Рішення № 80628382, 05.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5833/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

за участю:

секретаря судового засідання - Поварчук В.В.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Леола» до заступника начальника Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «Леола» до заступника начальника Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_3, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 7812 від 11.10.2018 року про проведення фактичної перевірки позивача (ЄДРПОУ 22491694).

Ухвалою суду від 03.12.2018 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі, по суті, з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях по справі (а.с.4-8, 42-45, 50), із посиланням на пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17, ст.ст. 19-2, 19-3, 20, п. 21.2 ст. 21, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, абз. 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України, із зазначенням таких фактичних обставин:

- 6 листопада 2018 р. посадові особи ГУ ДФС в Одеській області ревізор-інспектор ОСОБА_4В і ОСОБА_5, перебуваючи в приміщенні магазина «Продукти-24», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Тіниста, 9/12, надали співробітникові магазину наказ № 7812 від 11.10.2018 року на проведення фактичної перевірки ПП «Леола» за адресою магазина «Продукти 24»: м. Одеса, вул. Тіниста, 9/12. Метою проведення фактичної перевірки, як зазначено в наказі, є: контроль за дотриманням вимог чинного законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону;

- при вивченні наказу № 7812 від 11.10.2018 р. про проведення фактичної перевірки було встановлено, який був наданий співробітнику магазина, який не проводить розрахункові операції, що в ньому відображені обставини, які не дають приводи і підстави, згідно норм ПКУ, для проведення даних видів перевірок і винесення оскаржуваного наказу. В наказі № 7812 від 11.10.2018р. робляться посилання на положення норм пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, як на підстави для проведення фактичної перевірки ПП «Леола»;

- про які порушення вимог законодавства з боку ПП «Леола» ідеться, не зрозуміло, та як була отримана інформація про порушення підприємством норм ПКУ, теж не ясно. Приписів або повідомлень ДФС про порушення законодавства ніколи ПП «Леола» не отримувало з моменту реєстрації ПП. Таким чином, у зміст наказу № 7812 від 11.10.2018 р. внесені неправдиві відомості, які не відповідають дійсності. Виходячи з вищевикладеного, законних підстав для винесення наказу № 7812 про проведення фактичної перевірки ПП «Леола» не було і немає;

- з огляду на вищевикладене, є всі підстави для визнання наказу № 7812 від 11.10.2018 р., винесеного заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області незаконним та його скасування. Дані дії посадових осіб ДФС викликають подив, оскільки явно суперечать нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим права і інтереси ПП «Леола» вимагають судового захисту;

- здійснення функцій ДФС має на увазі під собою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, які регламентовані нормами ПКУ (ст.ст. 19-2, 19-3, 20 ПКУ) та постановою КМУ від 21 травня 2014 р. N 236 «Про Державну фіскальну службу України» та Положенням, яке вводитися в дію даною постановою. Контроль за дотриманням вимог діючого законодавства реалізується ДФС шляхом проведення перевірок, підстави та порядок проведення яких регламентовано законом.

В судовому засіданні представник відповідача не визнав адміністративний позов повністю, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у відзиві (а.с.30-32), із посиланням на пп. 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 81.1 ст. 81 ПК України, із зазначенням таких фактичних обставин:

- Головним управлінням ДФС в Одеській області з метою виконання покладених на контролюючий орган функцій з контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, було цілком правомірно видано наказ № 7812 від 11.10.2018 року «про проведення фактичної перевірки ПП «Леола» (код ЄДРПОУ 22491694);

- при цьому посилання позивача на невідповідність виданого наказу вимогам пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, оскільки на думку позивача наказ не містить підстав для проведення фактичної перевірки, - є повністю необґрунтованими. Зазначена у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України друга частина речення – здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, яка відділена від першої частини сполучником «а також», є окремою підставою для проведення фактичної перевірки контролюючим органом;

- про обґрунтованість такої позиції свідчить також та обставина, що зазначену підставу було внесено у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України окремим Законом України від 07.07.2011 року № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України».

Заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 11 жовтня 2018 року відповідачем прийнято наказ № 7812 «Про проведення фактичної перевірки ПП «Леола» (код 22491694)» (а.с.10), відповідно до змісту якого, зокрема:

«З метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, свідоцтв, на підставі пп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19, пп. 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19, ст. 20, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, наказую:

1. Провести з 06.11.2018 року фактичну перевірку ПП «Леола» (код 22491694), податкова адреса: Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків,10-Г, адреса господарської одиниці: м. Одеса, вул. Тіниста, 9/12, магазин «Продукти 24», тривалістю 10 діб, перевіряємий період з 07.11.2017 – по дату закінчення фактичної перевірки, за участю заступника начальника відділу ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_6, головного державного ревізора-інспектора відділу ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4, головного державного ревізора-інспектора відділу ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_5, головного державного ревізора-інспектора відділу ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7, головного державного ревізора-інспектора відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_8 та головного державного ревізора-інспектора відділу ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_9.».

Не погоджуючись з наказом Головного управління ДФС в Одеській області від 11 жовтня 2018 року № 7812, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України) (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин).

Згідно пп.пп. 19-1.1.4, 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:

- здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб’єктами господарювання установлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;

- здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Відповідно до пп. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб’єктами господарювання установлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки..

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених в судовому засіданні обставин, а саме:

- згідно вищенаведеного змісту оскарженого наказу відповідача від 11 жовтня 2018 року № 7812 «Про проведення фактичної перевірки ПП «Леола» (код 22491694)»:

- в ньому зазначено: дата видачі (11 жовтня 2018 року), найменування контролюючого органу Головне управління ДФС в Одеській області), найменування та реквізити суб’єкта (ПП «Леола» (код 22491694)), адреса об’єкта, перевірка якого проводиться (податкова адреса: Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків,10-Г, адреса господарської одиниці: м. Одеса, вул. Тіниста, 9/12, магазин «Продукти 24»), мета (здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, свідоцтв), вид (фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом (пп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19, пп. 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19, ст. 20, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України), дата початку і тривалість перевірки (провести з 06.11.2018 року, тривалістю 10 діб), період діяльності, який буде перевірятися (перевіряємий період з 07.11.2017 – по дату закінчення фактичної перевірки);

- наказ має підпис заступника керівника контролюючого органу (заступника начальника ОСОБА_3) та скріплений печаткою контролюючого органу (Головного управління ДФС в Одеській області).

З встановленого вбачається, що зміст оскарженого наказу відповідає вимогам п. 81.1 ст. 81 ПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Головне управління ДФС в Одеській області мало право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень пп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19, пп. 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19, ст. 20 ПК України), визначених законодавством у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, свідоцтв, та рішення заступника керівника контролюючого органу, а наказ заступника начальника Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_3 від 11 жовтня 2018 року № 7812 «Про проведення фактичної перевірки ПП «Леола» (код 22491694)» відповідає вимогам, встановленим Податковим кодексом України, був прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбаченої Податковим кодексом України підстави для її проведення.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про непідтвердження позивачем вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу заступника начальника Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_3 від 11 жовтня 2018 року № 7812 «Про проведення фактичної перевірки ПП «Леола» (код 22491694)», оскільки контролюючий орган діяв у межах передбачених законодавством підстав.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі № 820/4766/17, відповідно

суд дійшов висновків, що:

- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення та доказана правомірність оскарженого наказу, прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, та відповідно до інших вимог ч. 2 ст. 2 КАС України;

- правова позиція позивача зі спірних питань – є помилковою. При цьому слід зазначити, що, керуючись положеннями ч. 5 ст. 242 КАС України, відповідно до яких при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує лише та виключно висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, та положеннями ч. 7 ст. 78 КАС України, відповідно до яких правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов’язковою для суду, – суд не бере до уваги посилання позивача на висновки, викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.06.2017 року провадження № К/800/27467/16, та у рішеннях Одеського окружного адміністративного суду по певним справам.

Також, суд не бере до уваги посилання позивача на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 28.12.2018 року по справі № 824/1823/15-а – як такі, що не регулюють спірні правовідносини та здійснені за результатами оцінки інших ніж в цій справі спірних обставин.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених вимог, які потягнули б зміну висновків суду, позивачем суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

- підстав для визнання протиправним та скасування наказу заступника начальника Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_3 від 11 жовтня 2018 року № 7812 «Про проведення фактичної перевірки ПП «Леола» (код 22491694)» – не має.

В повному обсязі рішення складено з урахуванням часу перебування головуючого судді у відпустці (з 18 лютого по 4 березня 2019 року включно).

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Леола» (місцезнаходження: вул. Хіміків, 10 «Г», м. Южне, Одеська область, 65481, ідентифікаційний код юридичної особи: 22491694) до заступника начальника Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_3 (адреса місця служби: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування наказу заступника начальника Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_3 від 11 жовтня 2018 року № 7812 «Про проведення фактичної перевірки ПП «Леола» (код 22491694)» – відмовити повністю.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складено 5 березня 2019 року.

Суддя М.Г. Цховребова

.