Ухвала суду № 80658428, 25.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6319/18

УХВАЛА

25 березня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Юхтенко Л.Р., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (ІПН1995111633, місце проживання: 66307, Одеська, область, АДРЕСА_1) до Прокуратури Одеської області (код ЄДРПОУ 03528552; адреса місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська,3) про визнання незаконним наказу №1156 від 26.06.2018 року; зобов’язання поновити на посаді прокурора Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 та зобов’язання подати оголошення про утворення вакантної посади прокурора Одеської міської прокуратури №1 та провести відкритий конкурс на зайняття вакантної посади,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 05 грудня 2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН1995111633, місце проживання: 66307, Одеська, область, АДРЕСА_1) до Прокуратури Одеської області (код ЄДРПОУ 03528552; адреса місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська,3) про визнання незаконним наказу №1156 від 26.06.2018 року; зобов’язання поновити на посаді прокурора Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 та зобов’язання подати оголошення про утворення вакантної посади прокурора Одеської міської прокуратури №1 та провести відкритий конкурс на зайняття вакантної посади.

Ухвалою від 06 грудня 2018 року позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою суду від 06 грудня 2018 року позовну заяву позов ОСОБА_1 залишено без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом надання доказів обґрунтування та надання доказів порушення оскаржуваним рішенням прав позивача та документу, що підтверджує сплату судового збору у повному розмірі відповідно до заявлених позовних вимог.

Копію ухвали позивач отримав 22 грудня 2018 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Між тим, позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року про відмову у звільненні від сплати судового збору та 14 лютого 2019 року постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року без змін.

До Одеського окружного адміністративного суду 21 лютого 2019 року повернулись відокремлені матеріали по справі №420/6319/18.

Враховуючи вищевикладені обставини, ухвалою від 25 лютого 2019 року продовжено позивачу строк усунення недоліків, викладених в ухвалі від 06 грудня 2018 року, а саме: надання доказів обґрунтування та порушення оскаржуваним рішенням прав позивача та документу, що підтверджує сплату судового збору у повному розмірі відповідно до заявлених позовних вимог.

Ухвалу від 25 лютого 2019 року отримано позивачем 09 березня 2019 року, про що свідчить підпис позивача на повідомленні про вручення поштового відправлення.

До суду 18 березня 2019 року (вхід. №9580/19) від позивача надійшла заява на ухвалу від 06 грудня 2018 року, в якій позивач знову просив звільнити його від сплати судового збору, зазначивши, що ним заявлено чотири позовні вимоги, а не одна, а тому призначений розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи календарний рік на підставі ч. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

На обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач надав довідку Головного управління ДФС в Одеській області від 29.01.2019 року №37021 про відсутність у позивача доходів за період з 1 кварталу 2018 року по 3 квартал 2018 року та зазначив, що його пенсія за місяць складає 1 613, 88 грн., що підтверджується довідкою пенсійного фонду, з яких позивач сплачує комунальні послуги, купує собі їжу, ліки, тому що хворіє, грошей не залишається на придбання одягу та іншого.

Розглянувши це клопотання, суд вважає, що воно не належить задоволенню, з таких підстав.

Стаття 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI в редакції від 03.10.2017 року містить перелік, у яких випадках та кому законом надані пільги щодо сплати судового збору. Між тим, позивач не включений до цього переліку, отже позивач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 1 січня 2018 року - 1762 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з п.1 ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір” суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, позивачем до позовної заяви не додано доказів на підтвердження розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік – 2017 рік (з січня 2017 року по грудень 2017 року), як цього вимагає п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України №3674-VI. Такі докази не надані до заяви на ухвалу суду від 06.12.2018 року.

Між тим, згідно з наданої позивачем довідки Подільського об’єднаного Управління ПФУ від 03 грудня 2018 року №3883, сума доходу позивача з січня 2018 року по жовтень 2018 року складає 16 138,80 грн., 5% розміру доходу позивача за 10 місяців (з січня 2018 року по жовтень 2018 року), складає – 806,94 грн. (5% від 16138,80 грн.), що є більше 704, 80 грн.

Тобто, розмір судового збору (704,80 грн.) не перевищує 5 відсотків розміру доходу позивача за останні 10 місяців, відповідно до довідки, наданої позивачем.

Стосовно наданої позивачем довідки Головного управління ДФС в Одеській області від 29 січня 2019 року вих. №37021, суд зазначає, що ця довідка стосується інформації 2018 року, а не 2017 року, як того вимагає п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України №3674-VI, та не спростовує дані довідки Подільського об’єднаного Управління ПФУ від 03 грудня 2018 року №3883, оскільки стосуються питання щодо інших доходів позивача.

Окрім того, суд звертає увагу, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено та постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, та ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року залишено без змін.

У постанові П’ятого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року зазначено, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при поданні даної позовної заяви позивачем має бути сплачений судовий збір у розмірі 704, 80 грн., а тому доводи позивача щодо необхідності сплати ним судового збору за подачу чотири позовні вимоги, судом відхиляються, оскільки решта заявлених позивачем вимог є похідними від основної позовної вимоги про визнання незаконним наказу № 1156 від 26.06.2018 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, відсутність надання позивачем інших доказів, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не належить задоволенню.

Також суд зазначає, що в ухвалі від 06 грудня 2018 року були зазначені ще недоліки, які зумовили залишення позову без руху, а саме: суд просив позивача надати докази обґрунтування та порушення оскаржуваним рішенням прав позивача.

Між тим, позивач не виконав вимоги ухвали від 06.12.2018 року в цій частині ухвали.

Таким чином, суд встановив, що позивачем не надано доказів усунення недоліків, викладених в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року.

Враховуючи, що суд ухвалою від 25.02.2019 року вже продовжував позивачу строк для усунення недоліків, які зумовили залишення позову без руху та позивач не виконав вимоги ухвал суду, суд вважає, що відсутні підстави для продовження ще строку на усунення недоліків, з урахуванням того, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов’язки і зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною 5 зазначеної статті кодексу встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

При таких обставинах, позов ОСОБА_1 (ІПН1995111633, місце проживання: 66307, Одеська, область, АДРЕСА_1) має бути повернутий позивачу.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 169,256,293,295, 297 КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 (ІПН1995111633, місце проживання: 66307, Одеська, область, АДРЕСА_1) про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН1995111633, місце проживання: 66307, Одеська, область, АДРЕСА_1) до Прокуратури Одеської області (код ЄДРПОУ 03528552; адреса місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська,3) про визнання незаконним наказу №1156 від 26.06.2018 року; зобов’язання поновити на посаді прокурора Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_2 та зобов’язання подати оголошення про утворення вакантної посади прокурора Одеської міської прокуратури №1 та провести відкритий конкурс на зайняття вакантної посади, - повернути позивачу.

Ухвалу про повернення позовної заяви разом з доданими до неї документами невідкладно надіслати позивачу.

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст.ст.293,295,297 КАС України, з урахуванням пп. 15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко