Ухвала суду № 8061121, 20.01.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" січня 2010 р.                                                                                 К-4554/07

                                                                                                              м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

                     Степашка О.І.

при секретарі Кризі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2007 р.

у справі № 15/468-ЗН (06)

за позовом Державного підприємства «Експериментальне виробництво Інституту імпульсних процесів і технологій»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                     ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області 11.05.2005 р. позов задоволено повністю. Визнано повністю недійсним податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Миколаєві від 19.11.2004 р. № 0000292302/480/0.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2005 р. рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.05.2005 р. скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

          ДП «Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів і технологій»подало до Господарського суду Миколаївської області заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами. 25.10.2006 р. змінило вимоги заяви та просило переглянути за нововиявленими обставинами постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2005 р.

          Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.10.2006 р. справу передано за підсудністю до Одеського апеляційного господарського суду.

          Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2007 р. за наслідками розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2005 р. скасовано. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.05.2005 р. залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2007 р. та залишити без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2005 р. Наголошує на тому, що документи, які додатково надані позивачем не є істотними для вирішення справи, оскільки постанова суду від 18.10.2005 р. ґрунтувалася на відсутності доказів відрядження представника підприємства до м. Києва та її відмови від будь-яких взаємовідносин з ТОВ «Огмін», тобто на відсутності доказів отримання товару позивачем.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Одеським апеляційним господарським судом при перегляді в апеляційному порядку рішення Господарського суду Миколаївської області 11.05.2005 р. встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0000292302/480/0 від 19.11.2004 р. прийнято на підставі акту перевірки від 19.11.2004 р. № 299/23-02-120/05540190/211, яким зафіксовано порушення позивачем вимог, що зумовили завищення позивачем податкового кредиту у вересні 2003 року у загальній сумі 203674,83 грн., та, відповідно, завищення податку на додану вартість, заявленого до бюджетного відшкодування, а саме:

п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке зумовило завищення податку на додану вартість у сумі 3049,10 грн., заявленого до бюджетного відшкодування;

п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке зумовило завищення податку на додану вартість у сумі 348,73 грн., заявленого до бюджетного відшкодування;

п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке зумовило завищення податку на додану вартість у сумі 200277,00 грн., заявленого до бюджетного відшкодування.

Позицію щодо необхідності скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000292302/480/0 від 19.11.2004 р., суд апеляційної інстанції мотивував таким:

суд першої інстанції задовольнив позов повністю незважаючи на те, що акт перевірки не досліджувався, тобто, суд першої інстанції прийняв рішення про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення у повному обсязі без повного та всебічного з’ясування обставин, які мали бути підтвердженими доказами, дослідженими в судовому засіданні;

позивач не мав права відносити до складу валових витрат витрати, пов’язані з придбанням у ТОВ «Фірми Огмін»за договором купівлі-продажу від 24.09.2003 р. №24/09 напівфабрикатів із нержавіючої сталі, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема судом зазначено: під час перевірки та розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надано наказ про відрядження, авансові звіти по відрядженню, відповідні дані по регістрах бухгалтерського обліку підприємства.

Таким чином, постанова ґрунтувалась на відсутності доказів отримання позивачем товару від продавця товару –ТОВ «Огмін»та на тому, що суд першої інстанції, визнаючи податкове повідомлення-рішення у повному обсязі, не дослідив акту перевірки щодо виявлених порушень.

          Задовольняючи заяву ДП «Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів і технологій»про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2005 р. за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставиною, яка не була і не могла бути відома позивачеві на час розгляду справи, є те, що останній не знав про наявність низки документів, які підтверджують товарність здійснення операції, оскільки експортом товару займався комісіонер ТОВ «ОЛАС» і ці документи знаходились у нього. Крім того, такою обставиною є дані проведеної у червні 2006 року перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні експортної операції за період з 01.09.2003 р. по 01.04.2004 р. згідно договору комісії від 24.09.2003 р.

Суд касаційної інстанції не може визнати законною та обґрунтованою оскаржену постанову суду апеляційної інстанції, оскільки останній допустив порушення норм процесуального права, що мого призвести до неправильного вирішення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 248 вказаного Кодексу у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.

Із змісту даних норм Кодексу випливає, що необхідними ознаками обставин, за яких їх можна вважати нововиявленими, є, по-перше, їх наявність на час вирішення адміністративної справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, по-третє, обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками провадження за нововиявленими обставинами суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

За наслідками перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення або залишити її без задоволення. При цьому, результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Суд може скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи постанову за нововиявленими обставинами, не надав належної оцінки тому, чи відповідають зазначені позивачем обставини ознакам нововиявлених обставин, зокрема: належним чином не перевірив, чи дійсно позивач не знав та не міг знати про наявність низки документів, які, як зазначає позивач, стосуються подальшого експорту товару через комісіонера –ТОВ «Олас» і підтверджують товарність здійсненої операції, за наслідками якої сформовані спірні валові витрати, податковий кредит та заявлений до бюджетного відшкодування податок на додану вартість (реєстр документів № 10200/3/071834, поданих до вантажного відділу Чернігівської митниці, облікова картка №10200/1/03/01410 суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, взятого на облік у вантажному відділі митниці, аркуш контролю проведення митного оформлення за ВМД № 10200/3/071834 від 17.10.2003 р., митна декларація, договір оренди приміщення від 01.09.2003 р., а також документи, що підтверджують завантаження товару на вагони), адже з позовної заяви вбачається, що позивач посилався на договір комісії від 24.09.2003 р. № 24/09, укладений ним (комітентом) з ТОВ «Олас»(комісіонером), за яким позивач доручив ТОВ «Олас»здійснити експортний продаж металопродукції. У справі на час її вирішення судами попередніх інстанцій були наявні копії договору комісії та документи, які його стосуються (копії специфікації, акту прийому-передачі, звіту про виконані роботи по договору комісії, квитанцій залізниці на сплату збору, ВМД, за якою задекларовані товари вивезені за межі митної території України в повному обсязі).

Суд не дослідив, чи впливають зазначені позивачем обставини на юридичну оцінку обставин, здійснену судом апеляційної інстанції у судовому рішенні, що переглядається, адже при вирішення справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції, при наявності у справі митних документів, виходив з того, що валові витрати мають бути підтверджені ще й документами, які б підтверджували факт отримання позивачем від ТОВ «Фірми Огмін»товару.

Постановивши нове судове рішення про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.05.2005 р. без змін, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою встановлений постановою суду від 01.02.2007 р. факт прийняття судом першої інстанції рішення про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення у повному обсязі без повного та всебічного з’ясування обставин щодо усіх зафіксованих актом перевірки порушень, чим порушив вимоги ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України.

Допущені апеляційним судом вищевказані порушення могли призвести до неправильного вирішення заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами і такі порушення не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, який згідно зі ст.220 КАС України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З огляду на викладене, оскаржена постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а заява про перегляд постанови за нововиявленими обставинами направленню на новий розгляд до апеляційного адміністративного суду.

При новому розгляді заяви суду слід врахувати викладене та здійснити перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у порядку, передбаченому ст. 252, 253 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

                                                   УХВАЛИВ :

          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва задовольнити частково.

          Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2007 р. скасувати, а заяву ДП «Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів і технологій»про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2005 р. за нововиявленими обставинами направити на новий розгляд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

Головуючий суддя                                         Н.Г. Пилипчук

Судді                                                            Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

О.А. Сергейчук

          О.І. Степашко