Ухвала суду № 8060546, 19.01.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" січня 2010 р.                               м. Київ                                        К-13401/07

19 січня 2010 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Федорова М.О.

суддів:                    Брайка А.І.

                    Голубєвої Г.К.

                    Маринчак Н.Є.

                    Рибченка А.О.

секретар судового засідання                    Горбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 19.01.10р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2007

у справі          № А36/82-07 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Челек»

до                    Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції

про                    скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Челек»звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Нікопольської ОДПІ №0000282307/0/30455 від 11.08.2006, №0000282307/1/34181 від 06.09.2006, №0000282307/2/24312 від 16.10.2006 та №0000282307/3/23956 від 26.12.2006.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2007 у справі № А36/82-07 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2007р. у справі № АЗ6/82-07 скасовано постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2007 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково: визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №0000282307/2/24312 від 16.10.2006, № 0000282307/3/23956 від 26.12.2006 в частині нарахування ТОВ «Челек»штрафних санкцій у розмірі 33875,28грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду другої інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду від 15.02.2007.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Нікопольською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 31.03.2006, за результатами якої складено Акт №1383/237.13454582 від 08.08.06.

На підставі акту перевірки та за результатами оскарження відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0000282307/0/30455 від 11.08.2006, №0000282307/1/34181 від 06.09.2006 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 36670,03 грн. (2149,45грн. - основний платіж та 34520,58грн. - штрафні санкції), №0000282307/2/24312 від 16.10.2006 та №0000282307/3/23956 від 26.12.2006 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 36145, 70грн. (2149,45грн. - основний платіж та 33996,25грн. - штрафні санкції).

Перевіркою встановлено, що в порушення п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством у 4кв. 2005р. та 1 кв. 2006р. до складу валового доходу не включено суму приросту балансової вартості товарів у розмірі 4975,61грн. та до складу валових витрат необґрунтовано включені суми убутку балансової вартості товарно-матеріальних цінностей в 2кв. 2005р. та в 3 кв. 2005р. у розмірі 1670грн.34коп.

В зв'язку з цим донараховано податок на прибуток 2149,45грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 120,97грн.

Перевіркою також встановлено, що у 3 кварталі 2005 року на виконання умов договору ТОВ "Бекас" згідно з платіжними дорученнями №1246 від 29.09.05 та №1267 від 30.09.05 перерахувало позивачу грошові кошти у розмірі 700 000 грн. Позивач отримані грошові кошти у сумі 295246,63грн. відніс в оплату відвантаженої продукції, та станом на 01.10.05. рахується передплата у сумі 404753,37грн. У жовтні 2005 року позивач відвантажив в адресу ТОВ "Бекас" продукцію, в тому числі під отриману у вересні 2005 року передплату у сумі 404753,37 грн.

За висновком перевірки, підприємством в порушення п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не в повному обсязі до складу валових доходів віднесено суми отриманих передплат, зокрема у розмірі 404753,37грн., що призвело до заниження валових доходів у 3 кварталі 2005 року на суму 337294,48грн., та завищення валових доходів у 4 кварталі 2005 року на ту ж суму.

В зв'язку з цим застосовані штрафні санкції в сумі 33875,28грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

В даному випадку, як вірно встановлено апеляційним судом, перша подія припадає на зарахування коштів у сумі 700000 грн., в т.ч. 404753,37 грн. від ТОВ "Бекас" у вересні 2005 року.

Відповідно до змісту п.3.1. ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

Судом також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у вересні 2005 року позивач згідно з платіжними дорученнями №4727, №4728, №4729 від 30.09.05. (банківська виписка від 30.09.05) перерахував суму 700000грн., в т.ч. суму 404753,37грн., на користь ЗАТ "Ілліч-сталь" як передплату за продукцію (а.с.95).

Відтак, судом другої інстанції вірно зазначено, що відповідно до п.п. 11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати позивача у 3 кварталі 2005 року за розглянутими операціями збільшились на ту ж суму, що й валові доходи. Фактично у 3 кварталі 2005 року у позивача не виникло недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) з податку на прибуток.

Нікопольською ОДПІ за актом перевірки (п. 3.1.4. акту) встановлено заниження позивачем податку на прибуток у перевіряємому періоді лише у розмірі 2149,45грн., що стосується не включення до складу валових доходів сум приросту балансової вартості товарів та необґрунтованого включення до складу валових витрат сум убутку балансової вартості товарів.

Таким чином, нарахування штрафних санкцій у розмірі 33875,28грн. є неправомірним.

Також судова колегія погоджується з висновком апеляційного суду відносно того, що на підставі підпункту "б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити податкові зобов'язання, якщо дані документальних перевірок свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідач під час перевірки прийняв до уваги лише не включення Позивачем суми отриманої передплати до складу валових доходів та не врахував при визначенні податкових зобов'язань заниження валових витрат.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачем подано до Нікопольської ОДПІ Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, який містить виправлені показники.

За Уточнюючим розрахунком у перевіряємий період у позивача відсутні податкові зобов'язання з податку на прибуток, оскільки про це свідчать фактичні обставини господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Таким чином, суд апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про визнання нечинними та скасування в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 33875,28грн. податкових повідомлень-рішень Нікопольської ОДПІ №0000282307/2/24312 від 16.10.2006 та №0000282307/3/23956 від 26.12.2006.

Оскільки податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №0000282307/0/30455 від 11.08.06 та №0000282307/1/34181 від 06.09.06 відповідно до п. 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби вважаються відкликаними, то суд вірно відмовив в задоволенні адміністративного позову в частині визнання їх нечинними та скасування.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2007 у справі № А36/82-07 слід залишити без задоволення, а рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2007 у справі № А36/82-07 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

Г.К. Голубєва

Н.Є. Маринчак

А.О.Рибченко