Ухвала суду № 80632663, 22.03.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

22 березня 2019 року Справа № 926/2275/17

За первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТС" м. Львів

до товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" с. Коболчин Сокирянський район Чернівецька обл.

про витребування майна зі зберігання

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТС"

про стягнення заборгованості 1937861,95 грн.

Cуддя М.І.Ніколаєв

представники: не викликались

СУТЬ СПОРУ: рішенням Господарського суду Чернівецької області від 07.12.2017 року первісний позов задоволено, витребувано на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТС" зі зберігання сік яблучний концентрований, освітлений, в кількості 113111 кг, загальною вартістю 2270024,33 грн. (без ПДВ), що переданий на зберігання товариству з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" 34050,37 грн. судового збору, зустрічний позов задоволено частково стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТС" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" 480510,47 грн. основного боргу, 184077,66 грн. пені, 94968,74 грн. інфляційних втрат, 20947,17 грн. 3% річних та 11707,56 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову в частині стягнення 410,40 грн. пені, 470,48 грн. 3 % річних та 1156947,30 грн. витрат на зберігання відмовлено.

Постановою Верховного суду від 04.07.2018 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 року рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.12.2017 року залишено без змін.

30.08.2018 року на виконання вищевказаного рішення видано накази.

21.03.2019 року до суду надійшла заява приватного виконавця ОСОБА_1 про зміну порядку і способу виконання рішення суду про витребування на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТС" зі зберігання соку яблучного концентрованого, освітленого, в кількості 113111 кг, загальною вартістю 2270024,33 грн. (без ПДВ), що переданий на зберігання товариству з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" на стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТС" коштів в розмірі 2 270 027,33 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Отже при зверненні до суду з заявою про зміну способу виконання рішення суду виконавець обмежений випадками, встановленими законом.

Відповідно ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа). Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду. Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Отже, до правовідносин щодо виконання рішення у даній справі норми Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не застосовуються.

Таким чином, Законом України "Про виконавче провадження" виконавцю надано право звертатись до суду з заявою про зміну способу виконання рішення лише у разі надходження до нього відповідної заяви сторони. Закон обмежує право приватного виконавця самостійно звертатись з заявою про зміну способу виконання рішення. В свою чергу, Господарський процесуальний кодекс України обмежує виконавцями тими випадками, що встановлені законом.

У своїй заяві приватний виконавець не посилається на обставини щодо звернення до нього сторони з заявою про зміну способу виконання рішення та не долучає доказів звернення сторони з відповідною заявою до нього.

З огляду на вищезазначене суд не вбачає підстав для розгляду заяви приватного виконавця про зміну способу виконання рішення, в зв'язку з відсутністю у нього повноважень для самостійного звернення до суду з відповідною заявою.

Відтак, заяву приватного виконавця про зміну способу виконання рішення суду слід повернути заявнику без розгляду.

Після усунення недоліків, зазначених судом, приватний виконавець не позбавлений права повторно звернутись з відповідною заявою.

Керуючись ст.ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про зміну способу і порядку виконання рішення з доданими до неї документами (на 51 арк.) повернути приватному виконавцю виконавчого округу Чернівецької області ОСОБА_1 (58000, м. Чернівці, вул. Міцкевича, 2, оф. 22) без розгляду.

Повний текст ухвали складено та підписано - "22" березня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в порядку розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.І.Ніколаєв