Ухвала суду № 80636656, 14.03.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/4396/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі : головуючого слідчого судді - А.М. Педенко

за участі секретаря судового засідання - Д.М. Васильчук

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Солом'янського управління поліції ГУ НП у м. Києві Тхоренка Я.Р., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Шаманським М.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, у межах досудового розслідування кримінального провадження № № 12019100090000896 від 28 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

за участю прокурора - О.А.Маруненка

підозрюваного - ОСОБА_3

захисника - І.В. Банах,

в с т а н о в и в:

До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Солом'янського управління поліції ГУ НП у м. Києві Тхоренка Я.Р., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Шаманським М.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, у межах досудового розслідування кримінального провадження № № 12019100090000896 від 28 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

На обґрунтування клопотання зазначено наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.01.2019 приблизно о 14 год. 00 хв., ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, перебував в стані алкогольного сп'яніння, за адресою: АДРЕСА_1, де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин в останнього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень наглядно знайомому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6.

14.03.2019 року органом досудового розслідування повідомлено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючогоза адресою: АДРЕСА_3 раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, а саме - в умисному спричиненні тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Так,прокурор вказав, що реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, взяв біля вхідних дверей в праву руку молоток та наніс нею один удар в область ребер справа потерпілому ОСОБА_5 В подальшому, після того як потерпілий впав на підлогу, ОСОБА_3 наніс невстановлену кількість ударів молотком, кулаками обох рук та ногами в область тулуба, чим спричинив потерпілому, що підтверджується довідкою, виданою КМКЛ №17, а саме - тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудей, перелом 9-го ребра справа, ушиб і розрив правої легені, пневмоторакс справа, середній гемоторакс справа, частково згорнутий.

Таким чином, за переконанням прокурора, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, а саме - в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.

Крім того, прокурор вважає, що підставами підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази:

-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_5

-протокол допиту потерпілого ОСОБА_5

-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_5

-довідка з КМКЛ №17;

-протокол допиту свідка ОСОБА_6;

-протокол допиту свідка ОСОБА_7;

-протокол допиту свідка ОСОБА_8;

-протокол допиту свідка

-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_6;

-повідомлення про підозру ОСОБА_3;

-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_3

Тому, на думку прокурора, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3, вчининив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Прокурор клопотав про застосування до ОСОБА_3 запобіжного захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний :

- може впливати на потерпілих та свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

По-перше, прокурор вважає підтвердженням того, що підозрюваний може впливати на свідків та потерпілого, з метою зміни останньою показів в частині фактичних обставин, оскільки підозрюваний вчинив умисний тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи, тобто здатний до вчинення дій насильницького характеру. Вплив ОСОБА_3 на свідків та потерпілого вказаного кримінального правопорушення можуть сприяти уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності, оскільки він знає про місце проживання свідків та потерпілого, являється їх добрим знайомим, тому може вливати на останніх з метою зміни показів та загрожувати їх життю та здоров'ю.

Крім цього, свідки та потерпілий на даний момент відмовляються від проведення подальших слідчих дій, зокрема слідчий дій, оскільки бояться за своє життя та здоров'я. Крім цього, відповідно до показів свідків ОСОБА_3 на момент спричинення тілесних ушкоджень завдавав і їм тілесні ушкодження.

По-друге, на те, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вказує, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і усвідомлюючи це підозрюваний ОСОБА_3 впливати на свідків та інших учасників кримінального процесу.

На той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, на думку прокурора, вказує те, що він схильний до вчинення умисних злочинів в тому числі і проти життя та здоров'я особи, тому може вчинити насильницькі дії з метою зміни показів свідків та потерпілих. Так, підозрюваному ОСОБА_3 25.02.2019 року було повідомлено про підозру за вчинення злочину передбаченого ч.1. ст. 121 КК України, тобто здатний в подальшому на насильницькі дії стосовно інших осіб.

Як наполягав прокурор, більш м'які запобіжні заходи, застосовані до підозрюваного ОСОБА_3, призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.

Орган досудового розслідування вважає наявність цих ризиків обґрунтованими, через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що саме підозрюваний ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.

Захисник вбачав необхідність у застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, оскільки її підзахисний добровільно з'явився до правоохоронних органів, свою провину визнав.

Підозрюваний у судовому засіданні із захисником погодився, прохав застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, оскільки він розкаявся у скоєному та не має будь-яких намірів вчиняти інші правопорушення.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

26.01.2019 приблизно о 14 год. 00 хв., ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, перебував в стані алкогольного сп'яніння, за адресою: АДРЕСА_1, де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин в останнього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень наглядно знайомому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Тому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, взяв біля вхідних дверей в праву руку молоток та наніс нею один удар в область ребер справа потерпілому ОСОБА_5 В подальшому, після того як потерпілий впав на підлогу, ОСОБА_3 наніс невстановлену кількість ударів молотком, кулаками обох рук та ногами в область тулуба, чим спричинив потерпілому, що підтверджується довідкою, виданою КМКЛ №17, а саме - тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудей, перелом 9-го ребра справа, ушиб і розрив правої легені, пневмоторакс справа, середній гемоторакс справа, частково згорнутий.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.1997 Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорониз агальносуспільних прав та інтересів.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно зі ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчому судді стало відомо, що 28 січня 2019 року внесено відомості до ЄРДР за №12019100090000896, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

14.03.2019 року органом досудового розслідування у межах вказаного досудового розслідування повідомлено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, а саме - в умисному спричиненні тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_3

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Відповідно до частини першої ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Слідчий суддя враховує наведене, а також приймає до уваги те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, адже за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, беручи до уваги наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 може вчинити нове кримінальне правопорушення, переховуватися від органу досудового розслідування, впливати на свідків.

Тому, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує особу останнього, зокрема, сімейний стан, соціальне положення, а також те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Крім того, з огляду на ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 57 630 ( п'ятдесят сім тисяч шістсот тридцять ) гривень у національній грошовій одиниці.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 8, 9, 131, 177,178, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 18 год. 00 хв. 12.05.2019 року.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 18год. 00 хв. 14.03.2019 року

Розмір застави визначити у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 57 630 ( п'ятдесят сім тисяч шістсот тридцять ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок : отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду та прибувати до вказаних осіб негайно за викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз'яснити, що підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру № 9.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: