Ухвала суду № 80624841, 13.03.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5644/17

№ 2-п/183/15/19

У Х В А Л А

13 березня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача приватної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі № 183/5644/17 за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок невиконання договору зберігання, -

за участю сторін:

представника відповідача ОСОБА_3,-

в с т а н о в и в:

01.02.2018 року до канцелярії Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.11.2018 року по справі № № 183/5644/17 за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок невиконання договору зберігання.

Свою заяву відповідач обґрунтовує тим, що зазначеним рішенням з неї на користь ОСОБА_2 стягнуто шкоду, завдану неналежним виконанням договору зберігання у розмірі 255120,60 грн. Відповідач наполягає на тому, що не була належним чином повідомлена про розгляд справи судом, лише 29.01.2019 року з Єдиного державного реєстру судових рішень їй стало відомо, що 30.11.2018 року по означеній справі було прийняте рішення.

Ознайомившись з заочним рішення суду, відповідач вважає його таким, що підлягає скасуванню, оскільки судом при винесенні рішення не враховано ряд обставин, які підлягають доказування у цивільному процесі, не надано оцінку доказам, які відповідач позбавлена була можливості надати, а саме не враховано, що сам позивач порушив приписи Постанови Кабінету міністрів України від 22.01.2017 року № 115 «Про затвердження Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках», залишивши ключі від автомобіля для передачі працівникові станції технічного обслуговування. Крім того, судом було взято до уваги висновок суб’єкта оціночної діяльності щодо середньої ринкової вартості автомобіля та не взято до уваги, що автомобіль був у несправному вигляді та потребував ремонту. Матеріали справи містять дані про порушення кримінального провадження, по якому не прийняте остаточне рішення та не знайдено особу, яка незаконно заволоділа транспортним засобом, а в оскаржуваному рішенні суд посилається на інший номер кримінального провадження, яке не має ніякого відношення до обставин цивільної справи

В судовому засіданні представник відповідача – адвокат ОСОБА_3 заяву про перегляд заочного рішення підтримав, надав детальні пояснення щодо неналежного неповідомлення судом сторони про розгляд справи, а також щодо обставин отримання рішення суду. Так, представник відповідача наполягав на тому, що про винесене рішення дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 29.01.2019 року, рішення було оприлюднене не в строки, визначені спеціальним законом, тому вважає, що ним не пропущено строк для перегляду заочного рішення. Також представник відповідача наполягав на перегляді заочного рішення з підстав неповного з’ясування всіх обставин справи.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду клопотання про розгляд заяви про перегляд заочного рішення за його відсутності, заперечував проти задоволення заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2018 року позов ОСОБА_2 до фізичної особі-підприємця задоволено частково, стягнуто з з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану неналежним виконанням договору зберігання у розмірі 255120,60 грн., вирішене питання щодо судових витрат (а.с. 113-121).

Рішення суду направлене сторонам 28.12.2018 року (а.с.122), відомості про вручення відповідачеві копії рішення в матеріалах справи відсутні.

Представник відповідача наполягав на тому, що рішення суду було оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень 29.01.2019 року.

Заява про перегляд заочного рішення зареєстрована в канцелярії суду 01.02.2019 року.

За таких обставин, в силу вимог ч.4 ст. 284 ЦПК України, суд вважає за можливе поновити пропущений відповідачем строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та розглянути таку заяву по суті.

У відповідності до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже коментована норма ч.1 ст. 288 ЦПК України містить у собі сукупність трьох взаємопов’язаних обставин, при яких можливе скасування заочного рішення.

Позовна заява надійшла до суду 07.11.2017 року та перебувала в провадження судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонова Д.О.

Матеріали цивільної справи містять дані про наявність відзиву на позов (а.с. 33), а також заперечення (а.с. 57).

25.05.2018 року справа, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справи передана на розгляд судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецькому Д.І. (а.с. 60).

Про розгляд справи в судовому засіданні, що було призначене на 15.08.2018 року на 16 годину 30 хвилин відповідач була належним чином повідомлена, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 63).

Так само матеріали справи мітять докази вручення відповідачеві відповіді на відзив разом з додатками на неї (а.с. 83).

Таким чином, відповідач будучи належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Про розгляд справи в судової засідання, що були призначені на 25.10.2018 року та на 30 листопада 2018 року судом направлялися судові повістки, однак рекомендовані листи з повідомлення повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 91,92).

Також, звертаючись з заявою про перегляд заочного рішення, відповідачем не надано до суду достатньо даних про те, що вона з поважних причин не з’явилася в судове засідання.

Доводи відповідача про те, що судом не вірно застосовано норми матеріального права, які можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли між сторонами при укладенні договору зберігання автомобіля, не можуть бути єдиною підставою для перегляду заочного рішення, фактично такі доводи є вимогою для апеляційної скарги на рішення суду.

Отже, відповідачем не подано будь – яких доказів, які б являлися істотними для правильного вирішення справи.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення є не обґрунтованою та має бути залишена без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 286-288, 260 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Залишити без задоволення заяву відповідача приватної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі № 183/5644/17 за позовом ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок невиконання договору зберігання.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, а саме апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через канцелярію Новомосковського міськрайонного суду, протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя О.В. Сорока