Рішення № 80657467, 25.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року Справа № 191/4508/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (вул.Миру, буд.65, село Тургенівка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52580; РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах №650 від 14.05.2018 року; зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу, який надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно Списку №1, періоду його роботи з 15.08.1988 року по 28.05.1990 року, з 18.02.1991 року по 23.01.1996 року, з 20.05.1996 року по 12.06.1997 року, з 17.11.1997 року по 07.02.1998 року на шахті ім.Лутугіна, з 29.06.1998 року по 04.02.1999 року на шахті Прогресс, та зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 15 квітня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він звернувся до Відділу з питань призначення та перерахунків пенсії №23 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п.1 ст.114 розділу XIV «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», як працівник зайнятий повний робочий день на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу роботи не менше 25 років у чоловіків, з яких не менш як 10 років на зазначених роботах. Проте, відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку із тим, що у нього недостатньо пільгового стажу і який складає лише 7 років 10 місяців 29 днів. Позивач не погоджується із отриманим рішенням, вважає його протиправним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

До суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зазначило, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 20 якого передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій, в яких має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ пункт, найменування списків їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Так, у разі коли підприємства, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудових стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а у разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінінформ.

Згідно трудової книжки позивача загальний страховий стаж складає 21 рік 1 місяць 12 днів, у тому числі спеціальний трудовий стаж 7 років 10 місяців 29 днів, який зараховано з 01.07.2000 року за даними системи персоніфікованого обліку відомостей про спеціальний стаж за періоди роботи, тому для призначення пенсії пільгового стажу недостатньо, у зв'язку із чим позивачу було відмовлено. Щодо довідок про пільговий стаж роботи та заробітну плату, які видані Державним підприємством структурного підрозділу «Шахта «Шахтарська» - глибока» Донецької Народної Республіки, відповідач вважає, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку не передбаченому законом. Отже, відповідач зазначає, що відомості, які підтверджують пільговий характер роботи у позивача в трудовій книжці відсутні, тому просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. У відзиві на позов відповідач також просив суд розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Суд зазначає, що п.2 ч.1 ст.263 КАС України чітко встановлено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Керуючись приписами ст.263 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у письмовому відзиві на позов, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об’єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що у травні 2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Відділу з питань призначення та перерахунків пенсії №23 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ст.114 розділу XIV «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Проте, листом від 14.05.2018 року №69/03.27-15 структурним підрозділом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було повідомлено, що ним прийнято рішення №650 від 14.05.2018 року про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, враховуючи, що в нього не достатньо пільгового стажу, а саме, стаж складає лише 7 років 10 місяців 29 днів. Також, у листі надано роз’яснення, що позивач, на підставі поданих документів, має право на пенсію за віком на пільгових умовах після досягнення віку 53 років (а.с.24-25).

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 14.04.2018 року позивачу виповнилося 50 років, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.29-30).

Згідно із ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ч.1 ст.48 КЗпП України, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно із копією трудової книжки ОСОБА_1 серії БТ-ІІ №4126648, він працював на шахті імені ОСОБА_2 об'єднання «Торезантрацит»:

- з 15.08.1988 року по 19.09.1988 року «учеником горнорабочего на подземных работах участка ЭМО»;

- з 20.09.1988 року по 06.03.1989 року «горнорабочим 3 разряда на подземных работах участка ЭМО»;

- з 07.03.1989 року по 06.04.1989 року «учеником горнорабочего очистного забоя на подземной работе уч.Монтажный-2»;

- з 07.04.1989 року по 28.05.1990 року «горнорабочим очистного забоя 4 разряда на подземной работе»;

- з 18.02.1991 року по 14.02.1993 року «горнорабочим очистного забоя 4 разряда на подземных работах на участке Монтажный-2»;

- з 15.02.1993 року по 23.01.1996 року «горнорабочим очистного забоя 4 разряда подземным на участе №2»;

- з 20.05.1996 року по 11.06.1996 року «горнорабочим очистного забоя 5 разряда на подземных работах на участе №2»;

- з 12.06.1996 року по 12.06.1997 року «горнорабочим очистного забоя 5 разряда подземным участка МДУ»;

- з 17.11.1997 року по 26.01.1998 року «горнорабочим очистного забоя 4 разряда на подземных работах на участе МДУ»;

- з 27.01.1998 року по 07.02.1998 року «горнорабочим очистного забоя 5 разряда подземным»;

- з 29.06.1998 року по 04.02.1999 року на шахті Прогрес «горнорабочим очистного забоя подземным 5 разряда с полным рабочим днем под землей»;

- з 02.04.2002 року по 30.05.2003 року «горнорабочим 2 разряда на подземных работах участка ОТК».

Також, зазначений стаж відповідає довідкам про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній, виданим 01.10.2018 року ОП «Шахтоуправління імені ОСОБА_2» та ОП «Шахта Прогресе» ГП «Торезантрацит» (а.с.12-14, 17).

Інший пільговий стаж, починаючи із 2000 року, відповідачем визнається.

Наказами вищезазначених підприємств «Про висновки атестації робочих місць вимогам праці» підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 виробництв, професій, посад і показників, затвердженому постановою КМУ №36 від 16.01.2003 року робітникам професій, вказаних в додатку №1, а саме 1.12 – «горнорабочий подземный» (а.с.20).

Проте, відповідачем не було зараховано спеціальний пільговий стаж з 15.08.1988 року по 02.04.2002 року.

Відповідно до п.1 ст.114 розділу XIV «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищений пенсій»:

1. Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

2. На пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

3. Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Згідно із абз.10 ч.3 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до ч.1 ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (у редакції протоколів №11 та №14 (04 листопада 1950 року)) визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року №137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.

Отже, враховуючи, що позивач має пільговий стаж за спірний період, який підтверджується копією трудової книжки, суд вважає, що відповідачем протиправно не включено до пільгового стажу роботи позивача на шахті з 15.08.1988 року по 02.04.2002 року, чим порушено право позивача на зарахування періодів роботи щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Щодо посилання відповідачем у відзиві на позов, що довідки про пільговий стаж роботи та заробітну плату, які видані Державним підприємством структурного підрозділу «Шахта «Шахтарська» - глибока» Донецької Народної Республіки є такими, що вважаються виданими незаконними організаціями, суд зазначає наступне.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» - м.Торез Донецької області, яке з 12.05.2016 року Верховною Радою України перейменовано у м.Чистякове, відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Проте, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Відділі з питань призначення та перерахунків пенсій №23 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, де і отримує пенсію за віком, яка визначена уповноваженим органом виконавчої влади України, тобто Пенсійним фондом України.

Суд вважає, що до вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі – ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави – члени ООН зобов’язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). “Зобов’язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, – вважають судді ЄСПЛ, – Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.10.2018 року по справі №235/2357/17.

Суд звертає увагу, що згідно із ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ч.1 ст.48 КЗпП України, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, яка повністю підтверджує пільговий стаж ОСОБА_1, тому підстави щодо відмови позивачу у зарахуванні пільгового стажу, враховуючи наявні довідки видані Донецькою Народною Республікою є необґрунтованими, адже ці докази не є визначальними.

Отже, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу, стаж, який надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно Списку №1.

Суд вважає необґрунтованою позовну вимогу щодо зобов’язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 15 квітня 2018 року, оскільки згідно з вимогами ст.58 Закону №1058 Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити даний позов частково з викладених вище підстав.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, слід повернути позивачу частину судових витрат по справі в сумі 352,40 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 262, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №23 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про відмову в призначенні пенсії» від 14.05.2018 №650.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, Дніпропетровська область,49094; код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (вул.Миру, буд.65, село Тургенівка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52580; РНОКПП НОМЕР_1) до пільгового стажу, який надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно Списку №1, періоди його роботи з 15.08.1988 року по 28.05.1990 року, з 18.02.1991 року по 23.01.1996 року, з 20.05.1996 року по 12.06.1997 року, з 17.11.1997 року по 07.02.1998 року на шахті «імені ОСОБА_2», з 29.06.1998 року по 04.02.1999 року на шахті «Прогрес».

У задоволенні решти позову - відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (вул.Миру, буд.65, село Тургенівка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52580; РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати по справі у розмірі 352,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя Кучма К.С.