Рішення № 80631809, 15.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.03.2019Справа № 910/16791/18

за позовом доПриватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Система"про визнання патенту недійсним. Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін: від позивача:Краюшкін В.В. - представник за довіреністю;від відповідача:Кривошей О.І. - представник за довіреністю.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Завод Південкабель" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Система" (надалі - відповідач) про визнання недійсним патенту України UA 128094 U на корисну модель "Кабель одножильний силовий з ізоляцією із зшитого поліетилену", що належить відповідачеві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що корисна модель за патентом України UA 128094 U на корисну модель "Кабель одножильний силовий з ізоляцією із зшитого поліетилену", в порушення вимог ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі", не відповідає вимогам патентоздатності за ознакою "новизна", оскільки сукупність її суттєвих ознак була загальнодоступною у світі до 18.06.2018 - дати подання відповідачем заявки, а тому вказаний патент підлягає визнанню в судовому порядку недійсним відповідно до п. "а", ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 18.01.2019.

14.01.2019 від суду відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначає, що про те, що ним не обмежено будь-яких прав позивача щодо випуску або продажу кабельної продукції, у зв'язку із чим відповідач просив суд залишити позов без задоволення. Також відповідач зазначив, що з огляду на технічну складність матеріалу, що містяться у наданому позивачем висновку експертів № G-0100-CIB-18 від 27.11.2018, додатковий відзив на позов у цій частині буде поданий у більш тривалі строки.

18.01.2019 позивачем подано відповідь на відзив, у якому він зазначив про технічні рішення у корисній моделі за спірним патентом фігурують у інших патентах, які отримані позивачем раніше, чим порушено права позивача, як власника даних патентів.

18.01.2019 відповідачем долучено додатковий відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що 16.01.2019 ним направлено на адресу позивача лист вих. №3786 від 15.01.2019, у якому йдеться про те, що відповідач пропонує позивачеві отримати ліцензію на використання корисної моделі на безстроковій та безоплатній основі та у зв'язку із зазначеним, просить суд продовжити підготовче засідання з метою надання сторонам можливості врегулювання спору шляхом укладання мирової угоди.

18.01.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 15.02.2019.

15.02.2019 відповідачем в судовому засіданні надано заперечення на відповідь на відзив позивача, у якому він зазначив, що оспорюваний патент не дублює запатентовані позивачем винаходи на корисні моделі, а також додатковий відзив, у якому зазначив, що наданий позивачем висновок експертів № G-0100-CIB-18 від 27.11.2018 не відповідає вимогам законодавства, а саме - у вказаному висновку не вказано про обізнаність усіх експертів про кримінальну відповідальність, про дату та місце проведення експертизи та про осіб, які були присутні при проведенні експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15.03.2019.

У судовому засіданні 15.03.2019 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсним патенту України UA 128094 U на корисну модель "Кабель одножильний силовий з ізоляцією із зшитого поліетилену", що належить відповідачеві, тобто спір у даній справі пов'язаний із дослідженням правомірності надання відповідачеві правової охорони на корисну модель, як на об'єкт інтелектуальної власності за вказаним вище патентом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 154 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами. До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами.

Поряд із тим, частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України належать, зокрема, корисні моделі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Згідно ч. 1 ст. 460 ЦК України корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання.

Об'єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології (ч. 2 ст. 460 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 462 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на корисну модель засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою корисної моделі.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на корисну модель є: винахідник; інші особи, які набули прав на корисну модель за договором чи законом (ст. 463 ЦК України).

Частина 1 статті 464 ЦК України встановлює, що майновими правами інтелектуальної власності на корисну модель є: 1) право на використання корисної моделі; 2) виключне право дозволяти використання корисної моделі (видавати ліцензії); 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню корисної моделі, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на корисну модель належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом (ч. 2 ст. 464 ЦК України ).

Згідно ч. 1 ст. 465 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.

За приписом ч. 1 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.

Згідно ч. 3 ст. 7 наведеного Закону, винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.

Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету (ч. 4 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").

Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати (ч. 5 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

Згідно з п. 6.6.1 Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, від 22.01.2001 № 22 (із змінами та доповненнями), суть винаходу (корисної моделі) виражається сукупністю суттєвих ознак, достатніх для досягнення технічного результату, який забезпечує винахід (корисна модель).

Відповідно до п. 7.1.1 вищенаведених Правил, формула винаходу (корисної моделі) призначена для визначення обсягу правової охорони, яка надається патентом.

Отже, обсяг правової охорони винаходу (корисної моделі) визначається за формулою винаходу, яка складається зі всіх його (її) суттєвих ознак. Та при цьому, позов про визнання патенту недійсним може подати будь-яка особа, яка вважає, що відповідний патент порушує її права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 7 наведеного Закону, корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту.

Судом встановлено, що 27.08.2018, відповідач, за результатами формальної експертизи заявки від 18.06.2018, отримав деклараційний патент України UA 128094 U на корисну модель "Кабель одножильний силовий з ізоляцією із зшитого поліетилену" та цього ж дня було здійснено відповідну публікацію.

Як зазначалося вище, позивач вказує на те, що корисна модель за патентом України UA 128094 U на корисну модель "Кабель одножильний силовий з ізоляцією із зшитого поліетилену", в порушення вимог ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі", не відповідає вимогам патентоздатності за ознакою "новизна", оскільки сукупність її суттєвих ознак була загальнодоступною у світі до дати подання заявки 18.06.2018, а тому патент UA 128094 U підлягає визнанню в судовому порядку недійсним відповідно до п. "а", ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі"

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ч. 1 ст. 98 та ч. 1 ст. 101 ГПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 69 ГПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи. Експерт зобов'язаний надати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.

Так, на підтвердження своїх позовних вимог, позивачем надано висновок експертів Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал експерт ЮА" за № G-0100-CIB-18 від 27.11.2018 складений за участі комісії експертів у складі:

- Оцалюка Валентина Михайловича, який є судовим експертом у сфері інтелектуальної власності Міністерства юстиції України що співпрацює з TOB "Глобал Експерт ЮА", має вишу технічну освіту в галузі хімії (освітньо-кваліфікаційний рівень - спеціаліст), юридичну освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр) та вищу освіту у сфері інтелектуальної власності (освітньо-кваліфікаційний рівень - менеджер-маркетолог інтелектуальної власності), є атестованим судовим експертом за спеціальністю 13.3 „Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями" (Свідоцтво Міністерства юстиції України № 1863 від 10 лютого 2017 року, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України). Строк дії до 10 лютого 2020 року. Стаж експертної роботи з 2017 року.

- Стародубова Ігоря Вадимовича, який є судовим експертом у сфері інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, що співпрацює з TOB "Глобал Експерт ЮА", який має науковий ступінь кандидата юридичних наук, вищу технічну (освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр), економічну освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр), юридичну (освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр) та вищу освіту у сфері інтелектуальної власності (освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр), є атестованим судовим експертом з правом проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.3 "Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями" (свідоцтво № 1798 від 24 червня 2016 року, видане Центральною експертно-кваліфікаційною комісією, Міністерства юстиції України, термін дії до 24 червня 2019 року). Стаж експертної роботи з 04 квітня 2006 р. Робота у сфері інтелектуальної власності з 2005 року.

Головою зазначеної вище комісії експертів призначено Стародубова І.В.

На вирішення експертизи, за результатом якої складено вказаний вище висновок експертів № G-0100-CIB-18 від 27.11.2018, було поставлено питання щодо того, чи відповідає корисна модель «Кабель одножильний силовий з ізоляцією із зшитого поліетилену» за патентом України № 128094, умові патентоздатності "новизна"?

Як вбачається із даного висновку, експертів про кримінальну відповідальність згідно із ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків попереджено.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що висновок експертів № G-0100-CIB-18 від 27.11.2018 складений кваліфікованим судовим експертом відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу".

Враховуючи наведене, здійснивши оцінку висновку експертів № G-0100-CIB-18 від 27.11.2018 та у сукупності з іншими доказами у справі у справі, за правилами, встановленими ст. 86 ГПК України, судом приймається такий висновок у якості належного та допустимого доказу у справі у розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України.

Так, відповідно до вказаного висновку експертів № G-0100-CIB-18 від 27.11.2018, за результатами проведення дослідження, експертами встановлено, що корисна модель за патентом України UA 128094 U від 27.08.2018 "Кабель одножильний силовий з ізоляцією із зшитого поліетилену" не відповідає умові патентоздатності "новизна", станом на дату подання заявки № u201806872 - 18.06.2018, оскільки, з рівня техніки відома уся сукупність ознак незалежного пункту формули корисної моделі за патентом України UA 128094 U на корисну модель "Кабель одножильний силовий з ізоляцією із зшитого поліетилену", а відтак, корисна модель "Кабель одножильний силовий з ізоляцією із зшитого поліетилену" за патентом України UA 128094 U не відповідає умові патентоздатності "новизна".

При цьому суд приймає до уваги, що згідно з ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Водночас, доводи відповідача з приводу того, що у висновку експертів № G-0100-CIB-18 від 27.11.2018 не вказано про обізнаність усіх експертів про кримінальну відповідальність, про дату та місце проведення експертизи та про осіб, які були присутні при проведенні експертизи суд оцінює критично та відхиляє як безпідставні, оскільки дані твердження спростовуються змістом вказаного висновку експертів.

Відповідачем, у свою чергу, не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували встановлені судом факти невідповідності корисної моделі за патентом України UA 128094 U на корисну модель "Кабель одножильний силовий з ізоляцією із зшитого поліетилену" умові патентоздатності "новизна" на дату подання заявки № u201806872 - 18.06.2018.

Між тим, відповідач зазначає, що ним не порушено права позивача у спірних правовідносинах з огляду на те, що ним (відповідачем) не обмежено будь-яких прав позивача щодо випуску або продажу кабельної продукції та при цьому оспорюваний патент не дублює запатентовані позивачем винаходи на корисні моделі. Окрім того, відповідач вказує на те, що відповідачем направлено на адресу позивача лист вих. №3786 від 15.01.2019, у якому йдеться про те, що відповідач пропонує позивачеві отримати ліцензію на використання корисної моделі на безстроковій та безоплатній основі, а відтак відповідач не порушує права позивача.

Так, відповідно до статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Загальні способи захисту права інтелектуальної власності визначені частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України і частиною другою статті 20 Господарського кодексу України. Наведені у відповідних нормах переліки способів захисту не є вичерпними з огляду на вміщений у статті 16 Цивільного кодексу України припис про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, а у статті 20 Господарського кодексу України - положення щодо можливості захисту права і законного інтересу іншими способами, передбаченими законом.

Законами України про набуття та здійснення права на конкретні об'єкти інтелектуальної власності також передбачено способи захисту відповідного права.

Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Тому, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен відштовхуватися від тих наданих йому законом прав, які були об'єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права. Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Поряд із тим, роз'ясненнями п. 85 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" від 17.10.2012 № 12 визначено, що статтями 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" і 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" установлено підстави визнання недійсними патентів на винаходи, корисні моделі та промислові зразки. Позов про визнання патенту недійсним може подати будь-яка особа, яка вважає, що відповідний патент порушує її права та охоронювані законом інтереси. Коло таких осіб (крім сторін договору) з'ясовується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та норм права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин. При цьому слід враховувати тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", наведене в пункті 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004.

Так відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції (254к/96-ВР) і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відтак, факт отримання відповідачем патенту України UA 128094 U на корисну модель "Кабель одножильний силовий з ізоляцією із зшитого поліетилену", який не відповідає умові патентоздатності "новизна" свідчить про порушення відповідачем прав позивача, як виробника продукції - силових кабелів різного типу, оскільки відповідно до рівня техніки, станом на момент подання відповідачем заявки за спірним патентом, була відома уся сукупність ознак незалежного пункту формули корисної моделі, а відтак, спірним патентом не охороняються права відповідача щодо даної корисної моделі та позивач, у свою чергу, не позбавлений права на виробництво кабелю одножильного силового з ізоляцією із зшитого поліетилену, позаяк, виходячи із висновку експертизи, реєстрація патенту на вказаний корисний зразок на вказану продукцію є протиправною.

Окрім того, факт звернення відповідача до позивача з листом вих. №3786 від 15.01.2019, у якому відповідач пропонує позивачеві отримати ліцензію на використання корисної моделі на безстроковій та безоплатній основі, на який відповідач посилається як доказ відсутності порушення прав позивача з боку відповідача, навпаки, свідчить про порушення прав позивача з боку відповідача, оскільки даним листом відповідач вказує на невизнання зі свого боку прав позивача на вільне виробництво продукції, за якою відповідачем, у свою чергу, неправомірно отримано спірний патент.

Таким чином, слід дійти висновку, що відповідачем порушено права позивача, за захистом яких останній звернувся до суду із даним позовом.

Права інтелектуальної власності, зокрема, на корисну модель визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 469 ЦК України).

Як зазначалося вище, відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону.

Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання недійсним патенту України UA 128094 U на корисну модель "Кабель одножильний силовий з ізоляцією із зшитого поліетилену", що належить відповідачеві є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі невідповідності запатентованої корисної моделі такій умові патентоздатності як "новизна".

Разом із тим, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені ним (позивачем) витрати на проведення експертизи в сумі 45 045,00 грн.

Так, відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

При цьому відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

В матеріалах справи міститься рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал експерт ЮА" від 19.12.2018 на оплату 45 045,00 грн. за послугу з проведення експертизи та платником у даному рахунку вказано позивача. При цьому, факт оплати позивачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал експерт ЮА" зазначеної суми грошових коштів підтверджується платіжним дорученням №7736 від 23.11.2018 на суму 45 045,00 грн., яке міститься в матеріалах справи, а відтак, витрати позивача на проведення експертизи є документально підтвердженими.

При цьому, суд приймає до уваги доводи відповідача з приводу того, що аналіз інформації, що містить рахунок від 19.12.2018 на оплату 45 045,00 грн. за послугу з проведення експертизи, свідчить про можливе свідоме безпідставне завищення позивачем.

Між тим, суд звертає увагу відповідача на приписи ч. 6 ст. 127 ГПК України, у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем, у свою чергу, не заявлено вимог про зменшення витрат на проведення експертизи у розумінні ч. 6 ст. 127 ГПК України, що підлягають стягненню з управненої сторони під час розподілу судових витрат.

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору, а також витрати на проведення експертизи покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 101, 127, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, ст. 464, 465 Цивільного кодексу України, ст. ст. 7, 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним патент України UA 128094 U на корисну модель "Кабель одножильний силовий з ізоляцією із зшитого поліетилену", що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Система".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Система" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21; код ЄДРПОУ 38130206) на користь Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" (61099, м. Харків, вул. Автогенна, 7; код ЄДРПОУ 00214534) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762, 00 грн та витрати на проведення експертизи в розмірі 45 045, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 21.03.2019 року.

Суддя Ю.О. Підченко