Ухвала суду № 80608802, 21.03.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1176/17

2/214/33/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Гриня Н.Г.,

при секретарі судового засідання – Печарник З.І.,

за участю:

позивачів за первісним позовом – відповідачів за зустрічним – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивача за первісним позовом – відповідача за зустрічним ОСОБА_2 – ОСОБА_3

представника відповідача за первісним позовом – позивача за зустрічним – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження зауваження ОСОБА_1, ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 на протоколи судових засідань від 23.03.2018 року та від 21.01.2019 року по цивільній справі за первісною позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів, визнання недійсними кредитного договору, договорів поруки та іпотеки з моменту їх укладення, та за зустрічною позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з первісним позовом 15.02.2017 року в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», в якому просять суд: визнати недійсними з моменту укладення кредитний договір, укладений 07.06.2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» в особі Відділення №12 Криворізької філії та ОСОБА_5, договір іпотеки та договір поруки, укладений 07.06.2006 року між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк» в особі Відділення №12 Криворізької філії (т.1 а.с.1-7).

17.10.2017 року ПАТ «УкрСиббанк» пред’явлено зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення з них на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № ОД12И8295Д від 07.06.2006 року станом на 05.10.2017 року по кредиту – 2612 доларів США 78 центів та пеню – 469 грн. 42 коп.; стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь банку по 800 грн. судового збору (т.2 а.с.53-54).

За результатами повторного автоматизованого розподілу на підставі розпорядження заступника керівника апарату суду №331 від 22.01.2018 року матеріали справи передано в провадження судді Гриня Н.Г. (т.2 а.с.110, 111).

Ухвалою суду від 26.01.2018 року справу прийнято суддею до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (т.2 а.с.112).

Ухвалою суду від 23.03.2018 року вимоги за зустрічним позовом об’єднано в одне провадження з вимогами за первісним позовом для їх спільного розгляду (т.2 а.с.125).

Користуючись визначеним ст.249 ЦПК України правом, позивачі за первісним позовом – відповідачі за зустрічним та представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 подали зауваження на протоколи судових засідань від 23.03.2018 року та 21.01.2019 року, посилаючись на їх неповноту та неправильність записів. Так, в протоколі від 23.03.2018 року записи у п.п.9, 10 протоколу не відповідають дійсності, а саме представник ОСОБА_3 не заявляв до суду про відміну первісного позову, як це зазначено в п.9 протоколу, а тому позивач ОСОБА_2 не могла підтримати таку заяву, як це зазначено в п.10. Крім того, в протоколі від 23.03.2018 року не зазначено, що після проголошення головуючим суддею ухвали про відмову в задоволенні клопотання, стороною позивачів за первісним позовом було подано заяву про відвід судді, розгляд якої перенесено на 27.04.2018 року. Відомості в протоколі судового засідання від 21.01.2019 року також є неповними, зокрема: не повністю вказано предмет позову «визнання недійсними з моменту укладення кредитного, іпотечного договорів та договору поруки», а також помилково вказано, що в судовому засіданні був присутнім представник відповідача ОСОБА_4, який в судове засідання не з’явився без поважних причин, що і стало причиною оголошення перерви.

Присутні в судовому засіданні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 зауваження підтримали, а ОСОБА_4 поклався на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши зміст зауважень, ознайомившись із матеріалами цивільної справи, протоколами судових засідань від 23.03.2018 року, 21.01.2019 року, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.247 ЦПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу. Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів здійснюється секретарем судового засідання відповідно до Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (судового засідання), затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 20.09.2012 року №108, що також передбачено ч.ч.1, 2 ст.247 ЦПК України.

Відповідно до п.2.7 Інструкції, журнал судового засідання (згідно зі ст.248 ЦПК України протокол судового засідання) – документ, що ведеться в суді у порядку здійснення цивільного, кримінального та адміністративного судочинства, одночасно з технічним фіксуванням судового засідання за допомогою спеціальної програми звукового запису.

Згідно з вимогами ст.248 ЦПК України, у протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвища та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати; 8) інші відомості, визначені цим Кодексом. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.

Оскільки протокол судового засідання ведеться одночасно із здійсненням технічного запису, а відповідно до положень ст. 247 ЦПК України, технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання, немає необхідності детально відображати в ньому зміст пояснень учасників процесу. Про зміст конкретної процесуальної дії особа зможе дізнатися з технічного носія інформації. Дослівний запис у протоколі судового засідання всіх пояснень учасників судового процесу, які надані під час судового розгляду, діючими нормами процесуального права не передбачений, окрім як у разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання (ч.3 ст.214 ЦПК України).

Положеннями ст.249 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, протоколом судового засідання та протягом п'яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду.

Оскільки копію технічного запису судового засідання з протоколом від 23.03.2018 року позивач за первісним позовом ОСОБА_2 отримала 06.04.2018 року, про що є відмітка на її заяві (т.2 а.с.129), а зауваження подала 10.04.2018 року згідно відтиску штемпелю суду, строк нею не пропущено. Зауваження на протокол судового засідання від 21.01.2019 року подано 12.02.2019 року після ознайомлення представника ОСОБА_3 з матеріалами справи 05.02.2019 року, тобто в межах процесуального строку.

Перевіривши зміст протоколу судового засідання від 23.03.2018 року встановлено, що під час обговорення питання про можливість прийняття зустрічного позову ПАТ «УкрСиббанк» та об’єднання в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, кожна зі сторін висловила свою позицію: представник відповідача ОСОБА_4 просив долучити зустрічну позовну заяву (п.8 протоколу), представник позивача ОСОБА_3 заперечував проти об’єднання зустрічного позову з первісним. Його позицію також підтримала позивач ОСОБА_2 (п.п.9, 10 протоколу). Натомість в п.9 секретарем судового засідання неоднозначно викладено позицію представника ОСОБА_3, помилково вказано про подання ним «заяви про відміну зустрічного позову з первісним».

Посилання позивачів за первісним позовом – відповідачів за зустрічним та представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на невірне зазначення в протоколі від 23.03.2018 року про відміну від первісного позову, як і відсутність інформації про те, що після проголошення головуючим суддею ухвали про відмову в задоволенні клопотання, стороною позивачів за первісним позовом було подано заяву про відвід судді, розгляд якої перенесено на 27.04.2018 року суд вважає безпідставними та недоведеними, оскільки про «відміну від первісного позову» ОСОБА_3 в позові нічого не зазначено, а заяв про відвід судді того дня ОСОБА_3 та позивачі за первісним позовом не подавали до суду. Чергову заяву про відвід було подано 24.05.2018 року (т.2 а.с.167-168). Причиною відкладення засідання було надання часу для підготовки відзиву на зустрічний позов.

У зв’язку з викладеним, суд вважає за необхідне частково посвідчити правильність зауважень в частині зазначення протоколі судового засідання від 23.03.2018 року про заперечення ОСОБА_3 проти об’єднання зустрічного позову з первісним замість неоднозначно викладеної його позиції в п.9 протоколу.

Перевіривши зміст протоколу судового засідання від 21.01.2019 року встановлено, що секретарем судового засідання дійсно помилково вказано, що представник відповідача ОСОБА_4 був присутній в судовому засіданні. Проте фактично він в судове засідання не з’явився, що стало причиною оголошення перерви.

З огляду на помилковість зазначення в протоколі в складі учасників, присутніх в засіданні, ОСОБА_4, суд вважає за необхідне посвідчити правильність зауважень на протокол в цій частині.

Підстав для посвідчення інших зауважень на протоколи від 23.03.2018 року, 21.01.2019 року суд не вбачає, оскільки за змістом положень ст. 248 ЦПК України протокол судового засідання не є стенограмою перебігу судового процесу та ведеться паралельно із здійсненням технічного запису, тому немає необхідності детально відображати у ньому зміст процесуальних дій, що вчиняються судом та учасниками судового розгляду. Відсутність повного зазначення предмету позову не є свідченням неправильності протоколу, адже в ньому зазначено номер справи, що розглядається, відомості про сторін та інших учасників справи.

Керуючись ст.ст.249, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Зауваження позивачів за первісним позовом – відповідачів за зустрічним ОСОБА_1, ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 на протоколи судових засідань від 23.03.2018 року та від 21.01.2019 року – задовольнити частково.

Частково посвідчити правильність зауважень в частині зазначення у протоколі судового засідання від 23.03.2018 року про заперечення ОСОБА_3 проти об’єднання зустрічного позову з первісним замість неоднозначно викладеної його позиції в п.9 протоколу.

Посвідчити правильність зауважень на протокол судового засідання від 2.101.2019 року щодо відсутності представника відповідача за первісним позовом – позивача за зустрічним ОСОБА_4 в судовому засіданні.

В іншій частині зауваження залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя Гринь Н.Г.