
Справа № 560/362/19
РІШЕННЯ
іменем України
22 березня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.
за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. позивача: ОСОБА_1, представника відповідача: Богуцького Д.М., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, в якому просить зобов'язати відповідача подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області відомості про ОСОБА_1, як особу, яка отримує щомісячні страхові виплати відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" за період з 01.06.2008 року по 01.05.2017 року в періоди, коли він не працював та отримував щомісячні страхові виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Хмельницькою міжрайонною травматолого-офтальмологічною медико-соціальною комісією 07.12.2005 на підставі Акту про нещасний випадок на виробництві та Акту розслідування нещасного випадку від 19.04.2005 на виробництві йому було встановлено II групу інвалідності в наслідок трудового каліцтва та ступінь втрати професійної працездатності 35%, у зв'язку з виробничою травмою довічно.
Вказав, що за його заявою від 31.01.2006 Відділенням виконавчої дирекції ФССНВ у Славутському районі сформована справа потерпілого та 07.02.2006 прийнята Постанова № 181 про призначення страхової виплати потерпілому на виробництві ОСОБА_1, довічно.
Зазначив, що у зв'язку з реорганізацією, справа потерпілого ОСОБА_1 передана в Славутське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області, та з травня 2017 року грошові суми щомісячних страхових виплат перераховувались йому відповідачем. 14.02.2008 року Хмельницькою обласною МСЕК йому встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання довічно та з вказаної дати йому перераховано пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання згідно розділу V Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Обґрунтовуючи свій позов, вказав на те, що за період з 14.02.2008 р. по 01.05.2017 р. він не працював, але отримував щомісячні страхові виплати: з 01.06.2008 р. по 01.07.2008 р. 1 місяць, з 01.04.2010 по 01.12.2010 7 місяців, з 26.01.2011 по 01.06.2011 4 місяці 6 днів, з 01.09.2011 по 01.12.2011 3 місяці, з 01.04.2012 по 01.05.2012 1 місяць, з 01.07.2013 по 01.05.2017 3 роки 11 місяців, а всього - 5 років 9 місяців 6 днів.
Вважає, що відповідачем в порушення ч.6 ст.21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не подавались до Головного управління Пенсійного фонду України відомості про ОСОБА_1, як особу, яка отримує щомісячні страхові виплати відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", тому звернувся в суд з вказаними позовними вимогами.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
Ухвалою суду від 22 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.03.2019 року за клопотанням представника відповідача з чим погодився позивач замінено неналежного відповідача, а саме Славутське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області на належного відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що з 01.01.2011 року у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI втратив чинність пункт 11 частини 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а тому з 01.01.2011 року за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України такий вид страхових виплат як сплата за потерпілого внесків на медичне та пенсійне страхування чинним законодавством не передбачено.
Зауважив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в робочих органах Фонду соціального страхування України внаслідок трудового каліцтва з 2006 року, а пункт 11 частини 1 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року №1105-ХІV, втратив чинність з 01.01.2011 року.
У зв'язку з відсутністю на загальнодержавному рівні закону, нормативно - правового акта, чи Порядку який регулював би механізм нарахування та сплату страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування за осіб, потерпілих від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у відповідача не має правових підстав для подання таких відомостей (інформації) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про що свідчити лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Суд встановив, що з 1986 року позивачу - ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності та призначено пенсію як інваліду внаслідок трудового каліцтва.
Хмельницькою міжрайонною травматолого-офтальмологічною медико-соціальною комісією 07.12.2005 (витяг із акту огляду у МСЕК до довідки серії МСЕ №068093) на підставі Акту про нещасний випадок на виробництві та Акту розслідування нещасного випадку від 19.04.2005 на виробництві позивачу було встановлено II групу інвалідності в наслідок трудового каліцтва та ступінь втрати професійної працездатності 35%, у зв'язку з виробничою травмою довічно.
За заявою позивача від 31.01.2006 Відділенням виконавчої дирекції ФССНВ у Славутському районі сформована справа потерпілого та 07.02.2006 прийнята Постанова № 181 про призначення страхової виплати потерпілому на виробництві ОСОБА_1 довічно.
Згідно довідки серії МСЕ-№124407 встановлено, що 14.02.2008 року обласною МСЕК ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності загального захворювання довічно.
Починаючи з 01.03.2008 року позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Нетішин, правонаступником якого було Славутське об'єднане управління Пенсійного фонду, в свою чергу правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, де позивач отримував пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання в розмірі 90% пенсії за віком, продовжуючи при цьому працювати.
27.06.2013 року за станом здоров'я позивач звільнився з роботи, в зв'язку з виходом на пенсію. Його страховий стаж склав 41 рік 7 місяців 7 днів.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Нетішині, постановою від 23.08.2013 року №2212/72/72/18 відмовило ОСОБА_1 у страхових виплатах та наданні соціальних послуг.
Також, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Славутському районі, та Славутське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області постановами від 19.04.2016 року №2216/397/397/41, від 01.10.2018 року №2213/397/397/51 відмовили ОСОБА_1 у страхових виплатах та наданні соціальних послуг.
В подальшому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було проведено перевірку управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Хмельницькій області стосовно сплати ним страхових внесків за потерпілого - ОСОБА_1.
Згідно Акту Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2 від 11 січня 2019 року, який складається за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за період з 14.02.2008 р. по 31.12.2010 р. вбачається, що за вказаний період страхові внески до Пенсійного фонду не сплачувалися із щомісячних страхових виплат, нарахованих ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Міністерством праці та соціальної політики України разом із Пенсійним фондом України та фондом соціального страхування від нещасних випадків опрацьовувався порядок на рахування та сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за осіб, потерпілих від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Даний Порядок Кабінетом Міністрів України на момент проведення перевірки не затверджено.
Встановлено, що рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07.06.2018 року у справі №679/1127/17, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області про зобов'язання внести до персональної облікової картки ОСОБА_1 в частині визначення страхового стажу період з 14.02.2008 року по 01.05.2017 року, в які він не працював, але отримував щомісячні страхові виплати - відмовлено.
Вказане рішення набрало законної сили 14.01.2019 року.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Згідно ч.3 ст.8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Управління виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.
Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.
Відповідно до Додатку №2 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 05.11.2009 року №26-1, та Додатку №2 до Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 10.06.2004 року №7-6, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які отримують щомісячні страхові виплати відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", крім осіб, які отримують виплати у зв'язку зі смертю годувальника, та непрацюючих осіб, які отримують пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Нарахування страхових внесків здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абзац 6 частини 1 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
В силу частини 1 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески до солідарної системи нараховуються на суми допомоги або компенсації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно Постанови Правління Пенсійного Фонду України від 03.12.2013 № 25-2 Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2, відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за період до 01 січня 2011 року подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою платника.
Так, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було проведено перевірку управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Хмельницькій області стосовно сплати ним страхових внесків за потерпілого - ОСОБА_1.
Згідно Акту Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2 від 11 січня 2019 року, який складається за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за період з 14.02.2008 р. по 31.12.2010 р. вбачається, що за вказаний період страхові внески до Пенсійного фонду не сплачувалися із щомісячних страхових виплат, нарахованих ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Також, в матеріалах справи міститься копія листа Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25.01.2005 року №01-188, зі змісту якого вбачається, що згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України з 1 січня 2005 року повинен сплачувати страхові внески на суми страхових виплат за працюючих осіб, за яких роботодавець сплачує внески в сумі меншій, ніж сума внеску із заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, а також за непрацюючих осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даний час Міністерством праці та соціальної політики України разом з Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків опрацьовується Порядок нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за осіб, потерпілих від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, і буде поданий на затвердження Кабінету Міністрів України. Зазначений порядок буде доведений до управлінь після затвердження його Кабінетом Міністрів України.
Окрім цього, проведеною перевіркою управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Хмельницькій області стосовно сплати ним страхових внесків за потерпілого - ОСОБА_1 (акт №2 від 11 січня 2019 року) встановлено, що Міністерством праці та соціальної політики України разом із Пенсійним фондом України та фондом соціального страхування від нещасних випадків опрацьовувався порядок нарахування та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за осіб, потерпілих від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Даний порядок Кабінетом Міністрів України на момент проведення перевірки не затверджено. Відсутність затвердженого порядку унеможливлює перевірку дотримання вимог законодавства щодо сплати страхових внесків із сум страхових виплат фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання за період з 14.02.2008 року по 31.12.2010 року.
З урахуванням вказаних обставин, суд зазначає, що оскільки Кабінетом Міністрів України, на момент розгляду справи, не затверджений порядок нарахування та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за осіб, потерпілих від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у відповідача відсутні правові підстави для подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області відомостей про ОСОБА_1, як особу, яка отримує щомісячні страхові виплати відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" за період з 01.06.2008 року по 01.05.2017 року в періоди, коли він не працював та отримував щомісячні страхові виплати.
Отже, обгрунтування позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Серед іншого, суд звертає увагу, що відповідно п.11 ч.1 ст.21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", одним із видів страхових виплат за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України була сплата за потерпілого внесків на медичне та пенсійне страхування.
З 01.01.2011 року такий вид страхових виплат за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як сплата за потерпілого внесків на медичне та пенсійне страхування відсутні, у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VІ, п.11 ч.1 ст.21 Закону України №1105-Х VI виключено.
Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Отже, зібрані у справі докази повністю спростовують доводи позивача викладені у позовній заяві.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, оскільки у відповідності до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій, спростував доводи та пояснення позивача, а відтак діяв у межах та спосіб встановлений чинним законодавством України, а тому у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити повністю.
Одночасно, позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
На підставі ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.
Керуючись статтями 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області про зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області відомості про ОСОБА_1, як особу, яка отримує щомісячні страхові виплати відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" за період з 01.06.2008 року по 01.05.2017 року в періоди, коли він не працював та отримував щомісячні страхові виплати - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 25 березня 2019 року
Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області (вул. Проскурівська, 18, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 41316723)
Головуючий суддя П.М. Майстер
Судове рішення № 80658756, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 22.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/362/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: