Рішення № 80651190, 13.03.2019, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1571/18

Провадження № 2/486/109/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Франчук О. Д.

при секретарях Деменко К.Л., Кучмар В.С.

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення,

представник позивача ОСОБА_2, представники відповідача Авраменко В.А., Кравченко А.М., Рубінс А.А.,

ВСТАНОВИВ

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

06.11.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ВП «Южноукраїнська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що обіймає посаду інженера першої категорії служби якості ВП «Южноукраїнська АЕС», перебуваючи у щорічній основній відпустці з 16.07.2018 по 30.07.2018 року поїхала до родичів, які проживають на тимчасово окупованій території. Під час відпустки, отримавши побутову травму, проходила лікування в Бахчисарайській центральній районній лікарні з 26.07.2018 року і до 14.09.2018 року. Листки непрацездатності в перший робочий день були передані нею безпосередньому керівнику, але від заступника генерального директора надійшла усна рекомендація щодо приведення листків непрацездатності, виданих на окупованій території, у відповідність до національного законодавства, що і було одразу зроблено нею.

21.09.2018 року начальником управління кадрів Губою В.В., незважаючи на обізнаність у ситуації, була складена службова записка про відсутність підтвердження факту непрацездатності у період з 26.07.2018 року по 14.09.2018 року включно. Після витребування пояснень про причини відсутності на робочому місці наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 05.10.2018 року ОСОБА_1 було оголошено догану.

Посилаючись на те, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності не відповідає вимогам закону, фактично трудова дисципліна порушена не була, позивач просила позов задовольнити.

Представники відповідача надали до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, посилаючись на ту обставину, що позивач не довела, що вона належним чином виконала вказівку генерального директора ВП ЮУ АЕС щодо надання оригіналів документів, або їх копій завірених управлінням кадрів ВП ЮУ АЕС, що обгрунтовують згідно з чинним законодавством України поважність її відсутності на роботі в період з 30.07.2018 року по 18.09.2018 року, яку вона отримала ще 25 вересня 2018 року, просили відмовити в задоволені позову.

ІІ. Заяви та клопотання учасників процесу.

03 грудня 2018 року представником відповідача Авраменком В.А. заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

07 листопада 2018 року ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного провадження.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом та змін спірних правовідносин.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі. Позивач зазначила, що не могла виконати вказівку генерального директора, оскільки листки непрацездатності, які вона отримала на тимчасово окупованій території потребували перекладу на державну мову та їх обміну на листки непрацездатності державного зразка, а для цього потрібен значний термін.

Представник позивача вважав що в діях ОСОБА_1 взагалі відсутня подія дисциплінарного проступку, оскільки у своєму письмовому поясненні від 26.09.2018 року, позивач зазначає про причини відсутності у вказаний період на роботі та вказує, що копії листків непрацездатності передані її безпосередньому керівнику, а їх оригінали перебувають на лінгвістичному перекладі та нотаріальному посвідчені, що свідчить про виконання вказівки керівника.

Представники відповідачів підтримали відзив та просили відмовити в задоволені позову.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог та заперечень, суд прийшов до наступного висновку.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено, що наказом №9712/в від 02.07.2018 року ОСОБА_1 була надана частина щорічної основної відпустки строком 14 днів з 16.07.2018 року по 29.07.2018 року (а.с.41). У період відпустки з 26.07.2018 року по 24.08.2018 року та з 25.08.2018 року по 14.09.2018 року ОСОБА_1, перебувала на лікуванні в Бахчисарайській центральній районній лікарні, про що отримала відповідні листки непрацездатності (а.с.7-10).

Після повернення позивача на роботу, з метою достовірності ведення табельного обліку у підрозділах ВП ЮУ АЕС , та в зв'язку з виявленим табелюванням тимчасової непрацездатності інженера СЯ ОСОБА_1 протягом тривалого часу (з 26.07.2018 року по 14.09.2018 року), службовою запискою начальника управління кадрами від 21.09.2018 року їй було запропоновано у строк до 24.09.2018 року надати пояснення та документи, що обґрунтовують відсутність на роботі 26.07.2018 року по 14.09.2018 року (а.с.17)

У той же день 21.09.2018 року начальнику управління кадрами були передані пояснення інженера щодо повідомлення про лікарняний у телефонному режимі (а.с.45) та пояснення самої ОСОБА_1 про те, що оригінали листків непрацездатності в обробці, з додатком у вигляді завірених копій листків непрацездатності на 4 арк. (а.с.44).

25.09.2018 року позивач отримала письмову вказівку про необхідність надання письмового обґрунтування відсутності на роботі у період з 30.07.2018 по 18.09.2018 року та оригіналів або належним чином завірених копій підтверджуючих документів до 26.09.2018 року (а.с.50).

У той же день був здійснений нотаріально завірений переклад листків непрацездатності на державну мову (а.с.11-16).

Пояснення позивачем із роз'ясненням своїх дій були надані 26.09.2018 року. В своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що лінгвістичний переклад та нотаріальне посвідчення лікарняних зроблено. Сподівається, що завірені документи зможе надати 27 вересня 2018 року (а.с.51).

01 жовтня 2018 року позивач звернулась до Фонду соціального страхування України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства юстиції України з метою отримання роз'яснень щодо чинності листків непрацездатності, виданих на окупованій території (а.с.95-103).

Наказом №1675-к від 05.10.2018 року ОСОБА_1 була оголошена догана за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та не нарахована премія за жовтень 2018 року (а.с.6). Формулюванням такого дисциплінарного стягнення є порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, яке полягає у ненаданні на вимогу генерального директора (вказівка від 25 вересня 2018 року) документів, що згідно із законодавством України, обґрунтовують поважність відсутності ОСОБА_1 на робочому місці з 16.07.2018 року по 18.09.2018 року.

16.11.2018 року ОСОБА_1 надала до КЗ "Южноукраїнська міська лікарня" оригінали лікарняних, завірених нотаріально та виписку з медичної картки (а.с. 102).

27 листопада 2018 року комунальним закладом «Южноукраїнська міська лікарня» були видані листки непрацездатності встановленого зразка, що підтверджують перебування ОСОБА_1 на лікуванні у період з 26.07.2018 року по 24.08.2018 року та з 25.08.2018 року по 14.09.2018 року (а.с.104).

Також 29 листопада 2018 року ОСОБА_1 надала пояснювальну записку, в якій зазначила, що під час відпустки 26 липня 2018 року отримала травму, в зв'язку з чим звернулась у відділення швидкої допомоги та була направлена на лікування. По закінченню лікування вона звернулась до ЛКК м. Южноукраїнська, де 28 листопада 2018 року обміняла видані на тимчасово-окупованій території лікарняні листки на лікарняні листки державного зразка.

29.11.2018 року зазначені листи були прийняті членом комісії по соціальному страхуванню ВП ЮУ АЕС (а.с. 103) та 07 грудня 2018 року зазначеною комісією було вирішено призупинити призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності по листках непрацездатності наданих ОСОБА_1 та направити відповідні запити для надання експертної оцінки щодо правомірності замінити у КЗ "Южноукраїнська міська лікарня" лікарняних листків непрацездатності російського зразка, виданих "ГБУЗ РК Бахчисарайская ЦРБ" АР Крим працівниці ВП ЮУ АЕС ОСОБА_1 у 2018 році з 26.07.2018 по 14.09.2018; у 2017 році з 16.06.2017 року по 14.07.2017 року та роз'яснень щодо правомірності їх оплати за рахунок коштів ФСС (а.с. 116 - 118)

25 лютого 2019 року Управлінням виконавчої дирекції фонду соціального страхування в Миколаївській області було надано відповідь, що ЛКК КЗ "Южноукраїнська міська лікарня" здійснила обмін документів, які згідно діючого законодавства України вважаються недійсними (не створюють правових наслідків) і тому не можуть розглядатися як підтверджуючі тимчасову втрату непрацездатності застрахованої ОСОБА_1

V. Оцінка суду.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Дотримання працівником умов трудового договору та правил внутрішнього трудового розпорядку є дотриманням трудової дисципліни.

Разом з тим, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення (стаття 147 КЗпП України).

При цьому, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під яким розуміється противоправне винне невиконання або неналежне виконання працівником його трудових обов'язків.

В наказі про накладення дисциплінарного стягнення (чи це наказ про звільнення, чи про оголошення працівникові догани) обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 149 КЗпП України.

Відповідно до частин першої-другої статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, при цьому за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган, в силу частини третьої статті 149 КЗпП України, повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

З роз'яснень, викладених у пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 грудня 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» вбачається, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

У пункті 4 статті статті 40 КЗпП України встановлено право роботодавця обрати стягнення у вигляді звільнення як за скоєння одного прогулу, так і у разі, коли прогули мають тривалий характер. Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, необхідно з'ясувати поважність причини такої відсутності.

Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.

До поважних причин відсутності на робочому місці слід відносити такі обставини, як: стихійні лиха, хвороба працівника або членів його сім'ї, нерегулярна робота транспорту, участь працівника в порятунку людей або майна, відмова від незаконного переведення та невихід у зв'язку з цим на нову роботу. Не вважаються прогулом відсутність працівника не на підприємстві, а на робочому місці; відмова від незаконного переведення; відмова від роботи, протипоказаної за станом здоров'я, не обумовленої трудовим договором або в умовах, небезпечних для життя і здоров'я; невихід на роботу після закінчення строку попередження при розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Умовою підтвердження тимчасової непрацездатності в Україні, яка надає право на допомогу по тимчасовій непрацездатності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", є наявність належним чином оформленого лікарняного листа або іншого документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність. Порядок видачі таких документів регулюється Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455. Право на отримання листка непрацездатності мають особи які, зокрема, працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання.

Верховним Судом у постанові №510/1782/13-ц від 30.10.2018 року висловлена правова позиція щодо листків непрацездатності, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме, що невідповідність листка непрацездатності у певній його частині Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, не спростовує факт наявності поважних причин (захворювання позивача та лікування у медичному закладі).

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 була відсутня на роботі внаслідок своєї тимчасової непрацездатності, підтвердженням чого є відповідні листки непрацездатності Бахчисарайській центральній районній лікарні.

Однак, згідно ч.ч.2,3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

В зв'язку з чим генеральним директором ВП ЮУ АЕС Лісніченко В.А. було видано вказівку, якою зобов'язано ОСОБА_1 надати в строк до 26 вересня 2018 року письмове пояснення щодо причин її відсутності на роботі в період з 30 липня 2018 року по 18 вересня 2018 року з оригіналами документів, або їх завірених копій, які згідно із законодавством України обґрунтовують цю відсутність.

У своєму поясненні від 26 вересня 2017 року ОСОБА_1 зазначила, що лінгвістичний переклад та нотаріальне посвідчення лікарняних зроблено та сподівається, що завірені документи зможе надати 27 вересня 2018 року. Однак, для обміну зазначених лікарняних листів на листки державного зразку до КЗ "Южноукраїнська міська лікарня звернулась лише після накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани - 16 листопада 2018 року, тобто з явним порушенням встановленого у вказівці строку.

Саме за ненадання на вимогу генерального директора (вказівка від 25.09.2018 року), документів, що згідно з законодавством України, підтверджують її відсутність на роботі з 30 липня 2018 року по 18 вересня 2019 року на ОСОБА_1 05 жовтня 2018 року було накладено дисциплінарне стягнення. При цьому, необізнаність останньої у процедурі приведення лікарняних у відповідність із законодавством України, спростовується тією обставиною, що у 2017 році, під час щорічної відпустки ОСОБА_1 вже зверталась за лікуванням до закладу розташованого на тимчасово-окупованій території та достовірно знала про послідовність своїх дій у даній ситуації, зокрема про переклад лікарняних листків на державну мову та їх обмін на лікарняні листки державного зразка.

Зазначене дисциплінарне стягнення було накладено, в межах строку передбаченого вимогами ст. 148 КЗпП України та з врахуванням обставин за яких вчинено зазначений проступок.

Надавши належну правову оцінку наданим сторонами доказам, суд приходить до висновку про правомірність накладення дисциплінарного стягнення, а тому підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.

VІ. Розподіл судових витрат.

У своїй позовній заяві відповідач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Згідно вимог ч.1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

За правилами ч. 6 даної норми Закону 6, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням вищенаведеної, тієї обставини, що позивач на підставі п.1 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору, суд вважає за можливе судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відокремленого підрозділу «Южноукраїнська атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О.Д. Франчук