Ухвала суду № 80638620, 22.03.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1423/19

Провадження №1-кп/242/556/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Владимирської І.М., суддів Черкова В. Г., Капітонова В.І., при секретарі судового засідання Сафроновій К.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42018000000003022 від 03.12.2018 року у відношенні ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження прокурора Шульгін С.О., захисника Ляшенко І.І., обвинуваченого ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розгляд кримінального провадження № 42018000000003022 від 03.12.2018 року у відношенні ОСОБА_1 здійснюється у складі колегії суддів: головуючий суддя Владимирська І.М., судді Черков В. Г., Капітонов В.Г.

Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується в участі в терористичної організації.

У підготовчому судовому засіданні судді Владимирська І.М. та Капітонов В.І. подали заяви про самовідвід у даному кримінальному провадженні, повідомивши обставини, що можуть викликати сумнів у їх об'єктивності та неупередженості, що виключає їх участь у кримінальному провадженні.

Захисником Ляшенко І.І. та обвинуваченим ОСОБА_1 заявлено відвід судді Черкову В.Г. з підстав спонукання до ухвалення відповідного рішення з боку прокуратури області, що викликає сумнів у об'єктивності та неупередженості вказаного судді, проти самовідводів суддів Владимирської І.М. та Капітонова В.І. не заперечують.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні проти відводу судді Черкову В.Г. заперечує, проти самовідводів суддів Владимирської І.М. та Капітонова В.І. не заперечує.

Судом встановлено обставини, які викликають сумнів у неупередженості суддів.

Так, 07.07.2017 р. під будівлею Селидівського міського суду Донецької області група невідомих осіб висловлювала погрози на адресу суддів, які розглядають кримінальні справи, пов'язані з тероризмом, дослівно: «…данная акція является предупредительной и в следующий раз, если не будут сделаны выводы, прибегнут к более радикальным методам.»

З даного приводу керівництво суду звернулося до Селидівського відділення поліції, а судді - до Генерального прокурора та Вищої Ради Правосуддя.

На засіданні 15 серпня 2017 року Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за результатами розгляду повідомлень суддів Селидівського міського суду Донецької області ухвалила рішення внести до Генеральної прокуратури України подання про притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими допущено бездіяльність щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою керівника апарату Селидівського міського суду Донецької області Сац О.О. від 7 липня 2017 року з приводу подій, які мали місце того самого дня біля будівлі зазначеного суду.

Крім того, 04.08.2017 року за заявою Народного депутата України прокуратурою Донецької області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом постановлення неправосудного рішення суддями Селидівського міського суду Донецької області, через винесення виправдувального вироку у справі про обвинувачення особи за ст.258-3 ч.1 КК України. Зазначений вирок знаходився на розгляді в Апеляційному суді Донецької області.

Колегія суддів звертає увагу, що у даному випадку мова фактично йде не про право інших осіб висловлювати свої оціночні судження щодо здійснення правосуддя, а саме про конкретну дію представника законодавчої гілки влади, - втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.

З даного приводу судді Селидівського міського суду Донецької області звернулись до Генерального прокурора та Вищої Ради Правосуддя.

На засіданні 11.10.2017 року Вища рада правосуддя ухвалила внести Генеральному прокурору подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими допущено бездіяльність щодо належного розгляду та вирішення у встановленому законом порядку повідомлення суддів Селидівського міського суду Донецької області про втручання службових осіб прокуратури Донецької області в їхню діяльність щодо здійснення правосуддя.

Крім того, прокуратура Донецької області зверталась до Вищої Ради Правосуддя зі скаргою на дії суддів під час розгляду низки кримінальних проваджень з питань заявлення самовідводів. Ухвалою Другої дисциплінарної палати Вищої Ради Правосуддя від 08 жовтня 2018 року №3091/2дп/15-18 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за вищевказаною скаргою та зазначено, що очевидною метою подання скарги є спонукання судді до ухвалення певного судового рішення та вчинення певних процесуальних дій.

Крім того, колегія суддів вважає, що заява судді Владимирської І.М. є обґрунтованою, оскільки вона побоюється за життя та здоров'я близьких родичів, які проживають на території проведення антитерористичної операції Донецької області, що може викликати сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді.

При вирішенні заяв про самовідводи та відвід, колегія суддів відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У п. 30 Рішення Європейського суду з прав людини від 01.10.1982 р. у справі "П'єрсак проти Бельгії" зазначається "Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність, чи навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу…тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений."

У п. 53. Рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України" заява N 33949/02, зазначається: «З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (DeCubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "КастіллоАльгар проти Іспанії" (CastilloAlgar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

У п. 80 Рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 р. у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" заява N 48553/99 зазначено: «…Суд не може не звернути увагу на численні випадки втручання в провадження українських органів державної влади на найвищому рівні. Якими б не були мотиви, представлені Урядом на виправдання такого втручання, Суд вважає, що воно, з огляду на його зміст та спосіб здійснення …, є таким, що суперечить поняттю "безсторонній і незалежний суд" в сенсі статті 6 параграфа 1 Конвенції. Не спекулюючи щодо того, який вплив це втручання мало на хід судового розгляду, Суд констатує в контексті справи, що заявник міг об'єктивно мати побоювання стосовно незалежності та безсторонності судів. Ці випадки втручання з боку органів державної виконавчої влади відображають, крім того, брак поваги до самого функціонування судової гілки влади.»

Обсяг зобов'язань держави-сторони Конвенції щодо гарантування «незалежного і безстороннього суду» відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції не обмежується судовою гілкою, а накладає зобов'язання на виконавчу та законодавчу гілки та інші державні органи, незалежно від їх рівня, поважати і дотримуватися судових рішень, навіть не погоджуючись з ними. Повага держави до повноважень і ролі судів є неодмінною передумовою суспільної довіри до суду, і ширше - верховенства права. Для того, щоб це відбулося, конституційних гарантій незалежності та неупередженості судової влади не досить. Ці гарантії мають бути ефективно впроваджені у повсякденну поведінку та поводження органів державної влади.

У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів вважає, що участь суддів Владимирської І.М., Капітонова В.І. та Черкова В.Г. у даному кримінальному провадженні може викликати сумнів в їх неупередженості та безсторонності, за наявності обставин викладених вище, що призведе до порушення прав обвинуваченого на захист, регламентованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись п. 4 ч 1 ст. 75, 81, 342 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Заяви про самовідвід суддів Владимирської І.М., Капітонова В.І. та відвід судді Черкова В.Г. - задовольнити.

Кримінальне провадження № 42018000000003022 від 03.12.2018 року у відношенні ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України передати до канцелярії суду.

Головуючий суддя І.М. Владимирська

Судді В.І. Капітонов

В.Г. Черков