Рішення № 80659338, 04.03.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року справа № 2340/4615/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаращенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Дорошенко Л.В.,

представника позивача: ОСОБА_1 - за ордером,

представника відповідача: Коваленко А.П. - за довіреністю,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головне управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області №319 о/с від 09.08.2018 про звільнення;

- поновити ОСОБА_3 на службі в поліції на посаді поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.08.2018 і до моменту фактичного поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.07.2018 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Т.в.о. начальника УКЗ підполковником поліції Худенком М.М. 09.08.2018 видано наказ №319 о/с по особовому складу, яким у відповідності до Закону України «Про національну поліцію» про звільнення позивача за п. 10 ч. 1 ст. 77 - у разі набрання законної сили рішення суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.

Вказане порушення полягає в тому, що позивач із запізненням подав щорічну декларацію суб'єкта декларування за 2017 рік.

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 16.11.2018 постанову Соснівського районного суду м. Черкаси скасовано, провадження закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Позивач вважає, що оскільки його не притягнуто до адміністративної відповідальності, то підстави для його звільнення відсутні.

Крім того, позивач стверджує, що в період з 21.08.2018 по 28.08.2018 перебував на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності, виданим КЗ «Третя черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ЧМР.

На думку позивача, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив його задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечила з підстав викладених у відзиві, зазначивши, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є самостійною підставою для звільнення позивача зі служби.

Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, ОСОБА_3 подав щорічну декларацію за 2017 рік лише 15.04.2018 року, тобто несвоєчасно.

Позивачем не надано доказів поважності причини, щодо несвоєчасного подання декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, а рішення суду про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, набрало законної сили.

Представник відповідача звернула увагу, що наказом відповідача №21 о/с від 25.02.2019 внесено зміни до попереднього наказу №319 о/с від 09.08.2018 та додано в ньому посилання на постанову апеляційного суду Черкаської області від 16.11.2018 №712/6687/18.

Також, представник відповідача наполягала на залишенні позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області №365 о/с від 22.12.2017 ОСОБА_3 призначено на посаду поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 14.05.2018 № 1273 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом неподання та несвоєчасного подання декларацій окремими працівниками Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

29.05.2018 начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області затверджено висновок службового розслідування за фактами неподання та несвоєчасного подання декларацій окремими працівниками Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Копію висновку та матеріали службового розслідування направлено до Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та прокуратури Черкаської області для прийняття рішення згідно чинного законодавства.

Відносно позивача складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпПАП пов'язаного з корупцією (несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік).

Зазначений протокол направлено для розгляду по суті до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.07.2018 у справі №712/6687/18 ОСОБА_3 визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Постанова Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.07.2018 у справі №712/6687/18 набрала законної сили 31.07.2018.

Наказом Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 09.08.2018 №319 о/с сержанта поліції ОСОБА_3 - поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області звільнено зі служби в поліції, з 09.08.2018 за п.10 ч. 1 ст.77 Закону України «Про запобігання корупції» (у разі набрання законної сили рішення суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення). Підставою для винесення наказу зазначена постанова Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.07.2018 у справі №712/6687/18.

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 16.11.2018 у справі №712/6687/18 постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.07.2018 скасовано та прийнято нову постанову, якою ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а провадження закрито у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП.

Розглядаючи питання щодо пропуску позивачем строків звернення до суду, суд зазначає, що згідно доводів викладених відповідачем у клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду від 21.01.2019, позивач отримав 24.10.2018 трудову книжку, військовий квиток та витяг з наказу №319 о/с від 09.08.2018, про що свідчить підпис позивач у послужному списку, тобто про порушення свого права позивач дізнався 24.10.2018.

Згідно штемпеля вхідної кореспонденції до Черкаського окружного адміністративного суду позивач звернувся з позовом 20.11.2018, тобто в межах місячного строку звернення до суду, визначеного ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.

В силу положень п. 5 ч. 2 ст. 61 Закону України «Про Національну поліцію» не може бути поліцейським особа, до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.

Пунктом 10 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

З наведених норм закону слідує висновок, що підставою для звільнення зі служби в поліції є притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.

Закон пов'язує питання звільнення саме із застосуванням до поліцейського заходів адміністративної відповідальності, що є перешкодою для перебування на відповідній посаді.

В розумінні ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За ч. 1 ст. 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 2-1) штрафні бали; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 6-1) суспільно корисні роботи; 7) адміністративний арешт; 8) арешт з утриманням на гауптвахті.

Отже, Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає накладення адміністративних стягнень, як міра відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Суд звертає увагу, що жодне з адміністративних стягнень до позивача не застосовано, тому він не вважається особою, яку притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, що вказує на неправомірність його звільнення із займаної посади з наведених підстав.

При цьому, визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення не визначено в переліку підстав ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» для звільнення поліцейського із займаної посади. Ключовим є застосування відповідальності за вчинене порушення, що в даному випадку не відбулось.

Суд також звертає увагу, що скасування постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.07.2018 у справі №712/6687/18 відбулось після видачі наказу про звільнення позивача, однак наказом відповідача №21 о/с від 25.02.2019 внесено зміни до попереднього наказу №319 о/с від 09.08.2018 та додано в ньому посилання на постанову апеляційного суду Черкаської області від 16.11.2018 у справі №712/6687/18.

Дана обставина підтверджує, що після прийняття постанови апеляційним судом Черкаської області відповідач не змінив свого ставлення до підстав звільнення позивача.

Суд відхиляє доводи сторін щодо факту вчинення порушення, оскільки вони надані апеляційним судом Черкаської області під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Ще одним з обґрунтувань протиправності наказу є посилання позивача на прийняття спірного наказу під час перебування його на лікарняному.

Судом встановлено, що позивачу видано довідку №50 від 09.08.2018 про його тимчасову непрацездатність з 09.08.2018 по 14.08.2018.

Суд відхиляє вказані доводи, оскільки матеріалами справи не підтверджено, що дана довідка про тимчасову непрацездатність здана до Головного управління Національної поліції в Черкаській області для здійснення відповідних коригувань обліку робочого часу. При цьому позивач не повідомив до Головне управління Національної поліції в Черкаській області про перебування на лікарняному, тому звернення до лікарів не доведено до керівництва, що виключає можливість скасування оскаржуваного наказу з цих підстав.

Статтею 235 Кодексу законів про працю України передбачено, зокрема, що у разі незаконного звільнення працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З урахуванням того, що оскаржуваний наказ є протиправним з підстав відсутності факту притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, тому ОСОБА_3 підлягає поновленню на посаді, з якої звільнений.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середній заробіток працівника, згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оплату праці», визначається за правилами, закріпленими у порядку.

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100) передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що для нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

В разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Згідно наданої Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області довідки №591 від 20.11.2018 заробіток позивача за попередні два місяці, що передують місяцю звільнення - червень та липень 2018 року становить 8122,14 грн. та 8121,95 грн., відповідно. Отже, середньоденна заробітна плата ОСОБА_7 складає 369,18 грн. (8122,14+8121,95)/(20+22)=369,18).

Як наслідок, середній заробіток, який підлягає стягненню з відповідача за період з 09.08.2018 по 04.03.2019 включно, тобто за 142 робочих дні, складає 52423 грн. 56 коп. (369,18х142=52423,56).

Однак, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про стягнення середнього заробітку по дату фактичного поновлення на роботі, оскільки це не передбачено вимогами закону.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295, 371 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області №319 о/с від 09.08.2018 про звільнення сержанта поліції ОСОБА_3 поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області - визнати протиправним та скасувати.

Поновити ОСОБА_3 з 09.08.2018 на посаді поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036 м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, код ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.08.2018 по дату прийняття рішення по справі в сумі 52423 (п'ятдесят дві тисячі чотириста двадцять три) грн. 56 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.

Рішення суду щодо поновлення ОСОБА_3 на посаді поліцейського з логістики, обліку та збереження речових доказів і озброєння Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області допустити до негайного виконання.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 22 березня 2019 року.

Суддя В.В. Гаращенко