Ухвала суду № 8060785, 20.01.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" січня 2010 р.                               м. Київ                                        К-6850/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі Кризі В.О.

За участю представників сторін:

позивача: не з’явився.

відповідача: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Донецької області від 05.12.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2007

у справі №7/281 а

за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит»

до Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

          Постановою Господарського суду Донецької області від 05.12.2006, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2007, позов ДП «Шахтарськантрацит» задоволено. Визнано недійсними податкове повідомлення-рішення Шахтарської ОДПІ №0000901541/0/1933 від 28.08.2006 про нарахування штрафу в сумі 135508,62 грн. та повідомлення №105270010737021 від 04.08.2006 про розподіл пені в сумі 41982,77 грн.

          У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

          Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялися.

          Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питань дотримання позивачем граничних термінів сплати податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності, за 2005 рік по строку сплати 20.02.2006, за результатами якої складено акт №763/15/32299510 від 28.08.2006.

За висновками акта перевірки позивачем несвоєчасно сплачено податок на прибуток за 2005 рік в сумі 271017,23 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000901541/0/1933 від 28.08.2006, яким на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до позивача застосовано штраф в розмірі 50% в сумі 135508,62 грн. за затримку понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, та повідомлення від 04.08.2006 №105270010737021 про розподіл на підставі абз.2 пп.16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сплаченої суми податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 313000 грн. на погашення пені в сумі 41982,77 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем, згідно платіжного доручення від 31.07.2006 №319 частково сплачено суму податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2006 року в розмірі 313000 грн., з зазначенням призначення платежу «податок на прибуток за П квартал 2006 року».

Проте, відповідачем зараховано зазначену суму на погашення попереднього податкового боргу за 2005 рік, який виник за податковою декларацією від 09.02.2006 №27211 в сумі 271017,23 грн. та на погашення пені в сумі 41982,77 грн.

Внаслідок таких дій, відповідач вважав погашеними податковий борг з податку на прибуток за 2005 рік та пені за прострочення перерахування попередніх податкових зобов’язань та у зв’язку з його погашенням з порушенням пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього Закону застосував штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суму податку на прибуток згідно платіжного доручення, виконав своє зобов’язання зі сплати цього податку за визначеними ним періодами, що виключає застосування до нього штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами»визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з тим, Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і які не передбачають можливості зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов’язання.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

          Касаційну скаргу Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 05.12.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 20.02.2007 –без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.А.Сергейчук

О.І.Степашко