Рішення № 80661976, 15.03.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/15463/18

Категорія 29

2/295/234/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі: головуючого – судді Лєдньова Д.М.

при секретарі Зубрицькій Т.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із позовом, де зазначив, що з 14.05.1992 року перебуває на обліку в Житомирському об»єданому управлінні пенсійного фонду України в Житомирській області, отримує пенсію як інвалід 2 групи з числа ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС.

14.10.2011 року Богунським районним судом м. Житомира винесено постанову, якою визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира щодо виплати ОСОБА_1 щомісячної основної та додаткової пенсії у розмірах менших, ніж визначено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 07.03.2011 року; зобов»язано управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, передбачену ч.4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком (основна пенсія) та 75 % мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, за період з 07.03.2011 року по 22.07.2011 року включно з урахуванням проведених виплат.

24.02.2012 року Житомирським апеляційним адміністративним судом постанову Богунського районного суду м .Житомира від 14.10.2011 року змінено, виключено з третього абзацу її резолютивної частини слова та цифри «по 22.07.2011 року», в решті постанову суду першої інстанції залишена без змін.

Позивач зауважує, що відповідачем - Житомирським об»єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, самовільно та протиправно визначено кінцеву дату проведення перерахунку за рішенням суду, повідомлено про виконання рішення в повному обсязі.

При цьому, державним виконавцем вимогами від 12.06.2012 року та від 17.06.2013 року вказано про необхідність повідомити про причини невиконання рішення суду, зауважено на відсутності кінцевої дати по перерахунку та виплати пенсії.

За наслідком розгляду Богунським районним судом м. Житомира заяви про зміну способу виконання постанови Богунського районного суду м. Житомира № 2-а-3856/2011 від 14.10.2011 року постановлено ухвалу про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області на користь ОСОБА_1 18 251,26 грн. донарахованої щомісячної основної та додаткової пенсії як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 07.03.2011 року з урахуванням проведених виплат.

Житомирський апеляційний адміністративний суд в своїй ухвалі від 02.12.2013 року зазначив, що сума, яка підлягає до стягнення на користь ОСОБА_1 та обрахована за період з 07.03.2011 року по 18.06.2011 року, не порушує права та інтереси ОСОБА_1 щодо зобов»язання боржника нараховувати та виплачувати належні за рішенням суду пенсійні виплати в подальшому, що безпосередньо випливає з постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2012 року, якою змінено постанову Богунського районного суду м. Житомира в частині визначення кінцевої дати перерахунку та виплати пенсії – 22.07.2011 року.

Про відсутність підстав для повернення виконавчого листа стягувачу у зв»язку з фактичним невиконанням рішення суду по справі № 2-а-3856/11, вказано позивачу повідомленням Державної казначейської служби України від 04.07.2018 року, де на виконанні перебуває рішення Богунського районного суду м.Житомира по справі № 2-а-3856/11.

Позивач зауважує, що внаслідок нарахування пенсії в меншому, ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмірі в період з 2011 по 2014 році недоотримано грошову суму в 188 231,41 грн., що, з урахуванням індексації за встановленим Держкомстатом України рівня інфляції, складає 218 087,75 грн.

Оскільки 10.08.2017 року відбулось безготівкове зарахування грошової суми в 24 110 грн. загальний розмір заборгованості становить 193 977,75 грн.

За таких обставин, за період з 2011-2017 роки матеріальна шкода від недоплати до пенсії, на думку позивача, становить 217 255,08 грн., що крім вищенаведеного, включає передбачену положеннями ст. 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» три відсотки річних від несплаченої суми.

Позивач просить відшкодувати розмір заподіяної матеріальної шкоди в сумі 217 255,08 грн., стягнути 400 000,00 грн. завданої маральної шкоди, що пов»язується з тривалістю та характером завданих страждань.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, де зазначено, що за рішенням судів позивачу проведено перерахунки відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22.05.2008 року по 22.07.2011 року та з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

Період перерахунків визначався змістом рішень судів, а також враховував зміни законодавства, пов»язані, зокрема, з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 року № 3491-VI та постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745.

Відповідач також вказує на те, що фінансування витрат, пов»язаних з реалізацією Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Пенсійний фонд України не є розпорядником коштів Державного бюджету України. Стягнення коштів необхідно проводити виключно через органи казначейства шляхом їх списання з відповідного рахунку.

Сторона вважає безпідставними заявлену на відшкодування грошову суму як таку, що не є підтвердженою належними розрахунками, умови застосування положень ст. 1166 ЦК України за таких обставин відсутні.

Відповідач також заперечує з приводу відшкодування моральної шкоди, вказуючи на те, що вина Житомирського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у помилковому нарахуванні пенсії або її виплаті відсутня. При цьому, згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Житомирському об»єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, отримує пенсію як особа з другою групою інвалідності на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 14.10.2011 року по справі № 2-а-3856/2011 позов ОСОБА_1 задоволено та зобов»язано управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, передбачену ч.4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком (основна пенсія) та 75 % мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, за період з 07.03.2011 року по 22.07.2011 року включно з урахуванням проведених виплат.

24.02.2012 року Житомирським апеляційним адміністративним судом постанову Богунського районного суду м.Житомира від 14.10.2011 року змінено, виключено з третього абзацу її резолютивної частини слова та цифри «по 22.07.2011 року», в решті постанову суду першої інстанції залишена без змін.

Судом встановлено, що 03.03.2012 року державним виконавцем Богунського ВДВС Житомирського міського управління юстиції на виконання виконавчого листа, виданого на підставі постанови апеляційного суду, відкрите виконавче провадження.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира змінено спосіб виконання постанови Богунського районного суду м. Житомира № 2-а-3856/2011 від 14.10.2011 року шляхом стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області на користь ОСОБА_1 18 251,26 грн. донарахованої щомісячної основної та додаткової пенсії як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 07.03.2011 року з урахуванням проведених виплат.

Житомирський апеляційний адміністративний суд в своїй ухвалі від 02.12.2013 року зазначив, що сума, яка підлягає до стягнення на користь ОСОБА_1 та обрахована за період з 07.03.2011 року по 18.06.2011 року, не порушує права та інтереси ОСОБА_1 щодо зобов»язання боржника нараховувати та виплачувати належні за рішенням суду пенсійні виплати в подальшому, що безпосередньо випливає з постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2012 року, якою змінено постанову Богунського районного суду м. Житомира в частині визначення кінцевої дати перерахунку та виплати пенсії – 22.07.2011 року.

Згідно повідомлення Державної казначейської служби України 10.08.2017 року на користь ОСОБА_1 здійснено перерахування коштів у сумі 24 231,45 грн. відповідно до рішення Богунського районного суду м.Житомира по справі № 2-а-3856/11.

Заявнику повідомлено, що оскільки відповідно до рішення Богунського районного суду м.Житомира по справі № 2-а-3856/2011 кошти стягуються з боржника – Управління пенсійного фонду України в м. Житомирі, отже можливо здійснити по ньому нарахування компенсації.

Згідно з пунктами 50 та 51 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується за заявами стягувачів. У заяві про виплату компенсації зазначаються реквізити банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти.

Після надходження заяви із реквізитами банківського рахунка казначейство здійснить нарахування компенсації відповідно до рішення суду.

Також зазначено, що відповідно до пункту 4 Порядку № 845 казначейство після виконання в повному обсязі виконавчого документа суду такий документ повертає до суду з відміткою про його виконання.

Отже у казначейства відсутні підстави для повернення виконавчого листа.

Відповідно до частин першої-другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Разом з тим згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Тобто відшкодування, у разі визнання судом незаконними дій чи рішень будь-якого органу державної влади, повинно здійснюватися за рахунок держави, а саме за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до частини другої статті 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Статтею 73 цього Закону визначений вичерпний перелік цілей, на які використовуються кошти Пенсійного фонду України, і встановлено заборону використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Відшкодування моральної шкоди цим Законом не передбачено.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Відповідно до покладених завдань Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (підпункт 3 пункту 4 цього Положення).

Суд звертає увагу, що, пред»явивши вимоги про стягнення за рахунок Державного бюджету грошових коштів позивачем визначено відповідача саме Житомирське об»єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Суд також вважає необхідним зазначити, що внаслідок невірного нарахування пенсії позивачу останнім реалізовано право на судове розв»язання виниклого спору між ним та Управлінням пенсійного фонду, внаслідок чого отримане судове рішення із визначенням порядку нарахування пенсійних виплат.

Отже, вказаними судовими рішеннями порушені пенсійні права позивача були відновлені.

Шкода, завдана позивачу як фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень не підтверджена.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано доказів на підтвердження існування обставин, які вказують на незаконність рішення Пенсійного фонду України при нарахуванні та виплаті пенсійних виплат після прийнятого судового рішення, яким права позивача поновлено.

За положеннями ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що виконання рішень має розглядатись як невід»ємна частина судового розгляду.

Положеннями ст. 382 КАС України, яка передбачає судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підстави для застосування положень ст. 1174 ЦК України також відсутні, оскільки вказують на можливість відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади.

Відповідачем за спором визначено саме орган державної влади.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.

Приймаючи до уваги, що позивачем не надано доказів на порушення його прав при нарахуванні та виплаті пенсійних виплат, пред»явлення вимог про стягнення моральної шкоди як взаємопов»язаної із незаконністю рішення, є безпідставними.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 258-273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Житомирського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст судового рішення буде виготовлено 25.03.2019 року.

Суддя: Д.М.Лєдньов