
копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ26 лютого 2019 року Справа № 160/9365/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОлійника В. М. за участі секретаря судового засіданняЛісної А.М. за участі: представника позивача представника відповідача Власової С.А. Овсяникової розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
11 грудня 2018 року Комунальне підприємство Кам'янської міської ради «Тепломережі» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 04.09.2018 р. № 0216381208 про застосування до КП КМР «Тепломережі» штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податку на додану вартість у сумі 1 803 280 грн. 98 коп.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 12.09.2018 року отримав від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 04.09.2018 року № 0216381208 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податку на додану вартість у сумі 1 803 280 грн. 98 коп.
Позивач стверджує, що зазначене податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам пп.14.1.157 п.14.1 ст.14, п.58.1 ст.58, п.86.8 ст.86 ПК України та Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. №1204 оскільки податкове повідомлення-рішення № 0216381208 підписане 04.09.2018 р., а відправлене Кам'янською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу КП КМР «Тепломережі» 07.09.2018 р.
Також позивач вважає, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області допущені порушення при розрахунку штрафної санкції, а саме невірно визначено суму грошового зобов'язання з наступних підстав.
Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, із змінами та доповненнями.
Згідно пункту 200.2. статті 200 Податкового кодексу України для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого ПК України для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.
Відповідно до витягу з реєстру трансакцій (джерело: електронний кабінет платника податків) станом на останній день сплати за деклараціями за жовтень 2016 - лютий 2018 років заборгованість платника податків відсутня.
Ухвалою суду від 17 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 10 годину 00 хвилин 22 січня 2019 року.
На адресу суду 14 січня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник зазначив, що Кам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було дотримано порядок проведення камеральної перевірки, встановлений нормами ПК України.
Дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату КП КМР «Тепломережі» (код ЄДРПОУ 03342573), узгодженої суми податкового зобов'язання у зв'язку з несвоєчасним поданням платіжного доручення до установи банку.
Відповідальність платника за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання передбачена пунктом 126.1. статті 126 глави 11 розділу II Податкового кодексу України.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами ГУ ДФС у Дніпропетровській області стверджує, що податкове повідомлення-рішення № 0216381208 від 04.09.2018 року винесено правомірно.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача, просив відмовити у їх задоволенні, підтримавши доводи викладені у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд встановив наступні обставини.
Комунальне підприємство Кам'янської міської ради «Тепломережі» - позивач (код ЄДРПОУ 03342573) юридична адреса - 51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна, б. 168.
26 липня 2018 року відповідачем було проведено камеральну перевірку КП Кам'янської міської ради "Тепломережі" (код ЄДРПОУ ТОВ 03342573), з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на податкові декларації з ПДВ за період жовтень 2016 року - січень 2018 року та складено Акт №40690/729/04-36-12-08-33/03342573.
Згідно висновків акту, перевіркою встановлено, що Комунальним підприємством Кам'янської міської ради «Тепломережі», в порушення п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу, несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов'язань, визначені у податковій звітності (деклараціях) з ПДВ за жовтень 2016 року - січень 2018 року.
Так, перевіркою встановлено, що позивачем було подано за перевіряємий період 38 декларацій. Однак суми визначених у них грошових зобов'язаннях були сплачені позивачем з порушенням строку, а саме більше 30 днів. Відповідно на момент погашення в інтегрованій картці платника податків (далі - ІКПП) в автоматичному режимі розрахувався штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання згідно з п. 126.1 ст. 126 Кодексу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
На підставі зазначеного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 04.09.2018 року № 0216381208 відповідно до якого за затримку сплати узгоджених сум податку на додану вартість до позивача застосовано штраф у розмірі 20%, а саме 1 803 280 грн. 98 коп. (20%).
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення позивач отримав 12 вересня 2018 року.
24 вересня 2018 року позивач подав до Державної фіскальної служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 04.09.2018 р. № 0216381208.
Рішенням ДФС від 12.10.2018 р. № 33428/6/99-99-11-03-01-25 продовжено строк розгляду скарги до 24.11.2018 (включно).
27 листопада 2018 року позивач отримав рішення про результати розгляду скарги від 21.11.2018 р. № 37832/6/99-99-11-03-01-25, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін а скаргу позивача - без задоволення.
Вирішуючи правомірність податкового повідомлення-рішення № 0216381208 суд виходить з наступного.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 31.1 ст.31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначеним цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та /або сплата податкового зобов'язання.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Кодексу, сума самостійно обчисленого платником та зазначеного у податковій декларації або уточнюючому розрахунку грошового зобов'язання, що подається контролюючому органу у встановлені строки, вважається узгодженою.
Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що погашенням податкового боргу вважається зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Пунктом 87.9 ст. 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 131.2 ст. 131 ПК України визначено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання , - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Пунктом 76.2 ст. 76 ПК України передбачено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Згідно пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене суд має зазначити, що відповідачем не було порушено порядок проведення камеральної перевірки.
Дійсно, відповідачем було направлено оскаржуване податкове повідомлення-рішення 07.09.2018 року, однак суд має зазначити, що незначні порушення допущені контролюючим органом при оформленні або надісланні податкового повідомлення-рішення не можуть бути підставою для скасування такого рішення, якщо саме по собі рішення є обгрунтованим та правомірним.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення винесене відповідно до норм чинного законодавства України, а тому підстави для його скасування відсутні.
У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 11 березня 2019 року.
Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 11 березня 2019 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник
Судове рішення № 80656675, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 26.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/9365/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: