Рішення № 80623344, 12.03.2019, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/1120/18

Провадження № 2/329/59/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2019 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Богослова А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Силаєвої Т.М.,

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2, представника відповідача-Усенка Ю.Д.,

органу опіки та піклування -Чернігівської районної державної адміністрації Запорізької області в особі ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Чернігівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, про зобов’язання утриматися від дій, визначення способу участі у вихованні дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 (далі-відповідач), в якій просить суд зобов’язати відповідача не чинити йому перешкоди у зустрічах із сином ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, а також визначити як спосіб участі у вихованні сина, систематичні побачення з ним щосуботи з 10 год 00 хв по 17 год 00 хв, щонеділі з 10 год 00 хв до 15 год 00 хв за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2; відвідувати дитину у дитячому садку на свята та батьківські збори, влітку без обмеження часу з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, встановити побачення батька з дитиною під час релігійних та державних свят за попередньою домовленістю з батьком.

Позовні вимоги мотивує тим, що з 18.02.2017 перебуває у шлюбі з відповідачем. Під час шлюбу в них народилася спільна дитина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1. З 20.07.2017 позивач та відповідач не проживають однією сім’єю, син проживає разом з відповідачем. Розпорядженням голови Чернігівської РДА Запорізької області №327 від 01.11.2018 позивачу встановлений графік спілкування з сином. Проте відповідач перешкоджає йому спілкуватися із сином згідно графіку.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав викладених в ньому. Додав, що перешкоди відповідач чинила протягом листопада-грудня 2018 року. Він декілька разів підряд намагався у встановлений розпорядженням голови РДА графік побачитися із сином, однак відповідач не пускала до сина, постійно казала, що син спить, вела себе агресивно. Він викликав поліцію, щоб зафіксувати факт недопуску його до сина, а також зафіксував на відеокамеру такі випадки.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала. Пояснила, що ніяких перешкод у побаченні з сином не чинила позивачу. Дійсно не пускала позивача до сина за встановленим графіком лише через те, що син спав, або її не було вдома. Не пустила до сина приблизно п’ять разів позивача, повідомивши останньому, що син спить.

Вислухавши пояснення позивача та відповідача, допитавши свідка ОСОБА_6. дослідивши письмові докази та відеозапис, вивчивши матеріли справи, суд доходить до наступних висновків.

Так, між позивачем та відповідачем 18.02.2017 зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області від 18.02.2017.

25 серпня 2018 року у позивача та відповідача народився син ОСОБА_5 згідно свідоцтва про народження, виданого Чернігівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області від 24.09.2017.

Розпорядженням голови Чернігівської РДА Запорізької області №327 від 01.11.2018 позивачу визначені дні для спілкування із сином, а саме щопонеділка з 16 год 00 хв до 18 год 00 хв, щосереди з 16 год 00 хв, щонеділі з 09 год 00 хв до 11 год 00 хв.

Згідно листів Чернігівського відділення поліції від 14.11.2018, 05.12.2018, 10.12.2018, доповідних записок про результати розгляду звернень позивача, останній протягом листопада –грудня 2018 року неодноразово викликав поліцію у зв’язку із перешкоджанням з боку відповідача побачитися із сином. Зі змісту вказаних листів та доповідних записок поліції випливає, що 12.11.2018, 26.11.2018, 28.11.2018 позивач не зміг побачитися із сином через те, що відповідач пояснила, що її не було вдома або син спав.

Зі змісту переглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що позивач приходив додому до відповідача з метою побачення із сином, але йому було відмовлено побачитися із сином. Під час відвідувань постійно виникали конфліктні ситуації між позивачем з одного боку та відповідачем і її матір’ю з іншого.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що відповідач є її дочкою, вони проживають разом. Дочка дійсно не пускала позивача до сина оскільки останній спав.

Згідно висновку органу опіки та піклування - Чернігівської районної державної адміністрації від 20.02.2019, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити для позивача спілкування із сином кожної суботи з 12 год 00 хв до 14 год 00 хв. У висновку зазначено, що його складено за результатами спільного обговорення позивача та відповідача, за участю представника служби у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації. У судовому засіданні також сторони не висловили жодних зауважень щодо висновку.

Статтею 153 Сімейного кодексу України (далі-СК України) передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно ч.ч.1,2 ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Під час судового розгляду встановлено, що між позивачем та відповідачем не має згоди щодо можливості позивачу бачитися з дитиною. Відповідач, з яким проживає дитина, чинить позивачу перешкоди у побаченнях з дитиною у визначені органом опіки та піклування дні та години.

Суд не приймає до уваги пояснення відповідача та покази свідка ОСОБА_7, яка є матір’ю відповідача про те, що відповідач не чинить перешкоди у побаченнях з дитиною позивачу, а не надання можливості побачитися з дитиною було пов’язане із тим, що дитина спала. Оскільки зі змісту відеозапису випливає, що саме з боку відповідача та його матері були прояви агресивної поведінки щодо позивача під час спроб побачити сина. Також слід зауважити, що якщо дитина дійсно постійно спала у дні та часи, коли позивач приходив до неї, відповідач щонайменше могла надати можливість позивачу пересвідчитися в цьому, навіть не порушуючи сну дитини.

За таких обставин суд доходить до висновку, що позов в частині визначення способу участі позивача у виховані сина слід задовольнити повністю. При цьому суд погоджується із висновком органу опіки та піклування - Чернігівської районної державної адміністрації від 20.02.2019, яким доцільним визначено для позивача спілкування із сином кожної суботи з 12 год 00 хв до 14 год 00 хв.

Щодо позовної вимоги зобов’язати відповідача не чинити перешкоди позивачу у зустрічі із сином слід зауважити наступне.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позивач фактично ставить вимогу «на майбутнє», тобто просить заборонити відповідачу в майбутньому не порушувати його права. В свою чергу суд може захистити конкретно порушене, невизнане або оспорюване право, свободу чи законний інтерес. Захист на майбутнє можливо порушеного в майбутньому права не передбачений законодавством.

Тому у позові в частині зобов’язання відповідача не чинити перешкоди позивачу у зустрічі із сином в майбутньому необхідно відмовити.

Відповідно до положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд при вирішенні питання розподілу судових витрат, присуджує стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 704,80 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 49, 76,77-81, 82, 89, 265, 272, 274-279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зобов’язання утриматися від дій, визначення способу участі у вихованні дитини,- задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні сина ОСОБА_5 25 серпня 2017 року у виді систематичних побачень з останнім щосуботи з 12 год 00 хв до 14 год 00 хв. за місцем проживання позивача за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, с.Новополтавка, вул.Центральна,45

У задоволенні позовної вимоги щодо зобов’язання відповідача не чинити перешкоди позивачу у зустрічі із сином,- відмовити.

Стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Повний текст рішення суду складений 22 березня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Чернігівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, Запорізька область, Чернігівський район, с.Новополтавка, вул.Центральна,45, РНОКПП НОМЕР_1;

Відповідач: ОСОБА_8 Володмиірвна, Запорізька область, Чернігівський район, с.Новополтавка, вул.Центральна,85, РНОКПП НОМЕР_2;

Орган опіки та піклування: Чернігівська районна державна адміністрація Запорізької області, Запорізька область, смт Чернігівка, вул..Соборна,401, код 02126395.

Суддя А.В.Богослов