Рішення № 80629018, 20.03.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/333/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернівецькій області Державної фіскальної служби про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.03.2018 року № НОМЕР_1 Форми "Ш" Головного управління ДФС в Чернівецькій області в частині нарахування штрафних санкцій на суму 1780,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що актом камеральної передвіки позивача № 834/24-13-54-02/НОМЕР_2 від 23.10.2017 року встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з Єдиного податку з фізичних осіб, визначеного п. п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України та на підставі ст. 122 Податкового кодексу України за затримку сплати фізичною особою авансових внесків єдиного податку в сумі 7191,60 грн. На підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення - рішення №0007795402 від 21.11.2017 року. Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено до Державної Фіскальної Служби України, рішенням якої скаргу позивача задоволено частково.

27.03.2018 року ГУ ДФС в Чернівецькій області винесено нове податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 Форми "Ш" про зобов’язання сплати штраф за платежем єдиний податок з фізичних осіб в сумі 3138,00 грн. за не сплачено у законодавчо встановлені терміни податкові зобов’язання з єдиного податку з фізичних осіб.

Вважає, що дії відповідача щодо оскаржуване рішення, є протиправними та такими, що порушуються права позивача.

18.06.2018 року до суду надійшов відзив Головного управління ДФС України у Чернівецькій області, відповідно до якого зазначив, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.03.2018 року про зобов’язання сплатити штраф за платежем єдиний податок з фізичних осіб в сумі 3138,00 грн., є таким, що прийняте з дотриманням норм законодавства.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.

Представник відповідача заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 ст. 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з’ясувавши всі обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено.

ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа-підприємець за адресою: 58000, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2. (а. с. 10).

На підставі п. п. 75.1.1 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб та контрольно-перевірочної роботи Чернівецького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області проведено камеральну перевірку позивача, з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань до бюджету за 2014-2017 роки.

У період із 23.10.2017 року по 23.10.2017 року в приміщені Чернівецької ОДПІ проведено камеральну перевірку позивача.

За результатами камеральної перевірку позивача складено Акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань до бюджету Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Актом перевірки позивача від 23.10.2017 року № 834/24-13-54-02/НОМЕР_2 відповідачем встановлено, порушення п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України – несвоєчасна сплата сум податкового зобов’язання по єдиному податку з фізичних осіб за 2014-2017 роки. (а. с. 17, 53).

На підставі Акту перевірки позивача від 23.10.2017 року № 834/24-13-54-02/НОМЕР_2 відповідачем, з урахуванням виявлених порушень, винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № НОМЕР_3 від 21.11.2017 року. (а. с. 50).

11.12.2017 року не погоджуючись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивача звернувся із скаргою до ДФС України. (а . с. 32, 47).

За результатами розгляду скарги, ДФС України частково задовольнила скаргу ФОП ОСОБА_1, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС України в Чернівецькій області від 21.11.2017 року № НОМЕР_3 – скасувала в частині 457,80 грн. застосованих штрафних санкцій з єдиного податку. (а. с. 13, 45).

27.03.2018 року ГУ ДФС України в Чернівецькій області винесло нове Податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 Форми "Ш" про зобов’язання сплатити штраф за платежем єдиний податок з фізичних осіб в сумі 3138,00 грн. за не сплачено у законодавчо встановлені терміни податкові зобов’язання з єдиного податку з фізичних осіб. (а. с. 14, 44).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі – ПК України).

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно п. п. 3. 1. ст. 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно п. 10.1.2. ст. 10 до місцевих податків належать єдиний податок.

Згідно п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У відповідності п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно п. п. 35.1. – 35.3. ст. 35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Статтею 36 ПК України передбачено, що родатковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 291.3. ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 293.1. ст. 293 ПК України визначено, що ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно з п. 293.2 ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно п. 293.7 ст. 293 ПК України у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.

Згідно п. 295.1. ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Пунктом 300.1. ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно п. 87.9. ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно п. 131.2. ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно п. 122.1. ст. 122 ПК України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Дослідженням інтегрованої картки платника податків позивача судом встановлено, що станом на 31.01.2014 рік у ФОП ОСОБА_1 наявна заборгованість по єдиному податку у розмірі 11,90 грн. Судом встановлено, що вказана заборгованість виникла у зв’язку з неповною сплатою ставки єдиного податку за січень 2014 року.

Як встановлено судом, позивачем 21.01.2014 року сплачено 229,60 грн єдиного податку. Станом на 01.01.2014 року у позивача є переплата єдиного податку у розмірі 2,10 грн. Таким чином, оскільки ставка єдиного податку за січень 2014 року становила 243,60 грн, то за позивачем утворилась вказана заборгованість у розмірі 11,90 грн. (а. с. 113-118).

Крім того, судом встановлено, що за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року сума нарахувань податку складає 2679,60 грн., а фактично позивача сплатив єдиний податок за 2014 рік у розмірі 2667,70 грн. (11*243,60 грн.), що призвело до виникнення заборгованості та штрафних санкцій по єдиному податку. Таким чином відповідачем враховано заяву на відпустку позивача від 30.01.2014 року. (а. с. 101).

Також, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 нараховано єдиний податок: за листопад 2014 року в сумі 243,60 грн. з граничним терміном сплати 20.11.2014 року, фактично погашено 22.12.2014 року в частині 19,78 грн. згідно з квитанцією № 939 на суму 243,60 грн. (дата здійснення операції - 20.12.2014 року) з порушенням законодавчо встановленого терміну сплати. Частина суми нарахованого єдиного податку з фiзичних осiб в розмірі 223,82 грн. погашена своєчасно згідно з квитанцією № 166 від 20.11.2014 на суму 243,60 грн. (а. с. 16); за грудень 2014 року в сумі 243,60 грн. з граничним терміном сплати 20.12.2014 року фактично погашено 21.01.2015 року в частині 20,06 грн. згідно з квитанцією № 135 на суму 243,60 грн. (дата здійснення операції - 20.01.2015 року) з порушенням законодавчо встановленого терміну сплати Частина суми нарахованого єдиного податку з фiзичних осiб в розмірі 223,54 грн. погашена своєчасно згідно з квитанцією № 939 від 20.12.2014 на суму 243,60 грн. (а. с. 16, 16 зворотній бік); за січень 2015 року в сумі 243,60 грн., з граничним терміном сплати 20.01.2015 року фактично погашено 23.02.2015 року в частині 20,34 грн. згідно з випискою з архіву №74 на суму 243,60 грн. (дата здійснення операції - 20.02.2015 року) з порушенням законодавчо встановленого терміну сплати. Частина суми нарахованого єдиного податку з фiзичних осiб у розмірі 223,26 грн. погашена своєчасно згідно з квитанцією № 135 від 20.01.2015 на суму 243,60 грн. (а. с. 16 зворотній бік); за лютий 2015 року в сумі 243,60 грн., з граничним терміном сплати 20.02.2015 року фактично погашено 20.04.2015 року в частині 20,62 грн. згідно з випискою з архіву №72 на суму 243,60 грн., (дата здійснення операції - 17.04.2015 року) з порушенням законодавчо встановленого терміну сплати. Частина суми нарахованого єдиного податку з фiзичних осiб в розмірі 222,98 грн. погашена своєчасно згідно з випискою з архіву № 74 на суму 243,60 грн. (а. с. 16 зворотній бік); за квітень 2015 року в сумі 243,60 грн з граничним терміном сплати 20.04.2015 року фактично погашено 19.05.2015 ркоу в частині 22,19 грн. згідно з квитанцією № 230 на суму 243,60 грн. (дата здійснення операції - 18.05.2015 року) з порушенням законодавчо встановленого терміну сплати. Частина суми нарахованого єдиного податку з фiзичних осiб в розмірі 221,41 грн. погашена своєчасно згідно з доданою до скарги випискою з архіву № 72 на суму 243,60 грн. (а. с. 16 зворотній бік, 17); за травень 2015 року в сумі 243,60 грн з граничним терміном сплати 20.05.2015 року фактично погашено 22.06.2015 року в частині 22,80 грн. згідно з квитанцією № 52 на суму 243,60 грн. (дата здійснення операції - 22.06.2015 року) з порушенням законодавчо встановленого терміну сплати. Частина суми нарахованого єдиного податку з фiзичних осiб в розмірі 220,80 грн. погашена своєчасно згідно з квитанцією № 230 від 18.05.2015 року на суму 243,60 грн. (а. с. 17); за червень 2015 року в сумі 243,60 грн. з граничним терміном сплати 20.06.2015 року фактично погашено 22.06.2015 року в частині 220,80 грн. згідно з квитанцією №52 на суму 243,60 грн. (дата здійснення операції - 22.06.2015 року) та погашено 17.08.2015 року в частині 22,80 грн. згідно з квитанцією № 247 на суму 487,20 грн. (дата здійснення операції - 14.08.2015 року) з порушенням законодавчо встановленого терміну сплати. (а. с. 17, 17 зворотній бік); за липень 2015 року в сумі 243,60 грн. з граничним терміном сплати 20.07.2015 року фактично погашено 17.08.2015 року згідно з квитанцією № 247 на суму 487,20 грн. (дата здійснення операції - 14.08.2015 року) з порушенням законодавчо встановленого терміну сплати. (а. с. 17 зворотній бік); за серпень 2015 року в сумі 243,60 грн з граничним терміном сплати 20.08.2015 року фактично погашено 23.09.2015 року в частині 31,27 грн. згідно з квитанцією № 93 на суму 275,6 грн. (дата здійснення операції - 22.09.2015 року) з порушенням законодавчо встановленого терміну сплати. Частина суми нарахованого єдиного податку з фiзичних осiб в розмірі 212,33 грн погашена своєчасно згідно з квитанцією № 247 від 14.08.2015 на суму 487,20 грн.(а. с. 17 зворотній бік); за вересень 2015 року в сумі 243,60 грн. з граничним терміном сплати 20.09.2015 року фактично погашено 23.09.2015 року в частині 242,87 грн. згідно з квитанцією № 93 на суму 275,60 грн. (дата здійснення операції - 22.09.2015 року) та погашено 20.10.2015 року в частині 0,73 грн. згідно з квитанцією на суму 275,60 грн. (дата здійснення операції - 20.10.2015 року) з порушенням законодавчо встановленого терміну сплати. (а. с. 17 зворотній бік);

Таким чином, сплачені 20.11.2014 року кошти у розмірі 243,60 грн., погасили наявний податковий борг за жовтень 2014 року, сплачені 20.12.2014 року кошти у розмірі 243,60 грн. погасили наявний податковий борг за листопад 2014 року. Відтак, усі наступні сплати зараховувалися на погашення податкового боргу, що призвело до порушення порядку сплати авансових платежів у 2014-2015 року. Єдиного податку по строках: 20.11.2014 року; 20.12.2014 року; 20.01.2015року; 20.02.2015 року; 20.04.2015 року, 20.05.2015 року, 20.06.2015 року, 20.07.2015 року, 20.08.2015 року, 20.09.2015 року повністю заборгованість погашено 22.09.2015 року.

Штрафна санкція за листопад 2016 року скасована рішенням (про результати розгляду скарги) ДФС України №2306/т/99-99-11 від 16.02.2018 року.

Авансовий платіж по єдиному податку за лютий 2017 року у розмірі 640,00 грн. сплачено 21.03.2017 року, за березень 2017 року - 30.03.2017 року (в лютому 2017 року відповідно до наданого дубліката квитанції 0.0.711065114.1 від 20.02.2017 року кошти у розмірі 640,00грн. сплачені ФОП ОСОБА_1 на рахунок ЄСВ для фізичних осіб-підприємців, у тому числі, які обрали спрощенну систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, код платежу 71040000). Штрафна санкція за квітень 2017 року скасована рішенням (про результати розгляду скарги) ДФС України №2306/т/99-99-11 від 16.02.2018 року. Авансовий платіж по єдиному податку за травень 2017 року у розмірі 640,00грн. сплачено 22.05.2017 року, за червень - 21.06.2017 року., за серпень 2017 року - 21.08.2017 року та за вересень 2017 року - 21.11.2017 року.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_1 нараховано єдиний податок: за лютий 2017 року в сумі 640,00 грн. з граничним терміном сплати 20.02.2017 року фактично погашено 21.03.2017 року в частині 393,87 грн. згідно з доданим до скарги дублікатом квитанції № 0.0.730369797.1 на суму 640 грн. (дата валютування - 21.03.2017 року) з порушенням законодавчо встановленого терміну сплати (частина суми нарахованого єдиного податку з фiзичних осiб в розмірі 246,13 грн. погашена своєчасно згідно з квитанцією від 20.12.2016 року на суму 320,00 грн.); за березень 2017 року в сумі 640 грн. з граничним терміном сплати 20.03.2017 року фактично погашено 21.03.2017 року в частині 246,13 грн. згідно з доданим до скарги дублікатом квитанції № 0.0.730369797.1 на суму 640,00 грн. (дата валютування - 21.03.2017 року) з порушенням законодавчо встановленого терміну сплати та погашено 30.03.2017 року в частині 393,97 грн. згідно з заявою про перерахування коштів з одного рахунку (єдиного соціального внеску) на інший на суму 640,00 грн.; за травень 2017 року в сумі 640,00 грн. з граничним терміном сплати 20.05.2017 року фактично погашено 22.05.2017 року в частині 393,87 грн. згідно з доданим до скарги дублікатом квитанції №0.0.770359308.1 на суму 640,00 грн. (дата валютування - 22.05.2017 року) з порушенням законодавчо встановленого терміну сплати (частина суми нарахованого єдиного податку з фiзичних осiб в розмірі 246,13 грн. погашена своєчасно згідно з доданим до скарги дублікатом квитанції №0.0.750427209.1 на суму 640,00 грн.); за червень 2017 року в сумі 640 грн. з граничним терміном сплати 20.06.2017 року фактично погашено 21.06.2017 року в частині 393,87 грн. згідно з доданим до скарги дублікатом квитанції №0.0.790564329.1 на суму 640,00 грн. (дата валютування - 21.06.2017 року) з порушенням законодавчо встановленого терміну сплати (частина суми нарахованого єдиного податку з фiзичних осiб в розмірі 246,13 грн. погашена своєчасно згідно з доданим до скарги дублікатом квитанції №0.0.770359308.1 від 21.05.2017 року на суму 640 грн.); за серпень 2017 року в сумі 640 грн. з граничним терміном сплати 20.08.2017 року фактично погашено 21.08.2017 в частині 393,87 грн. згідно з доданим до скарги дублікатом квитанції №0.0.833038406.1 на суму 640,00 грн. (дата валютування - 21.08.2017 року) з порушенням законодавчо встановленого терміну сплати (частина суми нарахованого єдиного податку з фiзичних осiб в розмірі 246,13 грн. погашена своєчасно згідно з квитанцією від 20.07.2017 на суму 640,00 грн.); за вересень 2017 року в сумі 640,00 грн. з граничним терміном сплати 20.09.2017 року в частині 393,87 грн., станом на 23.10.2017 року, не сплачено (частина суми нарахованого єдиного податку з фiзичних осiб в розмірі 246,13 грн. погашена своєчасно згідно з квитанцією від 21.08.2017 року на суму 640,00 грн.)

Таким чином, відповідачем враховані заяви на відпустку подані ФОП ОСОБА_1 30.01.2014 року, 23.02.2015 року, 22.12.2016 року при проведенні перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань до бюджету, (тобто за дані періоди штрафна санкція не нараховувалась).

Матеріалами справи підтверджено, що згідно інформаційних баз Чернівецького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області за ФОП ОСОБА_1 станом на 01.11.2014 року рахувалась заборгованість зі сплати єдиного податку.

З цього приводу суд зазначає, що Пунктом 300.1. статті 300 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Таким чином, з урахуванням заборгованості у платника податку, відповідач та його посадові особи, з урахуванням вимог п. 87.9 ст. 87 ПКУ правомірно здійснювали зарахування коштів сплачених платником податків, в рахунок погашення податкового боргу.

А тому, Відповідач правомірно прийняв Податкове повідомлення-рішення Форми "Ш" від 27.03.2018 року № НОМЕР_1 про зобов’язання сплатити штраф за платежем єдиний податок з фізичних осіб.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Позивач, не надав належних доказів, які б вказували на відсутність заборгованості та протиправності дій відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач, надав належні докази, які вказують на наявну заборгованість по єдиному податку, погашення якого здійснюється відповідно до вимог п. 87.9 ст. 87 ПКУ.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми законодавства, встановлені обставини справи, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: - ФОП ОСОБА_1 (58000, м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 5/364, РНОКПП 268381077).

Відповідач: - Головне управління ДФС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 21432838).

Суддя П.Д. Дембіцький