Ухвала суду № 80607471, 21.03.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/15683/17

Провадження № 1-КП/200/196/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

судом присяжних:

головуючого судді Татарчук Л.О.

судді Марущак С.Л.

присяжних (основних) ОСОБА_1, ОСОБА_2

ОСОБА_3

присяжної (запасної) ОСОБА_4

при секретарі судового засідання Плевако Ю.Д.

за участю:

прокурора Михайлова О.М.

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро клопотання прокурора щодо продовження відносно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12017040640001712, та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Приморського краю Російської Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115 КК України та ч.3 ст.289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження №12017040640001712 відносно ОСОБА_6 обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень за п.6, ч.2 ст.115 КК України та за ч.3 ст.289 КК України.

У судовому засіданні прокурор вважав за необхідне продовжити відносно ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки ОСОБА_6 скоєно особливо тяжкі злочини, зокрема проти життя та здоров’я особи, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі, а тому існують ризики переховування обвинуваченого від суду, та впливу на свідка, або перешкоджання розгляду кримінального провадження та вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.

Заперечував проти клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Потерпілий ОСОБА_7 підтримав думку прокурора.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора та прохав змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки на цей час ризики відпали, а не допитаний свідок ОСОБА_8 є родичем обвинуваченого і може давати свідчення лише щодо стосунків між ними.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора та підтримав захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження з приводу клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 60 днів, суд приходить до висновку щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, при цьому вважаю за необхідне відмовити в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, з наступних підстав.

Так, частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Крім того, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено.

Станом на 21 березня 2019 року, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 спливає 12 квітня 2019 року, судовий розгляд справи триває, не допитаний свідок ОСОБА_8, а наступна дата судового засідання призначена 22.04.2019 року, тобто поза межами строку дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.

При цьому, судом при продовженні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховувалися ризики, передбачені ст.177 КПК України, - що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати здійсненню кримінального провадження, впливати на представника потерпілого та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого звинувачення ОСОБА_6, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується.

Так, ОСОБА_6 звинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, що посягає на найвищі соціальні цінності як то недоторканість життя та здоров'я людини, від якого настали тяжкі непоправні наслідки - смерть людини, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, в тому числі і довічне.

А тому, суд вважає, що суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_6 та серйозність висунутого йому обвинувачення, характер висунутого обвинувачення, яке має суспільний інтерес, дає обґрунтовану підставу вважати наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати здійсненню кримінального провадження.

Крім того, ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, постійного доходу не має, а тому, з урахуванням стадії судового провадження, коли судовий розгляд ще триває, всі свідки не допитані, існує висока вірогідність впливу з боку обвинуваченого на представника потерпілого та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, з урахуванням викладених підстав, суд вважає, що даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням складності справи, відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується.

Крім того, на думку суду, є встановленим факт недостатності застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_6, а обраний запобіжний захід – тримання під вартою, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

З приводу доводів захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт з підстав відсутності ризиків, суд, з урахуванням вищенаведеного, вважає за необхідне відмовити в даному клопотання, оскільки такий запобіжний захід не відповідає ступеню тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 злочину, й не зможе забезпечити його процесуальну поведінку, враховуючи, що ОСОБА_6 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суворість покарання, може переховуватися від суду та без перешкод залишити будь-яке місце проживання, впливати на свідка та представника потерпілого, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

На підставі викладеного суд вважає доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Керуючись ст.ст. 132, 176-177, 183-184, 193-194, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів – задовольнити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19 травня 2019 року, включно.

В задоволенні клопотання захисника про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук