Ухвала суду № 80605163, 19.03.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9577/18

Провадження 2-а/522/68/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контрою Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, поновлення строку,

ВСТАНОВИВ:

До суду 31.05.2018 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контрою Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови №081/16 від 09.12.2016 року Управління державного архітектурно-будівельного контрою Одеської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 8500 грн.. При цьому, позивачка просила поновити строк на оскарження спірної постанови відповідача.

Ухвалою суду від 23.06.2018 року позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду 16.07.2018 року.

Ухвалою суду від 16.07.2018 року було задоволено клопотанням ОСББ «Зіркове містечко» та залучено до участі в адміністративній справі №522/9577/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови в якості третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зіркове містечко».

Розгляд справи було відкладено на 08.11.2018 року.

До суду 25.07.2018 року та 30.07.2018 року надходили відзиви на позов від представника відповідача, згідно якого просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Додатково посилались на те, що в позові відсутні належні обґрунтування щодо причин пропуску строків на оскарження постанови.

У зв`язку з зайнятістю головуючого судді у розгляді іншої справи 08.11.2018 року розгляд справи був відкладений на 18.12.2018 року.

08.11.2018 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив Управління державного архітектурно-будівельного контрою Одеської міської ради, згідно якої наполягали на задоволенні позову.

До суду 17.12.2018 року надійшли письмові пояснення від представника третьої особи, згідно яких заперечували проти задоволення позовних вимог та просили відмовити. Також посилались на те, що ОСОБА_1 була обізнана про розгляд справи №522/1869/17, у матеріалах якої містяться письмові докази такі як: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 25.11.2016 року; припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 25.11.2016 року та протокол про адміністративне правопорушення. Позов разом з додатками був направлений позивачці судом ще у 2017 року. Отже, наполягали на тому, що позивачка пропустила процесуальний строк звернення до суду з відповідним позовом та відсутні підстави для його поновлення.

У зв`язку з зайнятістю головуючого судді у розгляді іншої справи 18.12.2018 року розгляд справи був відкладений на 19.03.2019 року.

Представник позивача - Попов М .С. (по ордеру серії ОД №326507 від 06.11.2018 року) у судовому засіданні 19.03.2019 року позов підтримав та наполягав на його задоволенні. Посилався на те, що про існування оскаржуваної постанови їм стало відомо лише 16.05.2018 року при ознайомленні із матеріалами виконавчого провадження.

Представника відповідача - Картавцева А.М. (по довіреності від 11.01.2019 року) у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила відмовити. Посилалась на те, що при проведенні позапланової перевірки було встановлено факт експлуатації квартири, власником якої є позивачка, заг.пл. 50,7 кв.м., і нежитлового приміщення, пл.. 3,7кв.м., а за чоловіком позивачки зареєстровано квартиру №56, заг.пл.. 59 кв.м .. Однак, згідно інформаційної довідки щодо право власності, яку надала позивачка, загальна площа квартири вже становила 119,1 кв.м. і зареєстрована 15.07.2016 року. При цьому, було встановлено, що реконструкція проведена без дозволу на виконання будівельних робіт, тому позивачку було правомірно притягнуто до відповідальності. Позапланова перевірка проводилась у присутні позивачки. Наполягала також на тому, що позивачка пропустила строк звернення до суду та поважних причин пропуску не наведено.

Представник третьої особи ОСББ «Зіркове містечко» у судове засідання не з`явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином.

Суд, з урахуванням вимог ст. 205 КАС України, за згодою осіб, які були присутні в судовому засіданні, ухвалив слухати справу за відсутності представника третьої особи, сповіщеного належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно із направленням від 25.11.2016 року №000181 працівниками Управління державного архітектурно-будівельного контрою Одеської міської ради було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_5

Перевіркою встановлено, що за вказаною адресою на підставі договору міни за №977 від 07.06.2016 року гр.. ОСОБА_1 набула право власності на квартирну НОМЕР_2, заг. пл.. 50,70 кв.м., та нежитлове приміщення, площею 3,10 кв.м., а гр.. ОСОБА_3 (чоловік позивачки) згідно договору купівлі-продажу за №986 від 07.06.2016 року набув право власності на квартиру НОМЕР_3, заг. пл.. 59, 0 кв.м..

Згідно наданої гр.. ОСОБА_1 інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.07.2016 року, вказана квартира НОМЕР_2 становить площу 119,1 кв.м. та належить позивачці та гр.. ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності, а саме по 1/2 частці.

За розглядом перевірки було встановлено, що гр. ОСОБА_1 експлуатує квартиру АДРЕСА_5, без відповідного документу, який би посвідчував введення реконструйованого об`єкту в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства.

За результатами перевірки у присутності позивачки, яка у свою чергу відмовилась від підпису, про що наявна відповідна відмітка, Управлінням було складено акт перевірки дотримання державних стандартів і правил від 25.11.2016 року, протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ч.7 та ч.12 ст. 96 КУпАП від 25.11.2016 року та припис №069/16 від 25.11.2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із терміном усунення порушень до 25.11.2016 року.

Копії акту перевірки, відповідний припис та протокол про адміністративне правопорушення від 25.11.2016 року направлялись позивачці поштою 26.11.2016 року. У відповідному супровідному листу до вказаних документів також було повідомлено дату розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 09 грудня 2016 року.

09.12.2016 року відносно позивачки Управлінням було винесено постанову №081/16 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої гр.. ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 та ч.12 ст. 96 КУпАП, та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн..

Проте, згідно із даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо реєстрації та видачі документів стосовно введення даного об`єкту до експлуатації.

Будь-яких документів щодо спростування зазначених фактів із боку позивача та її представника суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що реконструкція проведена без відповідних дозвільних документів.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України у порядку адміністративного судочинства.

Згідно статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.

Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

При цьому, слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому, «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Із матеріалів справи судом встановлено, що оскаржувана постанова №081/16 від 09.12.2016 року була надіслана позивачці у день її винесення через ОД УДППЗ Укрпошта.

Із відповідним позовом про оскарження постанови №081/16 від 09.12.2016 року позивачка звернулась до суду лише 31.05.2018 року та заявила до суду клопотання про поновлення пропущених строків звернення до суду, яке мотивувала тим, що про існування оскаржуваної постанови дізналась лише 16.05.2018 року при ознайомленні із матеріалами виконавчого провадження.

Згідно правових позицій Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Необхідно, також, вказати, що поновлення процесуальних строків є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Ухвала ВАСУ від 29.09.2016 року по справі № 522/6069/14-а (№ в ЄДРСРУ 61821829).

Із урахуванням вказаного, слід зазначити, що у суду є свобода розсуду або дискреційні повноваження суду на поновлення процесуальних строків, адже за таких обставин лише суд вирішує яка причина є поважною і які докази можна приймати до уваги, разом з цим, суд повинен обґрунтувати свою позицію відповідними доводами, а не лише зазначити - визнати поважними причини пропуску процесуальних строків (Ухвала ВСУ від 26.01.06 справа № 6-7307кс04).

Із матеріалів справи судом встановлено, що у провадженні Приморського районного суду м. Одеси із січня 2017 року перебуває на розгляді справа №522/1869/17 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зіркове містечко» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської районної адміністрації Одеської області Марущак Юлія Валеріївна, про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, приведення у попередній стан самовільно реконструйованих об`єктів нерухомості.

Провадження у даній справі було відкрито 30.01.2017 року.

Копія позовної заяви ОСББ «Зіркове містечко» разом із додатками до неї, а саме актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 25.11.2016 року; приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 25.11.2016 року та протоколом про адміністративне правопорушення, та ухвалою суду про відкриття провадження у справі направлялись гр.. ОСОБА_1 ще у 2017 році.

Отже, фактично з початку 2017 року ОСОБА_1 могла бути обізнана про існування відповідних матеріалів адміністративного правопорушення, складених відносно неї.

Посилання позивачки про те, що вона дізналась про існування оскаржуваної постанови лише 16.05.2018 року жодними доказами не підтверджений, жодних інших причин та їх поважності не звернення до суду із відповідним позовом ні ОСОБА_1 , ні представника суду не навели.

Таким чином, із урахуванням викладеного суд приходить до висновку про неповажність причин пропуску позивачку процесуального строку звернення до суду з відповідним позовом.

У відповідності до ч.4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно п. 8 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3,4 статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, на підставі викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 118-122, ч.3 ст.123, ч.1 ст. 166, п.8 ч.1 ст. 240, 241, 242-243, 248, 294 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_8 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контрою Одеської міської ради (ЄДРПОУ 40199728, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) про визнання протиправною та скасування постанови, поновлення строку - залишити без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 21.03.2019 року.

Суддя Домусчі Л.В.