Ухвала суду № 80629126, 20.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

20 березня 2019 року м. Київ № 640/21326/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Де-Люкс”

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Де-Люкс” (далі також – позивач, ТОВ «Де-Люкс») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі також – відповідач, ДФС України), в якому просить:

- зобов’язати Державну фіскальну службу України скасувати рішення про включення ТОВ “Де-Люкс” до Критеріїв ризиковості платника податку;

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби, які полягають в зупиненні реєстрації податкових накладних від 26.10.2018 року №29, від 30.10.2018 року №27 та від 31.10.2018 року №№ 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 21, 22, 23, 24, 25;

- зобов’язати зареєструвати податкові накладні від 26.10.2018 року №29, від 30.10.2018 року №27 та від 31.10.2018 року №№ 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 21, 22, 23, 24, 25.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2019 року у прийнятті до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Де-Люкс» про збільшення позовних вимог відмовлено.

Через канцелярію суду 18.03.2019 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме: призупиняти ТОВ «Де Люкс» реєстрацію податкових накладних в Єдиному податковому реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що з 14.11.2018 року ТОВ "Де-Люкс", відповідно до чинного законодавства, останнім своєчасно подаються до реєстрації податкові накладні.

Так, 01.12.2018 року ТОВ «Де-Люкс» подано податкові накладні №№ 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 18, 19, 21, 22, 23, 24 та у період лютого 2019 року подано на реєстрацію податкові накладні №№81, 80, 55, 45, 64, 69, 61, 77, 40, 23, 27, 51, 63, 52, 39, 37, 36, 66, 58, 48, 6, 50, 53, 17, 73, 43, 35, 2, 12, 29, 9, 6, 8, 21, 71, 28, 3, 8, 22, 13, 74, 32, 16, 10, 70, 54, 26, 49, 1, 25, 34, 44, 24, 76, 11, 75, 5, 78, 14, 33, 46, 72, 60, 59, 67, 57, 30, 42, 18, 31, 20, 62, 38, 56. 65, 41, 47, 79.

Проте, їх реєстрацію податковим органом зупинено з причини віднесення ТОВ «Де-Люкс» до переліку ризикових суб’єктів господарювання у зв’язку з наявністю податкової інформації, яка свідчить про здійснення ризикових операцій платником.

На думку позивача, відповідачем вчиняються дії, які мають очевидні ознаки протиправності, та існують підстави, які вказують, що невжиття заходів щодо заборони відповідачу призупиняти реєстрацію податкових накладних призведуть до заподіяння шкоди позивачу, діловій репутації та застосуванню штрафних фінансових санкцій, передбачених Податковим кодексом України, за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Враховуючи викладене, позивач просить вжити заходів забезпечення позову у справі №640/21326/18 шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, а саме: призупиняти ТОВ «Де-Люкс» реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заяви, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Пунктом другим частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до частини п’ятої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

При цьому частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Так, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі №826/21326/18 є визнання протиправними дії ДФС України, які полягають в зупиненні реєстрації податкових накладних від 26.10.2018 року №29, від 30.10.2018 року №27 та від 31.10.2018 року №№ 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 21, 22, 23, 24, 25 та зобов’язання ДФС України їх зареєструвати.

Водночас, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивачем, в обґрунтування останньої, вказано про очевидну протиправність дій відповідача щодо зупинення реєстрації податкових накладних, поданих позивачем на реєстрацію у грудні 2018 року №№ 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 18, 19, 21, 22, 23, 24 та у період лютого 2019 року №№ 81, 80, 55, 45, 64, 69, 61, 77, 40, 23, 27, 51, 63, 52, 39, 37, 36, 66, 58, 48, 6, 50, 53, 17, 73, 43, 35, 2, 12, 29, 9, 6, 8, 21, 71, 28, 3, 8, 22, 13, 74, 32, 16, 10, 70, 54, 26, 49, 1, 25, 34, 44, 24, 76, 11, 75, 5, 78, 14, 33, 46, 72, 60, 59, 67, 57, 30, 42, 18, 31, 20, 62, 38, 56. 65, 41, 47, 79, які не є предметом позову у справі №826/21326/18 та можуть слугувати предметом іншого, окремого позову.

Водночас суд звертає увагу позивача, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, зупинення реєстрації інших податкових накладних, поданих позивачем вже після зупинення податковим органом податкових накладних, які є предметом спору у цій справі, є фактично забороною виконанню Державною фіскальною службою України своїх повноважень, що не відповідає предмету справи №826/21326/18 та завданням інституту забезпечення позову, з огляду на що, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150 - 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви про забезпечення позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Де-Люкс» відмовити.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку статей 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна