Ухвала суду № 80628316, 20.03.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/289/19

УХВАЛА

20 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування припису від 08.11.2018 року та постанов від 22.11.2018 року №827/18, №826/18, №828/18 по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Управління державної архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.11.2018 року, виданий ОСОБА_3;

- визнати протиправною та скасувати постанову №827/18 від 22.11.2018 року про накладення на ОСОБА_3 штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.12 ст.96 КУпАП, у розмірі 17000 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову №826/18 від 22.11.2018 року про накладення на ОСОБА_3 штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, у розмірі 10200 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову №828/18 від 22.11.2018 року про накладення на ОСОБА_3 штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.13 ст.96 КУпАП, у розмірі 17000 грн.

Ухвалою судді від 23 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання по справі призначено на 15 лютого 2019 року о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 15 лютого 2019 року розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання по справі призначено на 15 лютого 2019 року о 11 год. 00 хв.

12 березня 2019 року від ОСОБА_3 надійшла заява про забезпечення позову (вхід. №8942/19), в якій позивач просить суд зупинити виконання постанови №827/18 від 22.11.2018 року про накладення на ОСОБА_3 штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.12 ст.96 КУпАП, у розмірі 17000 грн.; зупинити виконання постанови №826/18 від 22.11.2018 року про накладення на ОСОБА_3 штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, у розмірі 10200 грн.; зупинити виконання постанови №828/18 від 22.11.2018 року про накладення на ОСОБА_3 штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.13 ст.96 КУпАП, у розмірі 17000 грн.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що відповідно до вимог п.п. 28.29 Порядку накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України в редакції від 02.10.2013 року №735 постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб’єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову. Оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Незважаючи на ці законодавчі вимоги відповідач направив до другого відділу Приморського ДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеської області постанови про накладання штрафів для примусового стягнення штрафів з позивача.

Згідно за даними реєстру виконавчих проваджень 27.02.2019 року державним виконавцем, вказаного відділу, ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження за №58488569 про стягнення з ОСОБА_3 штрафу у розмірі 17000 грн. на підставі постанови №828/18 від 22.11.2018 року. Державним виконавцем Калашніковим Р.В. відкрито виконавче провадження №58488723 про стягнення з ОСОБА_3 штрафу у розмірі 17000 грн. на підставі постанови №827/18 від 22.11.2018 року. Державним виконавцем Куліковим І.О. відкрито виконавче провадження за №58492078 про стягнення з ОСОБА_3 штрафу у розмірі 10200 грн. на підставі постанови №826/18 від 22.11.2018 року.

Таким чином позивач зазначає, що в разі не застосування заходів забезпечення позову наявна загроза для позивача про стягнення з нього штрафів в значних розмірах до прийняття судом рішення про законність постанов про накладення цих штрафів, чим будуть суттєво порушені права позивача.

Представник відповідача стосовно задоволення заяви про забезпечення позову не заперечував та зазначив, що відповідачем дійсно було направлено оскаржувані постанови для примусового виконання до органів ДВС, але такі дії ґрунтуються на приписах Закону України «Про виконавче провадження» та вимог КУпАП щодо строків, які передбачені в оскаржуваних постановах для виконання.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п.17 Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Аналізуючи приписи викладених вище норм законодавства, необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Судом встановлено, що за даними реєстру виконавчих проваджень 27.02.2019 року державним виконавцем Майстерюком Т.Н. відкрито виконавче провадження за №58488569 про стягнення з ОСОБА_3 штрафу у розмірі 17000 грн. на підставі постанови №828/18 від 22.11.2018 року. Державним виконавцем Калашніковим Р.В. відкрито виконавче провадження №58488723 про стягнення з ОСОБА_3 штрафу у розмірі 17000 грн. на підставі постанови №827/18 від 22.11.2018 року. Державним виконавцем Куліковим І.О. відкрито виконавче провадження за №58492078 про стягнення з ОСОБА_3 штрафу у розмірі 10200 грн. на підставі постанови №826/18 від 22.11.2018 року.

Суд зазначає, що правомірність постанов відповідача від 22.11.2018 року №828/18, №2827/18 та №826/18, про накладення штрафу в загальній сумі 44 200,00 гривень на ОСОБА_3 є предметом судового розгляду у даній справі, та, на думку суду, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову.

Перевіривши доводи представника позивача, викладені у поданій заяві, суд вбачає підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Крім того, суд також враховує, що позивачу, з метою відновлення своїх прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат пов'язаних з поверненням стягнутої за виконавчим провадженням суми штрафу.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами; застосований судом захід до забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Так, відповідно до пункту 5 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ст.303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

За приписами пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Суд зазначає, що оскільки сума стягнення є значною, та становить 44 200,00 гривень, суд вважає, що ефективний захист або поновлення порушених прав може бути істотно ускладнено та існує очевидна небезпека заподіяння шкоди позивачу, до ухвалення рішення по справі.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що належним способом забезпечення позову в даному випадку є - зупинення виконання постанов від 22.11.2018 року №828/18, №2827/18 та №826/18, а тому заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин другої, третьої статті 156 КАС України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі, суд вважає, що заява ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 150-156, 243 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову – задовольнити.

Зупинити виконання постанови №827/18 від 22.11.2018 року про накладення на ОСОБА_3 штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.12 ст.96 КУпАП, у розмірі 17000 грн. до розгляду судом справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

Зупинити виконання постанови №826/18 від 22.11.2018 року про накладення на ОСОБА_3 штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, у розмірі 10200 грн. до розгляду судом справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

Зупинити виконання постанови №828/18 від 22.11.2018 року про накладення на ОСОБА_3 штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.13 ст.96 КУпАП, у розмірі 17000 грн. до розгляду судом справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути пред’явлена до виконання в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» до 20.03.2022 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П’ятого апеляційного адміністративного суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 22 березня 2019 року.

Суддя С.О. Стефанов

задоволено клопотання про забезпечення позову

12 березня 2019 року