Ухвала суду № 8062543, 17.12.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2009 р.                               м. Київ                                        К-36730/06

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Пилипчук Н.Г., Усенко Є.А.,

при секретарі: Шкляр А.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Господарського суду Донецької області від 05.10.2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2006 року по справі № 41/219пн за позовом ТОВ «Донсплав»до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання протиправним порушення відповідачем строків відшкодування ПДВ по декларації за квітень 2006р., зобов’язання податкового органу надати висновки на суму 131476 грн..

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Донецької області від 05.10.2006 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2006 року, позовні вимоги ТОВ «Донсплав»до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання протиправним порушення відповідачем строків відшкодування ПДВ по декларації за квітень 2006р., зобов’язання податкового органу надати висновки на суму 131476 грн. –задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 30.11.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.10.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька просить скасувати судові рішення та постановити нове –про відмову в позові посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме, п.1.8 ст.1, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, судові рішення –скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в липні 2006 року ТОВ «Донсплав»звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати протиправним порушення Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька строків відшкодування товариству податку на додану вартість по декларації за квітень 2006 р. та зобов’язати ДПІ в Куйбишевському районі м. Донецька надати до відділення Державного казначейства в Куйбишевському районі м. Донецька висновки із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на банківський рахунок ТОВ «Дон сплав», по декларації за квітень 2006 р. у розмірі 131476,00 грн., а відділення Державного казначейства в Куйбишевському районі м. Донецька прийняти вказані висновки, та на їх підставі надати ТОВ «Донсплав»(р/р № 26001198018171 у Донбаській філії ВАТ «Кредит промбанк»м. Донецьк, МФО 335593, ЄДРПОУ 31018374) зазначену суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на банківський рахунок підприємства.

Своєю заявою від 25.09.2006 року позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька щодо ненадання висновків із зазначенням сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на банківський рахунок ТОВ «Донсплав», по декларації за квітень 2006р. у розмірі 131476 грн. та зобов’язати ДПІ в Куйбишевському районі м. Донецька надати до відділення Державного казначейства в Куйбишевському районі м. Донецька висновки із зазначенням сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на банківський рахунок ТОВ «Донсплав», по декларації за квітень 200 р. у розмірі 131476 грн.

Розглянувши справи по суті уточнених позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення уточнених позовних вимог ТОВ «Донсплав».

Колегія суддів апеляційного суду погодилась із висновками суду першої інстанції та своєю ухвалою від 15.05.2007 року залишила апеляційну скаргу ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 05.10.2006 року –без змін.

З такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, оскільки вони зроблені без врахування наступних норм процесуального права.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною 3 статті 105 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов’язання відповідача –суб’єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов’язання відповідача –суб’єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача –суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов’язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов’язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

При цьому, Кодекс адміністративного судочинства не передбачає наявність у суду повноважень щодо зобов’язання відповідача –суб’єкта владних повноважень для захисту порушених прав фізичної чи юридичної особи вчинити певні дії по відношенню до іншого суб’єкта владних повноважень.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи, інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

З огляду на зазначене, суду необхідно було дати оцінку обраному позивачем способу захисту порушених прав.

Водночас суду слід мати на увазі, що згідно частини 1 статті 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулися не до тієї особи, яка повинна відповідати за таким позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного відповідача належним відповідачем, якщо це не потягне зміни підсудності адміністративної справи. У разі ж неможливості здійснення процесуальної заміни відповідача суд повинен був вирішувати спір за наявного у справі відповідача.

Порушення судами статей 17, 155 КАС України призвело до постановлення незаконних рішення, а відтак відповідно до частини 1 статті 227 КАС України є підставою для скасування цих рішень з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

При цьому судами слід врахувати, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 227, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька задовольнити частково, постанову Господарського суду Донецької області від 05.10.2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2006 року –скасувати, справу направити на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Т.М. Шипуліна

Судді:/підписи/________Л.І. Бившева

________М.І. Костенко

________Н.Г. Пилипчук

________Є.А. Усенко