Рішення № 80639648, 21.03.2019, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/141/19

Провадження № 2/321/146/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.2019 смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Цаплі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, про визнання особи такою, що втратила право користування житлом та зняття з місця реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_4 був зареєстрований за вказаною адресою, однак ніколи в ньому не проживав, не має з позивачем родинних зав'язків. Тобто, тривалий час ОСОБА_2 у житловому будинку АДРЕСА_1 безперервно не проживає. Фактичне його місцезнаходження не відоме, в зв'язку з чим вирішити питання про зняття відповідача з реєстрації в добровільному порядку неможливе. Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким що втратив право на користування жилим приміщенням.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак надала суду заяву, що містить клопотання про розгляд справи за її відсутності, на позові наполягає.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, відзив не подав, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області в судове засіданн6я не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 19 листопада 2007 року належить житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.8), що також підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Михайлівське районне архітектурно-планувальне та техінвентаризаційне бюро» від 18.12.2077 року (а.с.9).

Відповідно до акту - довідки № 231 від 24 січня 2019 року, складеного депутатом Михайлівської селищної ради ОСОБА_6, було проведено обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та проживає за адресою: будинок АДРЕСА_1. В результаті обстеження встановлено, що за цією адресою зареєстрований але не проживає і ніколи не проживав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 10).

Згідно довідки № 0197 від 31 січня 2019 року, виданою виконавчим комітетом Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, за адресою: АДРЕСА_1, значиться зареєстрованим проживав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження майном.

Гарантуючи захист права власності, передбачене ст. 41 Конституції України, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира, інше житлове приміщення, призначені та придатні для проживання в них(ст.ст. 379, 380 ЦК ).

Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Згідно положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.

Ст. 317 ЦК України вказує, що право власності являє собою право на володіння, користування та розпорядження майном, причому, відповідно до Конституції України та ст.387 ЦК України, захист права власності забезпечується державою.

Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмеження у його здійсненні.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Згідно ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Отже, на підставі зазначених судом норм чинного законодавства, що регулюють даний вид правовідносин, беручи до уваги всі зібрані і досліджені судом докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4-5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 200, 206, 263-265, 280-283, 289 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт НОМЕР_3, РНОКПП НОМЕР_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_4, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, Код ЄДРПОУ 25214512, місцезнаходження: Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Центральна, 22, про визнання особи такою, що втратила право користування житлом та зняття з місця реєстрації - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_5, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, таким що втратив право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області Н.О. Кравченко