Ухвала суду № 80636458, 12.03.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

"12" березня 2019 р.

м. Київ

справа № 754/51/19

провадження № 2/755/2644/19

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права власності в порядку приватизації та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права власності в порядку приватизації та зобов'язання вчинити дії.

Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 3, 4 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зазначення ціни позову, яка визначається дійсною вартістю майна; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Разом з тим, ураховуючи майновий характер спірних правовідносин, зміст позовної заяви не містить визначення позивачем ціни позову, яка має бути визначена дійсною вартістю нерухомого майна станом на день звернення з даною позовною заявою до суду, а саме: вартістю спірного нерухомого майна, приміщення по проспекту Лісовому, 12-Б загальною площею 85,4 кв.м., що також підтверджується звітом про незалежну оцінку цього майна, ураховуючи шестимісячний строк дії експертної оцінки, - що є вимогою п. 2 ч. 3 ст. 175 та п. 9 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, позивачами має бути уточнено предмет спору в частині визнання за ОСОБА_2 в порядку приватизації право власності на приміщення із окремим входом на першому поверсі будинку по проспекту Лісовому, 12-б, - оскільки чинним цивільним законодавством визначено вичерпний перелік способів захисту порушеного права, який не містить такий спосіб захисту як «визнання права власності в порядку приватизації», з огляду на те, що суд не наділено повноваженнями на здійснення процедури приватизації, що є правом виключно районної адміністрації за місцем розташування спірного нерухомого майна. Таким чином, позивачами має бути уточнено спосіб захисту порушеного права в частині вимоги про визнання права власності.

Крім того, згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим, в порушення вищенаведених норм процесуального законодавства України до матеріалів поданої позовної заяви долучено копії документів, які не містять ознаки їх належного засвідчення у порядку, встановленому чинним законодавством України, та позивачем не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, що також є порушенням п. 8 ч. 2 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, позивачем має бути долучено до матеріалів позовної заяви документи відповідно до переліку, зазначеного у позовній заяві, у копіях, засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством України, або власноручно із зазначенням про наявність у позивача оригіналів таких документів, або у разі відсутності у позивача оригіналів таких документів - із зазначенням про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до позовної заяви.

Крім того, відповідно до ч. 4, 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Тобто, у разі відсутності документів, які є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, позивачем має бути сплачено судовий збір відповідно до вимог та в порядку, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2018 року становить 1 762,00 грн.

Таким чином, ураховуючи, що позивачами в позовній заяві об'єднано вимоги як майнового так і немайнового характеру, позивачами має бути сплачено судовий збір за дві вимоги, тобто у розмірі 8 810,00 грн. - за вимогу майнового характеру та 704,80 грн. за вимогу немайнового характеру.

Оскільки позивачами долучено до матеріалів позовної заяви квитанцію про сплату судового збору у розмірі 8 810,00 грн., останніми має бути також додаткового сплачено за другу позовну вимогу (немайнового характеру) судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права власності в порядку приватизації та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: