Рішення № 80632046, 20.03.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2019 Справа №914/2021/18

м.Львів

за позовом: Городоцької місцевої прокуратури Львівської області, м. Городок Львівської області, в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури та туризму, молоді та спорту Мостиської міської ради Львівської області, м. Мостиська Львівської області

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Петльовича Андрія Степановича, АДРЕСА_1

про: визнання недійсним договору №19 від 23.01.2018 про закупівлю риби мороженої на суму 189406,00грн

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від прокуратури: Куцик В.Б. - прокурор відділу;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позов заявлено Городоцькою місцевою прокуратурою Львівської області, м. Городок Львівської області, в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури та туризму, молоді та спорту Мостиської міської ради Львівської області, м. Мостиська Львівської області до Фізичної особи - підприємця Петльовича Андрія Степановича, АДРЕСА_1 про визнання недійсним договору №19 від 23.01.2018р., укладеного між відділом освіти, культури і туризму, молоді та спорту Мостиської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Петльовичем А.С. про закупівлю риби мороженої на суму 189406,00грн.

Ухвалою суду від 05.11.2018р. позов залишено без руху та надано позивачу строк десять днів з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків. 13.11.2018р. за вх.№43626/18 в документообігу суду зареєстровано подане позивачем клопотання про долучення до матеріалів справи доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та 22.11.2018р. за вх.№44889/18 клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином завірених копій документів, долучених до позовної заяви. Відтак, ухвалою суду від 23.11.2018р. відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.12.2018. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду висвітлені в ухвалі. Ухвалою суду від 18.12.2018р. підготовче засідання відкладено на 23.01.2019р., з підстав викладених в ній. Ухвалою суду від 23.01.2019р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 20.02.2019р. Ухвалою суду від 20.02.2019р. закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 20.03.2019р.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

21.02.2019р., за вх.№7419/19, в документообігу суду зареєстровано подане позивачем клопотання, у якому останній повідомляє, що підтримує позовні вимоги прокурора в повному обсязі, просить їх задоволити та розгляд справи проводити без участі повноважного представника позивача.

13.03.2019р. за вх.№10908/19 в документообігу суду зареєстровано подану відповідачем заяву, у якій останній повідомляє про те, що позовні вимоги прокурора визнає та просить суд розгляд справи проводити без участі відповідача.

Прокурор в судове засідання 20.03.2019р. з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.

Позивач та відповідач явки повноважних представників в судове засідання 20.03.2019р. не забезпечили.

У судовому засіданні 20.03.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, суд встановив.

Між відділом освіти, культури і туризму, молоді та спорту Мостиської міської ради (замовник) та Фізичною особою підприємцем Петльовичем Андрієм Степановичем (постачальник) укладено Договір №19 від 23.01.2018 на постачання риби мороженої.

Загальна суму Договору становить 189406,00грн. Ціна за одиницю продукції наведена у специфікації (додаток №1 до договору), що є невід'ємною частиною даного договору (п.3.1 договору).

Відповідно до п.6.1.1, 6.1.2, 6.3.1, 6.3.2 договору, постачальник зобов'язався забезпечити замовнику поставку товарів у строки, визначені замовником, а замовник - прийняти поставлені товари згідно з накладними документами та своєчасно і в повному обсязі оплатити за поставлені товари.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору, розрахунки за товар проводяться замовником у безготівковому порядку протягом 20 банківських днів з дати отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, визначених у п.14 даного договору на підставі накладних документів, підписаних уповноваженими представниками сторін. Оплата товару проводиться в національній валюті - гривні, за договірною ціною, визначеною специфікацією до договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно з п.12.1 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018р. включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до специфікації до договору №19 від 23.01.2018 - предметом закупівлі є риба морожена на загальну суму 189406,00 грн., джерелом фінансування яких є кошти місцевого бюджету.

На думку прокуратури договір підлягає визнанню недійсним, оскільки в ньому не визначено конкретне найменування та вимога щодо якості продукції, що є предметом нього договору, що є порушенням ст. ст. 656, 669 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 180 Господарського кодекс України, ст.ст.1, 2, 3 Закону України "Про публічні закупівлі", п.1 розділу II Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 №454.

За вказаних обставин, прокуратура звернулася до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про визнання недійсним договору №19 від 23.01.2018 про закупівлю риби мороженої на суму 189406,00грн.

Відповідачем позовні вимоги визнано повністю.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

У цій справі прокурор зазначив про порушення вимог правових приписів під час проведення закупівлі продуктів харчування, що порушує принципи максимальної ефективності та економії, що створює ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.

Виходячи із вищенаведеного, Господарський суд Львівської області приходить до висновку про підставність звернення прокурора, оскільки відділом освіти, культури і туризму, молоді та спорту Мостиської міської ради Львівської області не вжито заходів до поновлення порушених інтересів держави.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17.

Позивач: Відділ освіти, культури і туризму, молоді та спорту Мостиської міської ради позовні вимоги прокурора підтримав повністю.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так, згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зважаючи на зазначені норми, потрібно проаналізувати чи зміст Договору суперечить Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Окрім Цивільного кодексу України, правочини повинні відповідати іншим законодавчим актам. Так, відповідно до статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що замовниками є … юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

-юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

-органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

-у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Пунктами 1.1 та 7.2 Положення про Відділ освіти, культури і туризму, молоді та спорту Мостиської міської ради Львівської області встановлено, що позивач є уповноваженим органом Мостиської міської ради Львівської області, який створений за рішенням ХV сесії VII скликання, ІІ пленарне засідання Мостиської міської ради №3 від 30.12.2016, зі змінами рішення XVI сесії VII скликання Мостиської міської ради №3 від 30.12.2016, зі змінами рішення XVI сесії VII скликання Мостиської міської ради №1 від 15.02.2017, їй підзвітний та підконтрольний органам управління освіти, культури, молоді та спорту Львівської обласної державної адміністрації. Джерелами фінансування відділу є: кошти міського бюджету; інші кошти, передані відділу згідно з чинним законодавством.

Судом встановлено, що Відділ освіти, культури і туризму, молоді та спорту Мостиської міської ради Львівської області забезпечує потреби територіальної громади та є одержувачем бюджетних коштів, таким чином, він є замовником в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з пунктом 18 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Спосіб визначення замовником предмета закупівлі відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" встановлений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 №454 "Про затвердження Порядку визначення предмету закупівлі" (далі - Порядок). Так, згідно з абзацом 2 пункту 1 розділу 2 Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Так, предметом закупівлі за Договором є продукти харчування згідно з накладною та специфікацією. За змістом наявних в матеріалах справи документів встановлено, що позивач неналежним чином визначив предмет закупівлі. Зокрема, сторони визначили лише частину предмету закупівлі, окрім того, не визначили товару відповідно до Національного класифікатора України "Єдиний закупівельний словник" ДК 021:2015.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Враховуючи, що предмет є істотною умовою договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти, відтак предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17, 18, 32 частини першої статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" та Національним класифікатором України ДК 021:2015, "Єдиний закупівельний словник".

Отже, всупереч вимогам законодавства сторонами оспорюваного договору не було дотримано цих вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога прокурора про визнання недійсним спірного договору є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Визнати недійсним договір №19 від 23.01.2018, укладений між Відділом освіти, культури та туризму, молоді та спорту Мостиської міської ради Львівської області (81300, Львівська область, м. Мостиська, вул. Грушевського, 3, ідентифікаційний код 41064044) та Фізичною особою - підприємцем Петльовичем Андрієм Степановичем (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про закупівлю риби мороженої на загальну суму 189406,00 грн.

3.Стягнути з Фізичної особи - підприємця Петльовича Андрія Степановича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Прокуратури Львівської області (розрахунковий рахунок №35211093000774 УДКСУ у м. Києві, МФО 820172, ідентифікаційний код - 02910031) 1762,00 грн судового збору.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 22.03.2019

Суддя Кітаєва С.Б.