Ухвала суду № 80610158, 20.03.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2449/17

1-кп/569/105/19

УХВАЛА

20 березня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Рогозіна С.В.,

при секретарі Марченко А.А.,

за участю прокурора Михайліченка Є.І.,

захисника Костишина В.С.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальне провадження № 12017180010000189 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді у Рівненському міському суді перебуває вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор Михайліченко Є.І. подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці з визначенням застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, мотивуючи тим, що з урахуванням обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, сімейного, майнового стану, характеризуючих даних обвинуваченого, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечив проти вказаного клопотання, просив суд змінити обраний відносно нього запобіжний захід на домашній арешт, оскільки він тяжко хворіє. В обґрунтування своєї позиції надав суду медичну карту амбулаторного хворого, в якій наявна картка амбулаторного прийому від 26.01.2019 року, згідно якої йому поставлено діагноз - рак простати.

Захисник ОСОБА_1 підтримав позицію свого підзахисного.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За положенням ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого йому злочину, наявність достатніх даних, що існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що ОСОБА_2, будучи раніше судимий, звільнившись 11.07.2018 року з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став та обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, не має постійного джерела доходів, неодружений, тобто не має стійких соціальних зв'язків, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може надалі продовжувати займатися злочинною діяльністю, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж провадженні, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.

Суд критично оцінює надану обвинуваченим картку амбулаторного прийому від 26.01.2019 року, оскільки вона не містить прізвища, ім'я, по батькові медпрацівника, який здійснював огляд ОСОБА_2 та печатку.

Крім того, варто зазначити, що в наданій обвинуваченим медичній карті амбулаторного хворого наявний консультаційний висновок лікаря від 20.03.2019 року, в якому лікар ЦМЛ м. Рівне ОСОБА_4 встановив діагноз обвинуваченого ОСОБА_2 - Хронічний простатит, стадія загострення.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2019 року встановлений в розмірі 1 921 гривень.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним визначити ОСОБА_2 розмір застави у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 184 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Михайліченка Євгенія Івановича про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Рівне, українцю, громадянину України, мешканцю АДРЕСА_1,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - з 24 березня 2019 року до 22 травня 2019 року.

Визначити ОСОБА_2розмір застави у межах 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 76 840 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за реквізитами: Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030200, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Рахунок отримувача: 31217205026001.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі протягом строку її дії.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 в разі внесення застави виконання наступних обов'язків: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 22 травня 2019 року.

Роз'яснити ОСОБА_2, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського міського суду С.В. Рогозін