, яка перебували в будинку №190 по вул.Грушевського в м.Коростені, і зі слів ОСОБА_1 вчинили на останнього напад з заволодінням майном; постанови про визнання виявлених під час ОМП предметів речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження ; протокол від 04.10.2018 року, яким зафіксовано огляд предметів, які були виявлені та вилучені під час тимчасового вилучення майна у свідка ОСОБА_12, з ілюстративною таблицею до нього.

Стороною захисту в судових дебатах було зроблено зауваження щодо недопустимості доказу, зокрема протоколів пред»явлення особи для впізнання від 4.10.2018 року, оскільки вказана дія проводилась в лікарняній палаті, де було 4 ліжка, тобто перебувала значна кількість людей.

Такі доводи сторони захисту є достовірно непідтвердженими, оскільки захисники безпосередньо не були присутніми під час проведення вказаної слідчої дії, а потерпілий та свідкі, з якими проводилось впізнання, безпосередньо в судовому засіданні вказали на обвинувачених, як осіб, причетних до нападу на ОСОБА_1

Доводи сторони захисту щодо відсутності у діях обвинувачених ознак злочину, передбаченого ст.187 ч.2 КК України та необхідності виправдання останніх, спростовуються вищевказаними доказами, в тому числі показаннями потерпілого, які під час судового розгляду були послідовними, детальними щодо дій кожного учасника, узгоджуються між собою, підтверджуються висновком експерта, протоколом затримання ОСОБА_3 від 3.10.2018 року яким зафіксовано виявлення та вилучення у останнього належних потерпілому речей, а саме ланцюжка та металевого брелка у вигляді черепа, отже не викликають будь-якого сумніву у їх достовірності та у своїй сукупності вказують на причетність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до інкримінуємого злочину.

На правдивість показань потерпілого вказує і той факт, що при нападі був присутній ОСОБА_8, однак, оскільки останній непровмірних дій не вчиняв, тому потерпілий не звинувачує вказану особу. До нападу потерпілий не був знайомий з обвинуваченими, підстав оговорювати останніх не має.

Згідно роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» - розбій як злочин проти власності - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Небезпечне для життя чи здоров'я насильство - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння (насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, здушення шиї, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо).

Злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб'єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено,зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об'єктивну сторону складу злочину.

Невизнання обвинуваченими своєї вини суд розцінює як обраний останніми спосіб захисту та спробу уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Доказів щодо вчинення на обвинувачених будь-якого тиску матеріали кримінального провадження не містять.

Обираючи обвинуваченим покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 працездатного віку, на обліку у лікарів психіатра або нарколога не перебуває, раніше судимий, перебуває на обліку в органі пробації, вчинив тяжкий злочин .

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, є вчинення злочину в стані сп»яніння (довідка травмпункту Коростенської ЦМЛ від 3.10.2018 року, наявність алкоголю 1, 8%).

ОСОБА_3, працездатного віку, згідно характеристики установи виконання покарань характеризується негативно, за місцем проживання задовільно, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий, вчинив тяжкий злочин перебуваючи під адміністративним наглядом, встановленим ухвалою Ізяславського суду Хмельницької області від 2.10.2017 року.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, є вчинення злочину в стані сп»яніння (довідка травмпункту Коростенської ЦМЛ від 3.10.2018 року, наявність алкоголю 0, 7 %).

З врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можливо без ізоляції від суспільства і їм слід обрати покарання, відповідно до санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинений ними злочин, у виді позбавлення волі, оскільки вчинено тяжкий злочин, який посягає не лише на правовідносини власності, а й на життя та здоров'я особи, розкаяння у вчиненому обвинувачені не проявили, намагаючись навіть після їх викриття у вчиненні даного злочину потерпілим заперечувати свою причетність до вчиненого злочину.

При цьому, враховуючи, що ОСОБА_2 інкримінований злочин вчинив до ухвалення відносно нього вироку Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20.11.2018 року, покарання за сукупністю злочинів призначається відповідно до положень ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Вирок Коростенського міськрайонного суду від 03.07.2018 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", підлягає самостійному виконанню.

Цивільний позов не подавався. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.

Запобіжний захід відповідно до положень ст.377 ч.1 КК України до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишається незмінним. В той же час, враховуючи практику Європейського Суду з прав людини щодо неможливості утримання особи під вартою без визначення кінцевого строку такого утримання, що призводить до правової невизначеності прав такої особи ( рішення від 09.01.2015 року у справі Чанєв проти України), суд вважає за доцільне визначити кінцевий можливий строк утримання обвинувачених під вартою в межах двомісячного строку.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є власністю засудженого.

Остаточне покарання за сукупністю злочинів призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Коростенського міськрайонного суду від 20.11.2018 року, більш суворим, призначеним даним вироком у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є власністю засудженого .

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити незмінним, але не пізніше ніж до 20.05.2019 року, включно.

Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня затримання, а саме з 03.10.2018 року.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є власністю засудженого.

Запобіжний захід ОСОБА_3у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити незмінним, але не пізніше ніж до 20.05.2019 року, включно.

Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня затримання, а саме з 03.10.2018 року.

Цивільний позов не подавався, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази: рюкзак із синтетичної тканини чорного кольору; гаманець ; курточку марки «WURTH» із синтетичної тканини чорного кольору; шкіряні кросівки коричневого кольору марки «SCARPA»; два комплекти медичного одягу зеленого кольору; кашкет із синтетичної тканини чорного кольору; кашне (хомут) коричневого кольору; портативний зарядний пристрій (повербанк) марки «Тесла»; зарядний пристрій «LDNIO»; реглан «RED DOWN»; алюмінієвий термос ; металевий брелок у вигляді черепа; мобільний телефон «Redmi 4х» RAM 32 GB, в корпусі чорного кольору, з серійними номерами: НОМЕР_1; НОМЕР_2; ланцюжок із металу сірого кольору, довжиною 57 см., якірного плетіння; три пакетика чаю марки «Greenfield»; акустичну гарнітуру для мобільного телефону (шнур зі штекером від навушників)білого кольору; шість ключів від замків з брелком, які передані потерпілому на зберігання, повернути останньому за належністю;

-спортивну зимову шапку чорного та сірого кольорів; джинсові штани, синього кольору, мобільний телефон чорного кольору марки «Samsung», повернути ОСОБА_2;

-джинсові штани, синього кольору, футболку сірого кольору повернути ОСОБА_3; -травину з нашаруванням речовини бурого кольору схожу на кров, яка зберігається в Коростенському ВП ГУ НП в Житомирській області знищити.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення - надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, може бути отримана в суді учасниками судового провадження.

Суддя: