Рішення № 80636481, 22.03.2019, Оболонський районний суд міста Києва

22.03.2019 Справа № 756/3456/19

Номер справи 756/3456/19

Номер провадження 2/756/3650/19

У Х В А Л А

22 березня 2019 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Яценко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Приватне підприємство «Спіком», Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Будівельна Компанія 2006», Товариство з обмеженою відповідальністю «Поссітів», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сідвелс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Полвакс-Україна», про виділ частки із спільного майна в натурі, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Державний ощадний банк України» через свого представника звернулося в Оболонський районний суд м. Києва з цивільним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виділ частки із спільного майна в натурі, в якому просить виділити в натурі з часток ОСОБА_1 в ПП «Спіком», ТОВ «Перша Будівельна Компанія 2006», ТОВ «Поссітів», ТОВ «Сідвелс», ТОВ «Полвакс-Україна», що є спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1, та є об'єктом їх спільної сумісної власності, 1/ 2 частини для звернення стягнення на них та визначити за ОСОБА_2 1/ 2 частини часток ОСОБА_1 у статутних капіталах вказаних юридичних осіб та визначити за ОСОБА_1 1/ 2 частини її часток у статутних капіталах вказаних юридичних осіб.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що між ним та ПП «Спецзовнішкомплект» 07.10.2011 та 05.09.2013 було укладено кредитні договори. З метою забезпечення виконання вказаних договорів між ПАТ «Державний ощадний банк України», ПП «Спецзовнішкомплект» та ОСОБА_2 було укладено договори поруки, за яким останній зобов'язувався відповідати за позичальника перед кредитором солідарно у повному обсязі за виконання зобов'язань.

У зв'язку з неналежним виконанням ПП «Спецзовнішкомплект» зазначених вище кредитних договорів з ОСОБА_2 як з поручителя судом було стягнуто кредитну заборгованість у загальному розмірі 101 544 052,34 грн.

Позивач наголошує, що за час перебування боржника ОСОБА_2 в шлюбі з ОСОБА_1, остання здійснила внески до статутних капіталів, ставши учасником таких господарських товариств: ПП «Спіком», ТОВ «Перша Будівельна Компанія 2006», ТОВ «Поссітів», ТОВ «Сідвелс», ТОВ «Полвакс-Україна».

У зв'язку з чим з метою стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості позивач вважає правильним виділити в натурі з часток ОСОБА_1 в зазначених господарських товариствах 1/ 2 частини для звернення стягнення на них.

Зі змісту позовної заяви ПАТ «Державний ощадний банк України» судом вбачається, що позивач бажає виділити в натурі 1/ 2 частини з часток господарських товариств з метою стягнення заборгованості з ОСОБА_2, як поручителя у виконанні зобов'язань за кредитними договорами, що були укладені між позивачем та ПП «Спецзовнішкомплект» 07.10.2011 та 05.09.2013. Тобто спір між сторонами виник при виконанні правочинів у господарській діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Окрім того зі змісту позовної заяви судом вбачається спір про право між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПП «Спіком», ТОВ «Перша Будівельна Компанія 2006», ТОВ «Поссітів», ТОВ «Сідвелс», ТОВ «Полвакс-Україна» щодо виділення в натурі майна зазначених юридичних осіб.

За роз'ясненнями, які містяться в п. 23 та п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

При вирішенні питання про поділ майна у вигляді акцій, частки (паю, долі) у фондах корпоративних господарських організацій судам слід виходити з того, що питання їх поділу вирішується залежно від виду юридичної особи, організаційно-правової форми її діяльності, характеру правовідносин подружжя з цим суб'єктом.

За змістом роз'яснень п. 28 вищеназваної Постанови зазначено, що статтею 12 Закону України від 19 вересня 1991 р. N 1576-XII «Про господарські товариства» встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та те, що спір виник при виконанні правочинів у господарській діяльності та щодо виділення в натурі майна юридичних осіб, суд вважає, що подана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та відноситься до юрисдикції господарського суду та підлягає розгляду в порядку, визначеному ГПК України.

Керуючись ст. 186 ЦПК України, ст. 4, 20 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Приватне підприємство «Спіком», Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша Будівельна Компанія 2006», Товариство з обмеженою відповідальністю «Поссітів», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сідвелс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Полвакс-Україна», про виділ частки із спільного майна в натурі - відмовити.

Роз'яснити Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» про право звернення з позовними вимогами до господарського суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н.О. Яценко