Рішення № 80658573, 13.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 березня 2019 р. № 520/705/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.,

у присутності

представника позивача Мазепи Г.Б.

представника відповідачів Шевченко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Щасливий фермер" (вул. Шкільна, буд. 1, кв. 16,с. Кутузівка, Харківський район, Харківська область,62405, код ЄДРПОУ40917498) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ39292197) , Головне управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом та з урахуванням уточнення позовних вимог просить суд

визнати протиправним та скасувати рішення комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області №983708/40917498 від 09.11.2018р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 01.11.2018 року поданої ТОВ "СП Щасливий фермер" та зобов'язати Головне управління ДФС у Харківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 01.11.2018 року подану ТОВ "СП Щасливий фермер" ;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області №1053054/40917498 від 17.01.2019р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 17.12.2018 року поданої ТОВ "СП Щасливий фермер" та зобов'язати Відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 17.12.2018 року подану ТОВ "СП Щасливий фермер";

визнати протиправним та скасувати рішення комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області №1053056/40917498 від 17.01.2019р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 18.12.2018року поданої ТОВ "СП Щасливий фермер" та зобов'язати Відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 18.12.2018 року подану ТОВ "СП Щасливий фермер";

визнати протиправним та скасувати рішення комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області №1053057/40917498 від 17.01.2019р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 19.12.2018 року поданої ТОВ "СП Щасливий фермер" та зобов'язати Відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 19.12.2018 року подану ТОВ "СП Щасливий фермер";

визнати протиправним та скасувати рішення комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області №1053055/40917498 від 17.01.2019р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №5 від 25.12.2018 року поданою ТОВ "СП Щасливий фермер" та зобов'язати Відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 25.12.2018 року поданою ТОВ "СП Щасливий фермер";

визнати протиправним та скасувати рішення комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області № 1057492/40917498 від 23.01.2019р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 22.11.2018 року поданої ТОВ "СП Щасливий фермер" та зобов'язати Головне управління ДФС у Харківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 22.11.2018 року подану ТОВ "СП Щасливий фермер";

стягнути судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою від 30.01.2019 у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

13.03.2019 року з урахуванням положень ч.7 ст.181 КАС України закрито підготовче засідання по справі та розпочато розгляд справи по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) підприємством складено і направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні, реєстрація яких відповідачем відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ зупинена, з підстав відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України. Підприємство направило до податкового органу усі необхідні для реєстрації податкових накладних документи, проте, рішеннями комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації відмолено у реєстрації податкових накладних. Наразі податкові накладні контролюючим органом не зареєстровані, що обумовило звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідачів по справі судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Представник відповідачів - Головного управління ДФС у Харківській області та ДФС України, в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив позовні вимоги залишити без задоволення з тих підстав, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачі діяли у відповідності до вимог чинного законодавства: приймаючи оскаржувані рішення орган виходив з того, що позивач не надав доказів звідки останній отримав ТМЦ чи яким чином останні виготовив, доказів на підтвердження витрат на транспортування, навантаження, розвантаження та зберігання, що унеможливлює підтвердження господарської операції, а тому дії податкового органу відповідають законодавству,- а отже у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Позивач, пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, основним видом діяльності якого є вирощування зернових, бобових культур і насіння олійних культур. ТОВ «СП Щасливий фермер» має місце реєстрації: 62405, Харківська обл., Харківський район, селище Кутузівка, вул.Шкільна,1, кв.16, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Підприємство є платником податку на додану вартість з 01.10.2017р., що підтверджується витягом №1720214500037 з реєстру платників податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що з метою здійснення основного виду господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Кернел -трейд» укладено договір поставки Х-1546/19 від 31.10.2018 року, відповідно до якого позивач зобов'язується поставити ТОВ «Кернел-трейд» насіння соняшнику, яке відповідає ДСТУ 7011/2009, умови поставки товару EXWоплата товару здійснюється у грошовій формі, протягом 3 банківських днів після надання товару; договір поставки Х-2015/19 від 14.12.2018 року, відповідно до якого позивач зобов'язується поставити ТОВ «Кернел-трейд» насіння соняшнику, яке відповідає ДСТУ 7011/2009, умови поставки товару DAP ТОВ «Прикорлотянський ОЕЗ» оплата товару здійснюється у грошовій формі, протягом 3 банківських днів після надання товару; з ФГ «Альянс» укладено договір поставки № 22/11ПС від 22.11.2018 року, відповідно до якого позивач поставляє на адресу ФГ « Альянс» насіння соняшнику , оплата товару здійснюється протягом 10 банківських днів після поставки товару або надання постачальником документів , зазначених у п.2.5, 5.10 Договору: рахунку -фактури, податкової накладної , видаткової накладної, датою поставки товару вважається дата оформлення видаткової накладної на ім'я покупця.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПК України ТОВ «СП Щасливий фермер» у рамках укладених правочинів складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. податкові накладні №1 від 01.11.2018, №1 від 17.12.2018 , №2 від 18.12.2018, №3 від 19.12.2018, №5 від 25.12.2018, № 2 від 22.11.2018р.

Реєстрацію зазначених вище податкових накладних відповідачем зупинено, про що на адресу товариства надіслано електронні квитанції. Підставою зупинення реєстрації податкової накладної зазначено, що зупинена ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку" та запропоновано надати документи.

На виконання вищевказаного, позивачем на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом та відповідності обсягів постачання обсягам придбання, позивачем надано до контролюючого органу необхідні документи, що підтверджується повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

За результатом розгляду наданих документів, підприємством отримано рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН № 983708/40917498 від 09.11.2018р., №1053054/40917498 від 17.01.2019р., №1053056/40917498 від 17.01.2019р., №1053057/40917498 від 17.01.2019р., №1053055/40917498 від 17.01.2019р., №1057492/40917498 від 23.01.19р.

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Аналізуючи вище зазначені положення суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Судовим розглядом встановлено, що до контролюючого органу позивачем надано:

по податковій накладній №1 від 01.11.2018 : копію договору поставки №X-1546/19 від 31.10.18р., копію видаткової накладної №1/11-1 від 01.11.18р., виписку з банку від 06.11.2018р. №0611-18VU-2013-5326 «Заключительная выписка за період с 02.11.2018 по 02.11.2018», копію довідки від ТОВ Агропромислової компанія «Новаагро» від 01.11.18р., копія довіреності №X00016807 від 31 жовтня 18р., виписка з банку від 06.11.2018р. №0611-18VU-2014-5895 «Заключительная выписка за период с 05.11.2018 по 05.11.2018»;

по податковій накладній №1 від 17.12.2018: копію видаткової накладної №17/12-1 від 17.12.18, копію додатку №СПО+818500 від 17.12.18р. до договору №Х-2015/19 від 14.12.2018, копію ТТН №305301 від 11.12.18р, №305303 від 11.12.18р., ТТН №305304 від 17.12.18р., №305305 від 17.12.18р., №305307 від 17.12.18р., №305308 від 17.12.18р.;

по податковій накладній №2 від 18.12.18р.: копію видаткової накладної №18/12-1 від 18.12.18р., копію додатку №СПО+818803 від 18.12.18р. до договору №Х-2015/19 від 14.12.2018р., копії ТТН №305310 від 17.12.18р., №305311 від 17.12.18р., ТТН №305314 від 18.12.18р., №305315 від 18.12.18р.;

по податковій накладній №3 від 19.12.18р.: копію видаткової накладної №19/12-1 від 19.12.18р., копію додатку №СПО+819348 від 19.12.18р. до договору №Х-2015/19 від 14.12.2018р., копії ТТН №305312 від 18.12.18р., №305316 від 18.12.18р., №305318 від 18.12.18р., №305320 від 18.12.18р., №305321 від 18.12.18р.;

по податковій накладній №5 від 25.12.18р.: копію видаткової накладної №25/12-1 від 25.12.18р., копію додатку № СПО+820425 від 25.12.18р. до договору №Х-2015/19 від 14.12.2018р., копію ТТН №653955 від 24.12.18р., №653956 від 24.12.18р.

Також, в якості доказів надані копія договору поставки Х-2015/19 від 14.12.2018р, копії довіреностей №3.1 від 01.10.18р., №Х00017323 від 14 грудня 2018р., виписки банку про зарахування коштів від ТОВ "Кернел-Трейд" за період 17.12.2018 р. по 14.01.2019 р., звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2018 року, копія квитанції №2 до 29-сг, звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду, копія договору складського зберігання зерна №03/09-БЕ/18 від 12 вересня 2018р., копія додатку №1 до договору зберігання №03/09-БЕ/18 від 12 вересня 2018р., копія договору №59/18 зберігання сільськогосподарської продукції від 19 вересня 2018р., копія договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу №050920I8/1 від 05 вересня 2018р., копія акту розрахунку №БЕ18000012 від 20 грудня 2018р., копія повідомлення від ТОВ Богодухівське хлібоприймальне підприємство» №79 від 22 листопада 2018р;

по податковій накладній № 2 від 22.11.2018р: копію додаткової угоди до Договору №22/11 ПС від 22.11.2018р, копію видаткової накладної №22/11-1 від 22 листопада 2018р., копію акту приймання-передачі сільськогосподарської продукції на зберігання від 22 листопада 2018р., копію договору зберігання №22/11 ЗНС від 22 листопада 2018р., паперову копію звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 1 грудня 2018 р., копію договору поставки №22/11 ПС від 22 листопада 2018р., копію договору №02/04/18-2 суборенди частини нежитлової будівлі від 02 квітня 2018р та додатку до договору, копію квитанції №2 до звіту 29-сг « 3віт про площі та валові збори вражаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду», копії рахунку фактури №22/11-1 від 22 листопада 2018р., копії акту приймання-передачі сільськогосподарської продукції зі зберігання від 12.12.18р., копії ТТН №1 від 12.12.18р, №2 від 12.12.18р. , №3 від 12.12.18р., №4 від 12.12.18р. з додатками) , копію акту приймання-передачі сільськогосподарської продукції зі зберігання від 13.12.18р., копії ТТН №№ 1-4 від 13.12.2014 року з додатками, копію акту приймання-передачі сільськогосподарської продукції зі зберігання від 14.12.18р., копії ТТН №№ 1-4 від 14.12.2018 року з додатками, копію акту приймання-передачі сільськогосподарської продукції зі зберігання від 17.12.18р., копії ТТН №№ 1-4 від 17.12.2018 року з додатками, копію акту приймання-передачі сільськогосподарської продукції зі зберігання від 18.12.18р., копії ТТН №№ 1-3 від 18.12.2018 року з додатками, копію акту звірки б/н від 17.01.2019 року та копію листа від 18.01.2019 року № 11.

Суд зазначає, що відповідно до п.187.1ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення податкових зобов'язань та права виписки податкової накладної позивачем.

Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагента позивача, нікчемності або недійсності укладеного договору позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру наданих послуг за договором матеріали справи не містять, а відповідачами таких доказів до суду не надано.

Слід також зазначити, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959 (лист ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку") містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: - платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); - дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; - платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); - платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; - платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; - платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України; - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний чітко вказати у квитанції не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників. Крім того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

Суд також звертає увагу на те, що відповідачем зареєстровано податкові накладні від 22.12.2019 року № 4 та від 28.12.2018 року № 6, виписані в межах договору поставки Х-2015/19 від 14.12.2018р. (а.с.81-84, т.2)

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним рішень, а отже позовні вимоги про скасування рішень про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН № 983708/40917498 від 09.11.2018р., №1053054/40917498 від 17.01.2019р., №1053056/40917498 від 17.01.2019р., №1053057/40917498 від 17.01.2019р., №1053055/40917498 від 17.01.2019р., №1057492/40917498 від 23.01.19р. є такими, що підлягають задоволенню

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому та третьому випадках податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН зупинено, реєструється у день набрання законної сили саме рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна прти України" (case of Chuykina vs Ukraine / Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

П.п.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Законодавчими приписами визначено суб'єктивний склад осіб, які будуть учасниками судового процесу (відповідачами) у справах про оскарження протиправної відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних» - Державна фіскальна служба України в частині зобов'язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправними та скасування рішень головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Враховуючи викладене, суд враховуючи приписи ст. 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та обтяжити відповідача, ДФС України, обов'язком зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані для реєстрації позивачем, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

З приводу вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

У статті 16 КАС України зазначається, що учасники справи мають право користуватись правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом, крім випадків, встановлених законом.

Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються цим Кодексом та іншими законами.

Як зазначено в ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, відносять витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно пунктів 1, 2, 6 частини 1 та частини 2 статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076 документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги можуть бути серед іншого: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер.

Відповідно до ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених з'їздом адвокатів України від 09.06.2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку ( квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому, недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником (а не будь-ким) витрати, та їх сплата повинна бути підтверджена відповідними фінансовими документами.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Відповідно до ч.2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат щодо правової допомоги, наданої позивачеві, до матеріалів справи долучено: копію договору про надання юридичних (адвокатських послуг) від 10.11.2018 року, акт здачі-приймання наданих послуг № 1 від 23.01.2019 року, від 30.01.2019 року № 2 платіжні доручення на здійснення оплати з договором від 23.01.2019 року № 130, від 30.01.2019 року № 146.

До обсягу робіт у даній справі на час складання позову адвокат позивача включив послуги по аналізу спірної ситуації, наданню консультацій та роз'яснень, вивченню судової практики у подібній категорії спорів. Матеріалами справи підтверджено складання адміністративного позову, складання клопоатня про витребовування доказів, участь в судових засіданнях

При визначенні суми відшкодування суд також виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене та беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу є співмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду, виготовлення значної кількості документів), відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а отже, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача 21125.00 грн. витрат на професійну правничу допомогу .

Судовий збір підлягає стягненню в порядку, визначеному ст.139 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області №983708/40917498 від 09.11.2018р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 01.11.2018 року, поданої ТОВ "СП Щасливий фермер"

Зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 01.11.2018 року, подану ТОВ "СП Щасливий фермер"

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області №1053054/40917498 від 17.01.2019 р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 17.12.2018 року, поданої ТОВ "СП Щасливий фермер"

Зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 17.12.2018 року подану ТОВ "СП Щасливий фермер"

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області №1053056/40917498 від 17.01.2019р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 18.12.2018року, поданої ТОВ "СП Щасливий фермер"

Зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 18.12.2018 року подану ТОВ "СП Щасливий фермер"

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області №1053057/40917498 від 17.01.2019р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 19.12.2018 року, поданої ТОВ "СП Щасливий фермер"

Зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 19.12.2018 року подану ТОВ "СП Щасливий фермер"

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області №1053055/40917498 від 17.01.2019р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №5 від 25.12.2018 року, поданою ТОВ "СП Щасливий фермер"

Зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 25.12.2018 року поданою ТОВ "СП Щасливий фермер"

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області № 1057492/40917498 від 23.01.2019р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 22.11.2018 року, поданої ТОВ "СП Щасливий фермер"

Зобов'язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 22.11.2018 року, подану ТОВ "СП Щасливий фермер"

Стягнути на користь ТОВ "СП Щасливий фермер" (62405, Харківська обл., Харківський район, с.Кутузівка, вул. Шкільна, будинок1,квартира 16, код ЄДРПОУ 409174920210) за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 39292197) судовий збір у розмірі 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн.50 коп.

Стягнути на користь ТОВ "СП Щасливий фермер" (62405, Харківська обл., Харківський район, с.Кутузівка, вул. Шкільна, будинок1,квартира 16, код ЄДРПОУ 409174920210) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) судовий збір у розмірі 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн.50 коп.

Стягнути на користь ТОВ "СП Щасливий фермер" (62405, Харківська обл., Харківський район, с.Кутузівка, вул. Шкільна, будинок1,квартира 16, код ЄДРПОУ 409174920210) за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 39292197) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10562 (десять тисяч п'ятсот шістдесят дві ) грн. 50 коп.

Стягнути на користь ТОВ "СП Щасливий фермер" (62405, Харківська обл., Харківський район, с.Кутузівка, вул. Шкільна, будинок1,квартира 16, код ЄДРПОУ 409174920210) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10562 (десять тисяч п'ятсот шістдесят дві ) грн. 50 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі рішення виготовлено 25.03.2019

Суддя Зоркіна Ю.В.