Ухвала суду № 80604535, 19.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

19.03.2019 520/11891/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Югова С.А,

сторін:

представника позивача - Павлюк А.В.,

представника третьої особи, ТОВ "КАРАТ-АГРО" - Коваленко О.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові клопотання представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Козачанське" (вул. Б. Хмельницького, буд. 5Б, с. Золочів, Харківська область,62203) до Державного реєстратора Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Луценка Павла Геннадійовича (АДРЕСА_1), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" (вул. Центральна, буд. 44 А, с. Золочів, Харківська область, 62203), ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, код РНОКПП НОМЕР_1) про скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Козачанське" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Луценко Павла Геннадійовича: індексний номер 43129022 від 21.09.2018 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 що розташована на території Удянської сільської ради Золочівського району Харківської області за ТОВ "КАРАТ - АГРО";

- скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Луценко Павла Геннадійовича: індексний номер 43129894 від 21.09.2018 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 що розташована на території Удянської сільської ради Золочівського району Харківської області за ТОВ "КАРАТ - АГРО";

- визнати протиправними дії державного реєстратора Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Луценко Павла Геннадійовича про скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Удянської сільської ради Золочівського району Харківської області за Позивачем (реєстраційний запис про інше речове право №6821884 від 28.08.2014р.);

- визнати протиправними дії державного реєстратора Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Луценко Павла Геннадійовича про скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована на території Удянської сільської ради Золочівського району Харківської області за Позивачем (реєстраційний запис про інше речове право №6821711 від 28.08.2014р.);

- зобов'язати державного реєстратора Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Луценко Павла Геннадійовича, а у разі його відсутності іншого державного реєстратора, скасувати запис про вилучення запису про інше речове право №6821884 від 28.08.2014р. та поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право №6821884 від 28.08.2014р. за договором оренди землі №362 від 21.03.2014 року (кадастровий номер НОМЕР_2) де Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "Козачанське" (код ЄДРПОУ 31742305), з дати його вилучення - 21.09.2018 року;

- зобов'язати державного реєстратора Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Луценко Павла Геннадійовича, а у разі його відсутності іншого державного реєстратора, скасувати запис про вилучення запису про інше речове право №6821711 від 28.08.2014р. та поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право №6821711 від 28.08.2014р. за договором оренди землі №363 від 21.03.2014 року (кадастровий номер НОМЕР_3) де Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "Козачанське" (код ЄДРПОУ 31742305), з дати його вилучення - 21.09.2018 року;

- стягнути з Державного реєстратора Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Луценко Павла Геннадійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Козачанське" (код ЄДРПОУ 31742305) суму сплаченого судового збору у розмірі 7048,00 грн. (сім тисяч сорок вісім гривень).

18 березня 2019 року через канцелярію суду від представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого представник зазначила, що фактично вимогами позивача є визнання протиправним і скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права оренди земельних ділянок, що пов'язані з порушенням права позивача на земельні ділянки іншою особою, за якою відповідачем зареєстровано аналогічне право на ті самі земельні ділянки. Враховуючи, що спір, що розглядається не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право оренди на спірну земельну ділянку), не мав публічно - правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача. На думку, представника ТОВ "КАРАТ-АГРО" спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами цивільного чи господарського судочинства.

У судовому засіданні 19.03.2019 представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" підтримав заявлене клопотання.

Представник позивача через канцелярію суду 19.03.2019 подав заперечення на клопотання третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" про закриття провадження, в яких зазначив, що предметом оцінки у справі є рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди на земельні ділянки, як такі, що прийняті посадовою особою суб'єкта владних повноважень. Підставами його скасування є наявність державної реєстрації права оренди на земельні ділянки за іншою особою, тобто наявність подвійної державної реєстрації прав на один і той самий об'єкт нерухомості за двома різними юридичними особами. В цій частині, позовні вимоги ґрунтуються виключно на твердженні про протиправність дій державного реєстратора як суб'єкта, наділеного Законом №1952- IV владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Спір, що розглядається, є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про скасування іншого речового права (права оренди на спірні земельні ділянки що зареєстровано в 2014 році), всупереч рішенню суду у цивільній справі від 31.05.2018р. №622/209/18, мав публічно-правові відносини саме з позивачем.

Представник позивача у судовому засіданні проти закриття провадження по справі заперечувала.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, жодних клопотання чи заяв суду не надавав.

Третя особа, ОСОБА_4 у судове засідання не прибув, надав через канцелярію суду клопотання, в якому підтримав заявлене клопотання представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" про закриття провадження у справі.

Заслухавши думку представника позивача та представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" з приводу закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Козачанське" на підставі договорів оренди землі №362 від 21.03.2014 року та №363 від 1 15.2014 року, має у своєму володінні та користуванні на умовах оренди земельні ділянки, що розташовані на території Удянської сільської ради Золочівського району Харківської області, право оренди яких передано позивачу в строкове платне користування в 2014 році строком на 10 років. 07 листопада 2018 року позивачу стало відомо, що Державним реєстратором Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради, Харківської області Луценком Павлом Геннадійовичем, всупереч вимогам чинного законодавства, повторно зареєстровано право оренди землі на ті ж самі земельні ділянки в період чинності укладених договорів оренди землі з позивачем, за іншою юридичною особою, а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРАТ - АГРО".

Позивач, вважаючи, що незаконними діями відповідача порушені права його, як орендаря зазначених земельних ділянок, звернувся до суду з даним позовом.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: 1) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як передбачено частиною першою статті 6 Закону № 1952-IV, організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Згідно із частиною першої статті 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

З наведеного слідує, що адміністративні суди правомочні розглядати спори щодо правомірності прийняття суб'єктами владних повноважень або їх посадовими особами рішень про державну реєстрацію права власності, однак, за відсутності спору про право власності на об'єкт нерухомого майна.

Так, в межах адміністративної юрисдикції суд надає оцінку правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій, зокрема, перевіряє дотримання державним реєстратором законодавства при здійсненні реєстраційної дії, однак, не може вирішувати спір про наявність або відсутність у особи права на об'єкт нерухомого майна, правомірність набуття якого не визнається та оспорюється іншими особами.

Натомість, вирішення даного спору потребує вирішення судом спірного питання стосовно правомірності підстав та законності набуття права користування на землю.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, аналогічна позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №802/1792/17-а (провадження №11-109апп18) (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73054799) за позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої Оксани Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою Луценка Павла Геннадійовича на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року (суддя Воробйова І.А.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року (у складі колегії суддів: Смілянця Е.С., Сушка О.О., Залімського І.Г.), в якій зазначено, зокрема, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із реєстрацією майнових прав, невиконанням умов цивільно-правової угоди, що випливають із договірних відносин, то за таких обставин спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Разом з тим, суди повинні дотримуватися встановлених процесуальними законами правил підсудності та підвідомчості спорів, враховувати, що тільки права, свободи та законні інтереси учасників правовідносин, які виникають із визначених законом підстав та інших юридичних фактів, підлягають судовому захисту в передбачений законом та/або договором спосіб.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що між позивачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виник спір про право користування на землю, а тому, спірні правовідносини носять не публічний, а приватно - правовий характер та вирішення даного спору не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Таким чином, виходячи із суб'єктного складу сторін та предмету спору, суд приходить до висновку, що даний спір має розглядатись загальним судом в порядку цивільного судочинства згідно правил підсудності, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі.

Відповідно до частини 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Суд зазначає, що позивачем сплачений судовий збір у розмірі 7048 грн., що підтверджується квитанціями: від 21.12.2018 № 3455, № 3454, № 3452, № 3453.

Відповідно до норм частини 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Тобто, вказаною нормою чітко передбачено, що у разі закриття провадження у справі, судові витрати повертаються з бюджету.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі, суд вважає за необхідне повернути сплачений судовий збір позивачу з бюджету України.

Керуючись ст. 47, 189, 194, 238, 241, 246, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" про закриття провадження у справі №520/11891/18 - задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Козачанське" до Державного реєстратора Комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО", ОСОБА_4 про скасування рішень.

Роз'яснити позивачу, що він має право звернутись із зазначеним позовом до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства згідно правил підсудності, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Козачанське" (вул. Б. Хмельницького, буд. 5Б, с. Золочів, Харківська область,62203) з Державного бюджету України (УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999628, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 34318206084012, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в загальному розмірі 7048 (сім тисяч сорок вісім гривень) грн., сплачений згідно квитанцій: від 21.12.2018 № 3455, № 3454, № 3452, № 3453.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 21 березня 2019 року.

Суддя М.О. Лук'яненко