Рішення № 80628863, 12.03.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4417/18

РІШЕННЯ

іменем України

12 березня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. ,

за участю:секретаря судового засідання Свинобой О.В. представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 16.10.2018 №22/523 про накладення штрафу на позивача в розмірі 670140,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що вважає протиправною постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області від 16.10.2018 №22/523, оскільки наведені в акті перевірки доводи не можуть слугувати підставою для висновків про те, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9С, з якими оформлені договори підряду на виконання пакувальних та прасувальних робіт готової продукції, виконувались роботи з пошиття одягу без належного оформлення трудових правовідносин. Зазначає, що відповідач, в порушення пункту 5 Порядку здійснення державного нагляду, інформацію ГУ ДФС у Хмельницькій області не перевірив, та прийшов до помилкових висновків, що ґрунтуються на припущеннях, що фізичні особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9С одночасно із роботами за договорами підряду з волого-теплової обробки (прасування) та пакування готових виробів виконували роботи за трудовим договором з пошиття одягу без укладення трудового договору та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу. Просить скасувати постанову відповідача від 16.10.2018 №22/523 про накладення штрафу.

В судовому засіданні представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що постанова про накладення штрафу від 16.10.2018 №22/523 винесена на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 25 вересня 2018 року №1475/22-01-13-03/НОМЕР_1, яким встановлений факт використання ФОП ОСОБА_3 праці ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 без належного оформлення трудових відносин. Зокрема під час проведення перевірки у ФОП ОСОБА_3 в швейному цеху за адресою: Хмельницька обл. м. Городок, вул. Лізи Чайкіної, 29 посадові особи ДФС встановили, що ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 працюють відповідно до договорів підряду. З ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заключені договори підряду на виконання прасувальних робіт готової продукції, а з ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 заключені договори підряду на виконання пакувальних робіт готової продукції. Під час фактичної перевірки 07.08.2018, зазначені особи здійснювали діяльність з пошиття одягу, що підтверджується поясненням, наданим 07.08.2018 ФОП ОСОБА_3 Даний факт зафіксований в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 25 вересня 2018 року № 1475/22-01-13-03/НОМЕР_1 та в акті фактичної перевірки Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 20.08.2018 №0313/22-01-13- 07/НОМЕР_1. Таким чином, наявність у ФОП ОСОБА_3. із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 цивільно- правових відносин щодо пакування та прасування готової продукції не спростовує факт існування неоформлених трудових відносин з цими особами з пошиття одягу. Наданими цивільно-правовими угодами укладеними з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 не передбачено надання послуг щодо пошиття одягу. Вважає постанову від 16.10.2018 №22/523 про накладення штрафу правомірною.

Відповідачі в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили.

12.03.2019 року позивач надав до суду пояснення, у яких вказує, що 02 липня 2018 року він уклав договір підряду №02/07/2018 з ФОП ОСОБА_21, відповідно до якого зобов’язався виконати роботи з пошиття фуфайок з коротким рукавом в кількості 800 одиниць, здійснити технологічну чистку готових виробів, провести технічний контроль готової продукції, провести маркування та пакування готової продукції в строк до 16 серпня 2018 року. Оскільки окремої посади "пакувальник" в штаті позивача не було, він додатково залучив до виконання робіт технологічної чистки готового виробу, його маркування та пакування (фуфайок з коротким рукавом) в кількості 800 одиниць двох осіб за договорами підряду ОСОБА_8 та ОСОБА_4

10 липня 2018 року позивач та ФОП ОСОБА_21 підписали додаток № 2 до договору підряду № 02/07/2018 від 02 липня 2018 року, відповідно до якого, позивач зобов’язався здійснити пошиття, технологічну чистку, прасування, маркування та пакування 2000 одиниць комплектів спідньої білизни до 20 серпня 2018 року.

З метою виконання вказаної угоди позивач залучив 15 осіб, з якими 19 липня 2018 року уклав договори підряду, а саме: з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_20 щодо пошиття готової продукції (штанів до комплекту спідньої білизни) з матеріалів замовника в кількості 140 одиниць за ціною 7,00 грн за одиницю в період з 19.07.2018 по 10.08.2018 року, з ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19 щодо пошиття готової продукції (сорочки до комплекту спідньої білизни) з матеріалів замовника в кількості 140 одиниць за ціною 8,40 грн. за одиницю в період з 19.07.2018 по 10.08.2018 року, з ОСОБА_5, ОСОБА_6, щодо виконання робіт з прасування готової продукції (комплект спідньої білизни), з ОСОБА_9, ОСОБА_7, щодо виконання робіт з пакування готової продукції (комплект спідньої білизни).

Крім того, вказує, що на час проведення фактичної перевірки 07 серпня 2018 року, до переліку 24 осіб, які перебували на виробництві та виконували функції з пошиття одягу помилково включені ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_20, вантажник ОСОБА_22 та прасувальниця ОСОБА_23

Заслухавши учасників справи і свідків, дослідивши докази, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 15 березня 2013 року.

20.08.2018 року на підставі наказу від 06.08.2018 року №2302, службові особи ГУ ДФС у Хмельницькій області здійснили фактичну перевірку з питань дотримання позивачем законодавства з питань укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки № 0313/22-01-13-07/НОМЕР_1 від 20.08.2018 року, в якому викладений висновок про використання позивачем праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин, а саме без укладання трудових договорів з: ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, та порушення частини 1, 3 статті 24 Кодексу Законів про працю України.

В період з 13.09.2018 по 18.09.2018 на підставі наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області від 10.09.2018 року №2610 та направлення на перевірку від 10.09.2018 року №2749 ГДРІ відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб, самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_24 проведена документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору до бюджету, правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2018 по 31.08.2018 року.

Результати перевірки оформлені актом від 25 вересня 2018 року № 1475/2201-13-03/НОМЕР_1, в якому відображені висновки щодо використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових правовідносин та укладення трудових договорів з ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20П, та порушення частини 1 та 3 статті 24 Кодексу законів про працю в Україні.

03.10.2018 року позивач подав заперечення на акт перевірки, у яких пояснив що з вказаними особами оформлені правочини підряду, та надав копії документів на їх підтвердження.

11 жовтня 2018 року ГУ ДФС у Хмельницькій області надало відповідь на заперечення позивача вказавши, що висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки є правомірними та відповідають вимогам податкового та трудового законодавства.

10 жовтня 2018 року позивач надіслав до Управління Держпраці у Хмельницькій області лист з поясненнями та копії документів, на підтвердження існування в період з липня по вересень 2018 року цивільних правовідносин, що виникли з договорів підряду з прасування та пакування готової продукціі з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Рішенням щодо розгляду справи про накладення штрафу від 03.10.2018 №438 Управління Держпраці в Хмельницькій області призначило розгляд справи про накладення штрафу на позивача на 16.10.2018.

Постановою від 16.10.2018 №22/523 Управління Держпраці в Хмельницькій області на підставі статті 265 Кодексу законів про працю України наклало на позивача штраф в розмірі 670140,00 грн за порушення частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

Не погодившись із спірною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 N 877-V (далі Закон N 877-V).

Статтею 1 Закону N 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 2 Закону N 877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону N 877-V).

Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. №509 (далі Порядок №509).

Згідно з пунктом 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, зокрема, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків несуть відповідальність у вигляді штрафу у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За визначенням статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведене у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до якої договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Отже, основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Тобто, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Отже, відповідальність, передбачена ст. 265 КЗпП України, настає лише за наявності одночасно таких умов: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору та виплати йому заробітної плати.

Спірна постанова від 16.10.2018 №22/523 про накладення штрафу прийнята відповідачем на підставі

Суд встановив, що викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки Головного управлінням ДФС у Хмельницькій області №1475/22-01-13-07/НОМЕР_1 від 25.09.2018 року висновки про порушення позивачем частин 1 і 3 статті 24 КЗпП України базуються на поясненнях ФОП ОСОБА_3 від 07.08.2018, в яких позивач вказав, що здійснює підприємницьку діяльність з пошиття одягу та своїй діяльності використовує як найманих працівників так і осіб, які здійснюють діяльність на підставі цивільно-правових договорів, та аналізі перевіряючими цивільно-правових договорів, укладених позивачем з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на виконання пакувальних та прасувальних послуг.

Зазначені договори укладені позивачем в період з липня по серпень 2018 року, зокрема:

з ОСОБА_5 предметом якого є робота з прасування готової продукції (комплект спідньої білизни) з матеріалів Замовника в кількості 1000 одиниць за ціною 1,00 грн. за одиницю в період з 19.07.2018 по 10.08.2018 року (п. 1.1 договорів); загальний розмір винагороди за виконану роботу визначений в пункті п. 2.1 договору;

з ОСОБА_6В предметом якого є робота з прасування готової продукції (комплект спідньої білизни) з матеріалів Замовника в кількості 430 одиниць за ціною 1,00 грн. за одиницю в період з 02.08.2018 по 10.08.2018 року (п. 1.1 договорів); загальний розмір винагороди за виконану роботу визначений в пункті п. 2.1 договору;

з ОСОБА_8, ОСОБА_4, предметом яких є робота з пакування готової продукції (фуфайки з коротким рукавом) з матеріалів Замовника в кількості 400 одиниць за ціною 1,25 грн. за одиницю в період з 19.07.2018 по 10.08.2018 року (п. 1.1 договорів); загальний розмір винагороди за виконану роботу визначений в пункті п. 2.1 договорів;

з ОСОБА_9 предметом якого є робота з пакування готової продукції (комплект спідньої білизни) з матеріалів Замовника в кількості 800 одиниць за ціною 0,75 грн. за одиницю в період з 19.07.2018 по 10.08.2018 року (п. 1.1 договорів); загальний розмір винагороди за виконану роботу визначений в, пункті п. 2.1 договору;

з ОСОБА_7 предметом якого є робота з пакування готової продукції (комплект спідньої білизни) з матеріалів Замовника в кількості 270 одиниць за ціною 0,75 грн. за одиницю в період з 06.08.2018 по 07.08.2018 року (п.1.1 договорів); загальний розмір винагороди за виконану роботу визначений в пункті п. 2.1 договору.

Згідно з штатним розписом у ФОП ОСОБА_3 працювало за трудовими договорами 18 осіб: начальник бригади (1 шт. од.), технолог (1 шт. од.), прасувальник (1 шт. од.), вантажник (1 шт. од.), швачки (14 шт. од.).

Окремої штатної одиниці, як "пакувальник" штатним розписом не передбачено.

02 липня 2018 року ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_21 уклали договір підряду №02/07/2018, відповідно до якого позивач зобов’язання виконати роботи з пошиття фуфайок з коротким рукавом в кількості 800 одиниць, здійснити технологічну чистку готових виробів, провести технічний контроль готової продукції, провести маркування та пакування готової продукції в строк до 16 серпня 2018 року.

Оскільки окремої посади "пакувальник" в штаті позивача не було, він додатково залучив до виконання робіт технологічної чистки готового виробу, його маркування та пакування (фуфайок з коротким рукавом) в кількості 800 одиниць двох осіб за договорами підряду, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_4

10 липня 2018 року позивач та ФОП ОСОБА_21 уклали додаток № 2 до договору підряду № 02/07/2018 від 02 липня 2018 року, відповідно до якого, позивач зобов’язаний здійснити пошиття, технологічну чистку, прасування, маркування та пакування 2000 одиниць комплектів спідньої білизни до 20 серпня 2018 року.

З метою виконання вказаної угоди позивач залучив 15 осіб, з якими 19 липня 2018 року уклав договора підряду, а саме: з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_20 з пошиття готової продукції (штанів до комплекту спідньої білизни) з матеріалів замовника в кількості 140 одиниць за ціною 7,00 грн за одиницю в період з 19.07.2018 по 10.08.2018 року, з ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19 з пошиття готової продукції (сорочки до комплекту спідньої білизни) з матеріалів замовника в кількості 140 одиниць за ціною 8,40 грн. за одиницю в період з 19.07.2018 по 10.08.2018 року, з ОСОБА_5, ОСОБА_6, щодо виконання робіт з прасування готової продукції (комплект спідньої білизни), з ОСОБА_9, ОСОБА_7, щодо виконання робіт з пакування готової продукції (комплект спідньої білизни).

на підтвердження виконання сторонами кожного з договорів підряду позивач надав відповідачу акти приймання передачі виконаних робіт до кожного з договорів підряду та бухгалтерські документи, зокрема накладні на одержання матеріалів підрядниками, накладні на повернення позивачем виготовленої готової продукції, акти на передачу і повернення з користування прасувального обладнання (парогенераторів, прасувальних столів), звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу) застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ до органів доходів і зборів за липень 2017 року з таблицями № 1,5,6 та квитанцією № 2 від 20 серпня 2018 року, звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу) застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ за серпень 2018 року з таблицями № 1,5,6 та квитанцією № 2 від 20 вересня 2018 року, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого сплаченого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2018 року з квитанцією № 2 від 02 листопада 2018 року, квитанції від 10 серпня 2018 року про перерахування податків і зборів, платіжні доручення №№539-541 від 07 вересня 2018 року, оборотно-сальдові відомості по договорах ЦПХ за липень-вересень 2018 року.

Крім того, на підтвердження виконання робіт по договорам підряду позивач надав: з ОСОБА_6 - договір підряду від 02 серпня 2018 року, накладну на переробку від 02 серпня 2018 року, акт приймання-передачі обладнання від 02 серпня 2018 року, накладну від 10 серпня 2018 року, акт повернення обладнання від 10 серпня 2018 року, акт приймання-передачі виконаних робіт від 10 серпня 2018 року, видатковий касовий ордер від 07 вересня 2018 року; з ОСОБА_8 - договір підряду від 19 липня 2018 року, накладну на переробку від 19 липня 2018 року, накладну від 10 серпня 2018 року, акт приймання-передачі виконаних робіт від 10 серпня 2018 року, видатковий касовий ордер від 07 вересня 2018 року; з ОСОБА_4- договір підряду від 19 липня 2018 року, накладну на переробку від 19 липня 2018 року, накладну від 10 серпня 2018 року, акт приймання-передачі виконаних робіт від 10 серпня 2018 року, видатковий касовий ордер від 07 вересня 2018 року; з ОСОБА_7, договір підряду від 06 серпня 2018 року, накладну на переробку від 06 серпня 2018 року, накладну від 07 серпня 2018 року, акт приймання-передачі виконаних робіт від 07 серпня 2018 року, видатковий касовий ордером від 07 вересня 2018 року; з ОСОБА_5- договір підряду від 19 липня 2018 року, накладну на переробку від 19 липня 2018 року, акт приймання-передачі обладнання від 19 липня 2018 року, накладну від 10 серпня 2018 року, акт повернення обладнання від 10 серпня 2018 року, актом приймання-передачі виконаних робіт від 10 серпня 2018 року, видатковий касовий ордер від 07 вересня 2018 року; з ОСОБА_9С - договір підряду від 19 липня 2018 року, накладну на переробку від 19 липня 2018 року, накладну від 10 серпня 2018 року, акт приймання-передачі виконаних робіт від 10 серпня 2018 року, видатковий касовий ордер від 07 вересня 2018 року.

Відповідач, не заперечуючи факт існування цивільно - правових відносин між позивачем та вказаним вище особами щодо виконання робіт з прасування та пакування готового одягу, вважає, що ці особи були допущені до роботи з позиву одягу за трудовим договором без оформлення трудових відносин.

Разом з тим, для з'ясування факту перебування в трудових відносинах відповідач повинен був встановити, чи отримували ці особи заробітну плату, чи дотримувались при цьому правил внутрішнього трудового розпорядку, а також чи виконували вони роботи з пошиття одягу.

Під час судового розгляду спору відповідач не надав суду докази того, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 виконували інші роботи, ніж передбачені цивільно-правовими договорами, якщо виконували - то на яких умовах.

Разом з тим, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомили суд, що не виконували інші роботи, в тому числі з пошиття одягу, не передбачені цивільно-правовими договорами. Під час перевірки перевіряючі пояснень у працівників не отримували.

Допитані в судовому засіданні як свідки службові особи, що здійснювали перевірку пояснили, що під час перевірки в приміщення перебували працівники, які виконували роботи з пошиття, прасування та пакування готового одягу, пояснень у працівників не відбирали, їх особи не встановлювали, зокрема: свідок ОСОБА_25, вказав, що під час перевірки письмових пояснень не відбирав; свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_27, зазначили, що під час перевірки працівники виконували різні роботи, а саме пошиття, прасування та пакування. Свідок ОСОБА_26 пояснив, що акт перевірки не підписував, оскільки перебував на лікарняному. Свідок ОСОБА_27 зазначив, що участь в складанні акту перевірки не приймав, будь яких документів не досліджував; свідок ОСОБА_28 вказав, що під час перевірки працівники письмових пояснень не надавали, виконували різні роботи (пошиття, прасування, пакування).

Отже, під час перевірки посадові особи ГУ ДФС у Хмельницькій області не досліджували факт зарахування ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до штату, дотримання ними внутрішнього трудового розпорядку, нарахування та виплати їм заробітної плати. При цьому, під час перевірки особи працівників не встановлювались, пояснення не відбирались, факт виконання робіт з пошиття одягу саме ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 також не встановлювався. Разом з тим, допитані як свідки службові особи, що здійснювали перевірку підтвердили, що під час перевірки, крім пошиття одягу, виконувались також пакувальні та прасувальні роботи готової продукції.

Таким чином, під час судового розгляду спору відповідач не довів факт порушення позивачем частини 2 статті 24 Кодексу законів про працю України та фактичний допуск ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до роботи без оформлення трудового договору та виплати йому заробітної плати, що є обов'язковими умовами для застосування до позивача до відповідальності, передбаченої ст. 265 КЗпП України .

В процесі судового розгляду відповідача не надав жодних доказів допуску ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до роботи без укладення трудового договору. Натомість позивач підтвердив виконання вказаними особами робіт передбачених договорами підряду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірність спірної постанови від 16.10.2018 № 22/523, тому позовні вимоги про визнання її протиправною та скасування необхідно задовольнити.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області від 16.10.2018 № 22/523 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 1762,0 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18 березня 2019 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Управління Держпраці у Хмельницькій області (вул. Камянецька, 74,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 39793137)

Головуючий суддя ОСОБА_29