Рішення № 80626106, 21.03.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/6913/18

провадження №2/489/422/19

Заочне рішення

Іменем України

21 березня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Коденко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації (далі - ММБТІ) про визнання права власності,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 34 кв.м., загальною площею 50,9 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29.08.2000 між ним та відповідачем на Миколаївській Універсальній Товарно-сировинній біржі був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2. У тексті договору його прізвище вказано як «Ємєл'янцев» замість теперішнього «Ємельянцев», оскільки при укладанні договору він мав паспорт громадянина України СРСР. Проте, 12.09.2000 він отримав паспорт громадянина України, яким користується по теперішній час, де його прізвище відповідно до транслітерації зазначено як «Ємельянцев». При зверненні до МБТІ для внесення змін в реєстраційний напис, працівником цієї установи було підчищено та виправлено його прізвище із ОСОБА_3 на ОСОБА_1. Заперечень з цього приводу ніхто не заявляв. Однак, при зверненні 08.02.2017 до Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради для проведення державної реєстрації його прав на квартиру, йому було відмовлено, оскільки не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими виправленнями. Тому, він позбавлений можливості зареєструвати своє право власності на квартиру згідно чинного законодавства.

Ухвалою суду від 19.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 25.02.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання сторони не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від позивача надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач причини неявки в судове засідання не повідомив. Відзиву на позовну заяву не надав.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору №2806-л від 29.08.2000 ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 придбав квартиру АДРЕСА_3. Зазначений договір зареєстрований на Миколаївській Універсальній Товарно-сировинній біржі. Право власності позивача зареєстровано ММБТІ в книзі №103 за реєстровим №17830 від 05.09.2000.

Рішенням №33851882 від 14.02.2017 відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_4 за суб'єктом ОСОБА_1, оскільки вказана квартира передана у власність ОСОБА_3, у той час як документи на реєстрацію права власності на відповідний об'єкт подані ОСОБА_1 У рішення з посиланням на статтю 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вказано, що не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на Реєстру власності на нерухоме майно від 19.12.2018, право власності на квартиру АДРЕСА_4 не зареєстровано.

Згідно листа-відповіді ММБТІ від 02.01.2019 станом на 28.12.2012 право власності на квартиру АДРЕСА_4 зареєстровано за ОСОБА_1

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

У статті 328 ЦК України вказано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом;

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вказує, що при укладанні договору купівлі-продажу нерухомого майна було допущено помилку при перекладі його прізвища, яке було зазначено в паспорті громадянина України СРСР та відповідно працівником ММБТІ було внесені виправлення у його прізвище на підставі діючого на теперішній час паспорта громадянина України серії ЕО 870090.

Згідно з абзацом 3 частини1 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Із змісту договору купівлі-продажу №2806-Л від 26.08.2000 вбачається, що в ньому дійсно містить інше прізвище «Ємєл'янцев», а на реєстраційному написі ММБТІ зазначено «прізвище покупця читати як ОСОБА_1», що унеможливлює прийняття державним реєстратором даного правовстановлюючого документа як такого, що має юридичну силу.

Матеріалами справи підтверджується, що правовстановлюючий документ - договір купівлі-продажу №2806-Л від 26.08.2000, належить ОСОБА_1 з правильним написанням прізвища «Ємельянцев» та різниця у написанні прізвища позивача була допущена при оформленні договору.

Враховуючи викладене і відсутність іншого способу відновлення порушеного права, суд приходить до висновку, що неналежне оформлення правовстановлюючого документу не спростовує права власності позивача на нерухоме майно.

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовний вимог, у зв’язку із чим вони підлягають задоволенню.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, витрату на сплату якого понесено позивачем при зверненні до суду.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на квартиру № 18, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Чайковського, 4, житловою площею 34 кв.м., загальною площею 50,9 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5910,76 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот десять гривень 76 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Інформація про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1, місце реєстрації та проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

відповідач – ОСОБА_2, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_5.

третя особа - Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації, місце знаходження: вул. Шевченка, 40 в м. Миколаєві.

Суддя І.В.Коваленко