Рішення № 80659523, 19.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2019 року № 826/10375/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромаленд"

до 1. Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві

2. Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аромаленд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач-1), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати Рішення №682085/30518194 від 05.05.2018 року комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- зобов'язати ГУ ДФС у м. Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 29 від 05.03.2018 року датою її фактичного подання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2018р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2018р. залучено до участі у справі в якості другого відповідача Державну фіскальну службу України (далі - Відповідач-2).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваного рішення.

Головне управління ДФС у м. Києві у подано відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечило.

Державною фіскальною службою України подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Державна фіскальна служба України вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що на виконання умов договору поставки харчових ароматизаторів № 1 від 20.11.2017р. ТОВ "Аромаленд", на підставі видаткової накладної № 10470 від 05.03.2018р., поставило ТОВ "Харківський хлібний дім" товар - харчові ароматизатори в кількості 25 кг, на загальну суму 11706,30 грн. (в т.ч. 1951.05 грн. ПДВ).

За поставлений товар в адресу ТОВ "Харківський хлібний дім" виписано Рахунок №10149 від 05.03.2018р., який оплачено покупцем 13.03.2018р., що підтверджується платіжним дорученням № 350 від 12.03.2018р. та банківською випискою. Транспортування товару в адресу ТОВ "Харківський хлібний дім" здійснювалось автотранспортом на умовах самовивозу зі складу ТОВ «Аромаленд», що підтверджується видатковою накладною зі складу № 252 від 05.03.2018.

По факту поставки було складено податкову накладну № 29 від 05.03.2018р. на загальну суму 11 706,30 грн. (у т. ч. ПДВ 1 951,05 грн.) та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з отриманою квитанцією від 30.03.2018р. податкову накладну № 29 прийнято, але реєстрацію зупинено. Так, у квитанції зазначено: «Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 05.03.2018 №29 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п 1 «Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Додатково повідомляємо про показник «D»=0, «Р»=».

Позивачем у встановленому порядку в електронному виді до ГУ ДФС у м. Києві було подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній, письмове пояснення та копії документів.

Однак, 05.05.2018р. комісією Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві було прийнято рішення № 682085/30518194, якими відмовлено у реєстрації податкової накладної № 29 від 05.03.2018р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. У рішенні комісією вказано підставу: «ненадання платником податку копій документів:

- Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити.)

- Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків (документи, які не надано, підкреслити)

- Документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити)».

В подальшому рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві від 05.05.2018р. № 682085/30518194 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Рішенням Комісії ДФС України від 24.05.2018 року № 6517/30518194/2 рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної було залишено без змін.

Не погоджуючись з такими діями відповідачів позивач і звернувся з даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

З приводу дотримання позивачем строку звернення до суду.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення було прийняте 05.05.2018. На оскаржуване рішення позивачем відповідачу була подана скарга. Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 24.05.2018 № 6517/30518194/2 було відмовлено у задоволенні скарги позивача, а оскаржуване рішення залишене без змін.

Отже, в силу приписів ч. 4 ст. 122 КАС України протягом трьох місяців з 24.05.2018 позивач мав право подати відповідний позов щодо оскарження рішення комісії відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.05.2018р. № 682085/30518194. 04.07.2018 року, з дотриманням зазначеного строку, позивачем подано даний позов до суду.

При цьому пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням певних особливостей.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.

Водночас, пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Тобто, приписи пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу щодо місячного строку оскарження рішення контролюючого органу в судовому порядку у разі проведення процедури адміністративного оскарження стосується оскарження податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання.

В спірному випадку предметом оскарження є рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, тому приписи п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу до цих правовідносин не застосовуються.

За приписами пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За таких обставин суд приходить до висновку, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Визначаюсь щодо суті спору суд виходить з наступного.

Відповідно до пп.пп. 16.1.2,16.1.3, п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

З 01.01.2017 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон № 1797-VIII від 21.12.2016р.).

У свою чергу, відповідно до п. 74.2 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями п. 20.2 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 201.16.1 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація зазначеної вище податкової накладної була зупинена оскільки ПН/РК відповідає вимогам п.п 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно до п.п 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку (Лист Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018р.) платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Згідно до п.7 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 117 від 21.02.2018р. (далі - Порядок № 117) у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Крім того, відповідно до п.13 зазначеного Порядку № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Проте, зі змісту Квитанції №1 вбачається, що відповідачем-1 не дотримано вимоги п. 13 зазначеного Порядку № 117 та не вказано: розрахованих показників критерію, якому на думку відповідача-1 відповідає позивач; та не вказано конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. У Квитанції №1 лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Згідно з положеннями п.п. 201.16.2 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: - реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Слід зазначити, що відповідно до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що і рішення Комісії Державної фіскальної служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №682085/30518194 від 05.05.2018 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 29 від 05.03.2018р. Підставою даного рішення зазначено неподання платником податку копій документів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.п.201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України ТОВ "Аромаленд" було направлено на адресу ДФС повідомлення № 29 від 30.04.2018р. щодо подачі документів про підтвердження реальності, здійснення операцій по відмовленій податковій накладній. До повідомлень додано письмове пояснення та копії зовнішньо-економічного контракту SC-2009/12 від 11.12.2009р.; доповнення № 5 від 10.03.2015р. до контракту SC-2009/12 від 11.12.2009р.; ВМД № UA 100020/2017/301660; CMR № 014819; договір № 2 про зберігання вантажу на комерційному складі від 04.05.2011р.; договір поставки № 1 від 20.11.2017р.; накладна № 10470 від 05.03.2018р.; рахунок № 10149 від 05.03.2018; банківські виписки; оборотно-сальдова відомість по рахунку 632.

Таким чином, позивачем було надало відповідачу-1 усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по вказаним податковим накладнім.

Проте, Комісією ГУ ДФС у м. Києві не було прийнято до уваги пояснення позивача та не взято до уваги наведені вище первинні документи.

Крім того, сукупність первинних документів, наданих до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо дійсності укладання договору, на виконання вимог якого складено спірну податкову накладну.

При цьому, в оскаржуваному рішенні не наведено конкретних первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, які не було надано позивачем, хоча відповідна графа рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної передбачає необхідність підкреслення конкретного документа, який не надано.

За таких обставин відповідач-1 не мав обґрунтованих причин відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки, позивачем надано усі необхідні документи.

Таким чином, рішення ГУ ДФС у м. Києві не відповідає вимогам п.п.1,3 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством, але не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд акцентує увагу, що в порядку виконання обов'язку, встановлено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем-1 не спростовано фактичне виконання спірної операції та не доведено зворотнє.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення ДФС України є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про реєстрацію податкової накладної, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (із змінами; далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Відтак, оскільки рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 р. № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну датою їх фактичного надходження.

У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки фактично неправомірні дії та оскаржувані рішення вчинені Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №682085/30518194 від 05.05.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, за датою її подання до реєстрації, податкову накладну № 29 від 05.03.2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромаленд" (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, кімната 930; код ЄДРПОУ 30518194).

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромаленд" (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, кімната 930; код ЄДРПОУ 30518194) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка , буд.33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій