Рішення № 80628444, 14.03.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/354/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Крутько О.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2019 року ОСОБА_3 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м.Полтаві ради, у якій просила:

- визнати противоправним та скасувати розпорядження Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 30 січня 2018 року (щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3);

- визнати противоправним та скасувати рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтава ради від 22 січня 2018 року №4 (щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3).

- зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області відновити виплату пенсії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 призначеної по інвалідності та виплатити заборгованість, що виникла з 01 лютого 2018 року.

- допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.

- стягнути з Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області та Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" припинення виплати пенсії можливе за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 Закону. Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений частиною 1 стаття 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом. Зазначила, що спірними рішеннями припинено виплату пенсії позивачу на підставі пп. 2 п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, тобто з підстави не передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

Представник Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області у судове засідання не з'явився,

20.02.2019 від Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач посилався на те, що умовою продовження виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам є знаходження таких осіб на обліку місця перебування. Оскільки, Комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам прийнято рішення про припинення виплати пенсії позивачу, то у Полтавського ОУПФУ виник обов'язок щодо припинення виплати пенсії позивачу /а.с.41-43/.

21.02.2019 до суду надійшов відзив на позов від Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, у якому відповідач зазначив, що управління діяло в межах повноважень дотримуючись норм чинного законодавства, зокрема Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування /а.с. 49-53/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради від 27.10.2014 № НОМЕР_1 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, місце проживання ОСОБА_3: АДРЕСА_1 /а.с.19/.

Рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтава ради від 22 січня 2018 року № 4 припинено пенсійні виплати згідно з пп. 2 п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат ОСОБА_3, яка не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 23/.

Розпорядженням Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 30 січня 2018 року припинено виплати пенсії ОСОБА_3 згідно рішення від 22 січня 2018 року № 4 /а.с. 24/.

Позивач не погодилась із вказаними діями відповідачів та оскаржила їх до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 до Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтава ради про визнання противоправним та скасування рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтава ради від 22 січня 2018 року №4 щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3, то суд дійшов до наступного висновку.

Згідно із п. 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМ України від 08.06.2016 № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж одного разу на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики. Якщо в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб є інформація щодо проходження особою фізичної ідентифікації в публічному акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України", чергова перевірка у відповідному періоді не проводиться.

Відповідно до пункту 6 Порядку за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.

Представник робочої групи протягом одного робочого дня передає акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.

Згідно з пунктом 7 Порядку у разі коли внутрішньо переміщена особа протягом трьох робочих днів не з'явилася до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, такий підрозділ надсилає їй рекомендованим листом повторне повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися для проходження фізичної ідентифікації.

Відповідно до підпункту 2 пункту 12 Порядку соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

11.01.2019 соціальним інспектором управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтава ради складено акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї № 20/2120, згідно з яким під час обстеження за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 не було вдома, та залишено повідомлення про необхідність прибуття до управління /а.с. 57/.

Однак, відповідачем не надано суду доказів надіслання рекомендованого листа ОСОБА_3 із повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися для проходження фізичної ідентифікації.

Таким чином, управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтава ради під час прийняття рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_3 не дотримано вимог пункту 7 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про визнання противоправним та скасування рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтава ради від 22 січня 2018 року №4 щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_3 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області суд зазначає наступне.

Вказана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного суду за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 про припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі.

Зокрема, позивач у цій категорії справ є пенсіонер, якому призначено пенсію згідно із Законом № 1058-ІV та який є внутрішньо переміщеною особою; відповідачем є територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебуває позивач; спір виник у зв'язку з припиненням територіальними органами Пенсійного фонду України виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам з підстав, які не передбачені п. 1, 3 - 5 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, позивач заявив аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати неправомірним рішення щодо припинення виплати пенсії та зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії).

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

На підставі зазначеної норми суд враховує висновки, викладені у рішенні Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 03.05.2018, прийнятому у зразковій справі №805/402/18 та залишеному без змін постановою Великої палати Верховного суду від 04.09.2018.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 вищевказаного Закону передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів ПФУ та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Припиняючи призначення пенсії з підстав, не передбачених наведеним законом, позивач посилається на вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".

Проте вказаний нормативний акт є підзаконними та не може обмежувати права громадян, які встановлено законами. Водночас закон не передбачає такої підстави для припинення виплати пенсії як відсутність особи за місцем фактичного проживання\перебування.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", постанов Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» та від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Жоден інший закон, окрім Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не передбачає будь-яких додаткових підстав для припинення виплати пенсій. Жоден з випадків, передбачених статтею 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", управлінням не застосований та не доведений.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання противоправним та скасування розпорядження Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 30 січня 2018 року щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3 та зобов'язання відновити виплату пенсії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та виплатити заборгованість з 01 лютого 2018 року.

Відносно розподілу витрат позивача на правничу допомогу, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 зазначеною статті Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Підставою для відшкодування судових витрат на правову допомогу є, зокрема, наявність належних та допустимих доказів взаємозв'язку між сплаченими позивачем спеціалісту у галузі права коштами та наданою йому правовою допомогою на підставі відповідного договору, який стосується безпосередньо підготовки процесуальних документів та супроводження даної судової справи.

Представником позивача надано до суду договір про надання правничої допомоги від 19.11.2018 /а.с. 93-96/, ордер на надання правової допомоги /а.с. 92/, свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю /а.с. 97/, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 1/19 від 19.11.2018 /а.с. 36/, попередній розрахунок суми судових витрат /а.с. 31/.

Відповідно до частини 5 Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Беручи до уваги те, що сума гонорару представника позивача в сумі 5000 грн не є співмірною із складністю справи та обсягом наданих позивачу послуг адвоката, тому вартість послуг адвоката у розмірі 5000 гривень є завищеною. У зв'язку із чим суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу в частині стягнення з Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040, код ЄДРПОУ 40383769) на користь ОСОБА_3 (вул. Сінна, 15-а, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн. та з Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради (вул. Ст. Халтуріна, 13, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 03195240) на користь ОСОБА_3 (вул. Сінна, 15-а, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (вул. Сінна, 15-а, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040, код ЄДРПОУ 40383769), Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради (вул. Ст. Халтуріна, 13, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 03195240) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати розпорядження Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 30 січня 2018 року щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3.

Визнати противоправним та скасувати рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтава ради від 22 січня 2018 року №4 щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3.

Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області відновити виплату пенсії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та виплатити заборгованість з 01 лютого 2018 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії ОСОБА_3 в межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути з Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040, код ЄДРПОУ 40383769) на користь ОСОБА_3 (вул. Сінна, 15-а, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень).

Стягнути з Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради (вул. Ст. Халтуріна, 13, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 03195240) на користь ОСОБА_3 (вул. Сінна, 15-а, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 березня 2019 року.

Суддя А.Б. Головко