Рішення № 80637969, 19.03.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/201/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/М о т и в о в а н е/

19 березня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Наумик О.О., за участі секретаря судового засідання Клугер Т.А., відповідача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу №233/201/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 «про стягнення аліментів на непрацездатну дружину»,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 у поданій нею до суду до ОСОБА_1 позовній заяві просить стягнути з ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини його заробітної плати до досягнення дитиною трирічного віку, пославшись на таке:

Від зареєстрованого 20 жовтня 2016 року шлюбу з відповідачем вони мають малолітню дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19.06.2018 р. шлюб між ними було розірвано.

Ще до розірвання шлюбу відповідач перестав надавати їй матеріальну допомогу на утримання дитини, а також на її утримання у зв’язку з доглядом за дитиною до трьох років.

Судовим наказом Костянтинівського міськрайонного суду з ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на утримання дитини.

Відповідач є працездатною особою, інших утриманців не має, працює без офіційного працевлаштування, у зв’язку з чим має можливість сплачувати аліменти на її утримання.

Ухвалою суду від 24.01.2019 р. відкрито спрощене провадження у справі за дійсним позовом з повідомленням сторін.

В судовому засіданні позивач підтримала позов у повному обсязі з підстав, аналогічних викладеним у позовній заяві та у відповіді на відзив відповідача на позовну заяву, просила позов задовольнити, пославшись, зокрема на таке:

Відповідач працював неофіційно та отримував дохід, який не оподатковувався. Він дійсно добровільно сплачував аліменти на утримання їх спільної дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 2500 грн. щомісяця, і дана сума її влаштовувала.

В січні 2019 року відповідач, надіславши смс-повідомлення, повідомив її, що не має наміру в подальшому в добровільному порядку сплачувати аліменти на утримання дочки і буде сплачувати їх лише за рішенням суду.

У зв’язку з цим вона звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини та з даною позовною заявою про стягнення аліментів на її утримання.

Відразу після цього, 04 лютого 2019 року, з метою штучно знизити свій реальний дохід відповідач влаштувався на роботу підсобним робітником у приватного підприємця.

Ця обставина не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 є співвласником ювелірної майстерні, розташованої в будинку побуту «Космос», де він має приватне обладнання.

Вона мешкає з двома неповнолітніми дітьми: спільною з відповідачем донькою та донькою від попереднього шлюбу, перебуває на обліку в УСЗН Костянтинівської міської ради та отримує державну соціальну допомогу і допомогу при народженні дитини. Її сукупний дохід на теперішній час складає 1490 грн., що є замалою сумою для забезпечення життєдіяльності та задоволення основних потреб: купівлю ліків, їжі, одягу, оплату комунальних послуг тощо. Змоги працевлаштуватися вона не має, оскільки донька ОСОБА_5 є замалою і потребує її постійного догляду.

У відповідності до ст.84 СК України вона має право на утримання від відповідача, який може надавати таку допомогу, оскільки його реальний дохід значно перевищує розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідач не має інших дітей, окрім їх спільної дочки, а також немає підстав вважати, що стан його здоров’я потребує додаткових вимог та має протипоказання до якоїсь праці.

Відповідач, його представник у судовому засіданні позов не визнали у повному обсязі з підстав, аналогічних викладеним у відзиві на позов та у запереченнях на відповідь позивача на відзив, просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, пославшись на таке:

Відповідач працював підсобним робітником у приватного підприємця з 04 лютого 2019 року і отримував мінімальну заробітну плату в розмірі 4173,00 грн. на місць. Після розірвання шлюбу відповідач самостійно регулярно перераховував грошові кошти на утримання дочки в розмірі 2500 грн. щомісяця, припинивши перерахування, коли дізнався, що позивач звернулася до суду із заявою про стягнення аліментів.

У теперішній час відповідач перебуває на обліку в Костянтинівському центрі зайнятості населення. Його матеріальне становище значно погіршилося, тому він не в змозі матеріально утримувати колишню дружину, що є умовою для стягнення аліментів на дружину за приписами ч.4 ст.84 СК України.

З’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дістає такого висновку:

Згідно з ч.1 ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Статтею 77 СК України визначені способи надання утримання одному з подружжя, зокрема, за рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі (ч.2). Аліменти сплачуються щомісячно (ч.3).

У відповідності до ч.1 ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

За ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі (ч.1). Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення (ч.2).

Частиною 4 статті 84 Сімейного кодексу України передбачено право дружини, з якою проживає дитина, на утримання незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що сторони є батьками малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва про народження Серії І-НО № 743347 – на а.с.4).

Дитина сторін постійно проживає з матір’ю – позивачем ОСОБА_3, що підтверджено довідками Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» №1 (а.с.5,48), і знаходиться на її утриманні, що підтверджено сторонами.

Позивачка не працює, отримуючи з 01.04.2017 р. допомогу в Управлінні соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, про що матеріали справи містять відповідну інформацію за №01-22-124-Н від 10.01.2019 р. (а.с.7), відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених ОСОБА_3 доходів та утриманих податків (а.с.49).

Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд виходив з такого:

Заперечуючи право позивача на утримання, відповідач послався на те, що не має змоги надавати позивачці матеріальну допомогу, оскільки не працює, що підтвердив копією трудової книжки (а.с.23-23а), з 28.02.2019 р. має статус безробітного, що підтвердив довідкою Костянтинівського міського центру зайнятості за № 08/637 від 05.03.2019 р. (а.с.53), а також - за станом здоров’я, що підтвердив копією довідки ЛКК №177/9 від 01.03.2019 р. (а.с.62), згідно з якою він має протипоказання щодо тяжкої фізичної праці з тривалим перебуванням на ногах в несприятливих метеоумовах.

Проте та обставина, що відповідач має протипоказання щодо тяжкої фізичної праці, не свідчить про його непрацездатність й неспроможність заробляння в інший спосіб, ніж за допомогою тяжкої фізичної праці.

Також суд не зважає на доводи відповідача щодо неспроможності надавати матеріальну допомогу на утримання позивачки як матері своєї дитини у відсутність доходу.

Так, відповідач є працездатною людиною, з роботи у ФОП «ОСОБА_6 Тамазович» звільнився 27.02.2019 р. за п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін, а не за станом здоров’я, та, перебуваючи в статусі безробітного, може надавати утримання позивачці з допомоги по безробіттю згідно з п.13 ст.1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків та інших осіб, у Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».

Встановивши відсутність умови, що виключає можливість надання відповідачем утримання позивачці за ч.4 ст.84 СК України, суд дістає висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментного стягнення, суд, окрім наведеного вище, враховує, що на утриманні відповідача знаходиться їхня спільна з позивачкою дитина – дочка ОСОБА_5, на утримання якої судовим наказом від 22.02.2019 р. (а.с.55) з відповідача з 29.01.2019 р. стягнуті аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, - і вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь і на утримання позивачки аліменти в розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу), починаючи з дня подачі позову до суду, щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку.

Керуючись ст.ст.259, 263-265, 279, 141 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 (85114, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: 85114, Донецька обл., м. Костянтинівка, Чехова,77, мешкає за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, Калмикова,27, кв.15, РНОКПП НОМЕР_2)

«про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на користь і на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7, в розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 14.01.2019 р., щомісячно, до досягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, тобто до 07.04.2020 р.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в межах стягнення суми платежу за один місяць.

Рішення складено у повному обсязі 22.03.2019 р.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя