Рішення № 80621074, 14.01.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/5106/18

провадження № 2/361/688/19

14.01.2019

РІШЕННЯ

Іменем України

14 січня 2019 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1,за участю секретаря ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 міської державної нотаріальної контори Київської області, третя особа: ОСОБА_5 про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому просила усунути їй перешкоди в користуванні майном та зняти арешт з квартири АДРЕСА_1, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна ОСОБА_4 міською державною нотаріальною конторою Київської області 09 серпня 2004 року, підстава обтяження: ухвала, б/н, Народний суд м. Бровари, реєстраційний номер обтяження 1226029.

В обґрунтування позову зазначала, що їй і третій особі ОСОБА_5 у рівних частках на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Дана квартира приватизована ними 20 грудня 2000 року, про що свідчить дублікат свідоцтва про право власності на житло. У липні 2018 року вони дізналися про те, що на належну їм квартиру на підставі ухвали, б/н, виданої Народним судом м. Бровари, накладено арешт, який зареєстрований 09 серпня 2004 року ОСОБА_4 міською державною нотаріальною конторою Київської області, реєстровий номер 1226029.

Наявність арешту на належну їм квартиру обмежує, зокрема, її права як співвласника квартири, тому вона змушена була звернутися до суду.

Представник позивача ОСОБА_6 у судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує, просила суд задовольнити їх.

Відповідач ОСОБА_4 міська державна нотаріальна контора Київської області у суд теж не з’явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу без участі їхнього представника у зв’язку з надмірним навантаженням.

Третя особа ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу за її відсутності, позов підтримує, проти його задоволення та скасування арешту на квартиру не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради народних депутатів Київської області від 09 березня 1982 року № 100 ОСОБА_7 на склад сім’ї із 3 (трьох) чоловік: він, дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_8 було видано ордер № 346 на право зайняття жилого приміщення – двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Двома вироками Броварського народного суду Київської області від 28 липня 1993 року та від 13 жовтня 1995 року син позивача ОСОБА_8 був засуджений до позбавлення волі на різні строки. 14 січня 2000 року він помер.

Згідно із дублікатом свідоцтва про право власності на житло від 20 грудня 2000 року, виданого Фондом комунального майна ОСОБА_4 міської ради Київської області згідно із розпорядженням № 1188 від 20 грудня 2000 року, позивачу ОСОБА_3 і третій особі ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності в рівних частках належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1.

Із наданої суду Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 31 липня 2018 року за № 132719491 видно, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна є запис про обтяження за № 1226029; тип обтяження: арешт (архівний запис); зареєстрований 09 серпня 2004 року реєстратором ОСОБА_4 міською державною нотаріальною конторою Київської області; підстава обтяження: ухвала, б/н, Народний суд м. Бровари; об’єкт обтяження: квартира, статус жила, адреса: АДРЕСА_2; власник: ОСОБА_8; дата виникнення: 27 травня 1997 року.

Із листа Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі – Відділ ДВС) від 17 серпня 2018 року за вих. № 38167, видно, що станом на 17 серпня 2018 року виконавчі провадження стосовно ОСОБА_8 згідно із перевіркою Автоматизованої системи виконавчих проваджень на примусовому виконанні у Відділі ДВС не перебувають.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом ч. ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно із ч. 1 ст. 316, ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 2 постанови № 5 від 03 червня 2016 року “Про судову практику в справах про зняття арешту з майна” роз’яснив, що позов про зняття арешту з майна може бути пред’явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

У ч. 2 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що позивачу ОСОБА_3 і третій особі ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, відсутність відкритих виконавчих проваджень стосовно померлого 14 січня 2000 року сина позивача ОСОБА_8, якому вказана вище квартира не належить, суд дійшов висновку, що позов ґрунтується на вимогах та підлягає задоволенню, оскільки будь-які підстави для подальшого арешту майна відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263 – 265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні належним їй майном та скасувати арешт квартири АДРЕСА_1, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна 09 серпня 2004 року ОСОБА_4 міською державною нотаріальною конторою Київської області, тип обтяження: арешт (архівний запис); підстава обтяження: ухвала, б/н, Народний суд м. Бровари; власник: ОСОБА_8; дата виникнення: 27 травня 1997 року; реєстраційний номер обтяження 1226029.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.