Рішення № 80604012, 13.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №1340/4789/18

13 березня 2019 року

зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови.

В С Т А Н О В И В :

Суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особи ОСОБА_3 (місце проживання:81353, Львівська область, Мостиський район, с.Гусаків, вул.Івана Франка, 40) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (місцезнаходження: 79005, м.Львів, пл.Міцкевича, 8), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №ЛВ1411/462/НД/ПД/АВ/ФС від 10.10.2018 про накладення штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що посадовими особами Головного управління Держпраці у Львівській області у присутності столяра ФОП ОСОБА_3 – ОСОБА_4, проведено інспекційне відвідування у суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3. За результатами перевірки складено акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 21.09.2018 №ЛВ1411/462/НД/ПД/АВ, у якому зафіксовані порушення законодавства про працю, а саме: у виробничих приміщеннях (пилорама) за деревообробним обладнанням виявлено осіб (ОСОБА_5, ОСОБА_6І.), які мають трудові відносини з ФОП ОСОБА_3 та не оформлені трудовим договором. На цій підставі відповідачем прийнято постанову від 21.09.2018 №ЛВ1411/462/НД/ПД/А, якою до позивача застосовано штраф за порушення законодавства про працю - порушення вимог ч.ч.1, 3 ст.24, КЗпП України на суму 223380,00грн. Позивач не погоджується з висновками відповідача, стверджуючи, що на момент здійснення даного інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 жодна із осіб вказаних в оскаржуваній постанові, а саме, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 будь-яких трудових функцій в його підприємницькій діяльності не виконували, не були допущені ним до роботи, не підпорядковувалися Правилами трудового розпорядку. Тому вважає, що накладення на підприємство штрафу на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України є безпідставним та неправомірним, жодних дій, які би становили склад будь-якого правопорушення, ним не допущено.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що в ході проведення у ФОП ОСОБА_3 контрольного заходу встановлено порушення позивачем законодавства про працю. Вважає, що відповідачем дотримано порядок проведення інспекційного відвідування, оформлення його результатів, додержано вимоги «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013. Також додатково наголошує на тому, що ч.1 ст.4 Порядку №295 встановлено, що порядок складання та форми акта, довідки, припису, вимоги визначаються Мінсоцполітики. На думку відповідача, оскаржена постанова винесена на підставі акта, затвердженої Мінсоцполітики форми, відповідно до процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, встановленого Порядком №295. Вважає, що позивач допустив до виконання роботи працівників без укладення з ними трудових договорів, що є порушенням вимог ст.24 Кодексу законів про працю України, тому відповідачем за порушення позивачем вимог статті 24 Кодексу законів про працю України правомірно застосовано штраф до позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченні. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово представників сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з такого.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець Мостиською районною державною адміністрацією Львівської області 29.05.2001, номер запису: 2 402 017 0000 000348.

19.09.2018 відповідачем на підставі наказу про проведення інспекційного відвідування №2189-П від 19.09.2018 було виписано направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №1996.

В період з 20.09.2018 по 21.09.2018 відповідачем було проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого складено ОСОБА_2 інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЛВ1411/462/НД/ПД/АВ від 21.09.2018.

В ОСОБА_2 інспекційного відвідування № ЛВ1411/462/НД/ПД/АВ від 21.09.2018 зафіксовано, що у виробничих приміщеннях (пилорама) за деревообробним обладнанням виявлено осіб, ОСОБА_5, ОСОБА_6, яких було допущено до роботи без укладання трудового договору, що порушує вимоги ст. 24 КЗпП України.

У ході інспекційного відвідування були відібрані пояснення від ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4

Зазначений акт було отримано позивачем особисто та підписано із зауваженням.

Не погодившись з вищевказаним актом інспекційного відвідування позивач подав до Управління Держпраці у Львівській області заперечення із зазначенням про порушення законодавства, які, на думку позивача, були допущені про проведенні інспекційного відвідування.

04.10.2018 відповідачем надано відповідь за №9575/5/044-09 на дане заперечення.

У зв’язку з проведеним інспекційним відвідуванням та зафіксованим порушенням відповідачем було винесено припис про усунення виявлених порушень №ЛВ1411/462/АВ-П від 05.10.2018, яким зобов’язано ФОП ОСОБА_3 усунути виявлене порушення.

Розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування № ЛВ1411/462/НД/ПД/АВ від 21.09.2018 щодо порушень ФОП ОСОБА_3, Управлінням Держпраці у Львівській області прийнято постанову про накладення штрафу від 10.10.2018 № ЛВ1411/462/НД/ПД/АВ/ФС, якою до позивача застосовано штраф за порушення законодавства про працю - порушення вимог ст.24 КЗпП України на суму 223380,00грн.

Суд при вирішенні спору виходив з такого.

Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації ст.259 Кодексу законів про працю України та ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26.04.2017 №295, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295).

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.4 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 (далі за текстом - Закон №877-V) заходи контролю здійснюються, в т.ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877-V).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (пп.3 п.5 Порядку №295).

Згідно з п.п.8, 9 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п.11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Відповідно до пунктів 19, 20, 21 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до пунктів 27, 29 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з ч. 1 ст.265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Статтею 21 КЗпП України визначено поняття трудового договору, як угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Відповідно до статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є встановлення факту використання позивачем найманої праці, зазначених в акті інспекційного відвідування громадян та наявності ознак трудових правовідносин між ними.

На підставі направлення №1996 від 19.09.2018 інспекторами праці Управління з питань праці ГУ Держпраці у Львівській області, за участю представників Мостиського ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області, 20.09.2018 з метою проведення інспекційного відвідування, предметом здійснення якого є дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, здійснено вихід за адресою фактичного місця здійснення ФОП ОСОБА_3 господарської діяльності: с.Гусаків, вул.Франка, 40, Мостиського району Львівської області (пилорама).

В ході проведення заходу державного контролю у виробничих приміщеннях за деревообробним обладнанням виявлено осіб, а саме: ОСОБА_5, 25.07.1978року народження, який згідно з наданими письмовими поясненнями 20.09.2018 о 10.00 год. прийшов до підприємця ОСОБА_3 з метою подальшого прийняття на роботу та станом на 11.40год. 20.09.2018 жодних трудових чи цивільно-правових договорів не укладав (а.с.88); ОСОБА_6, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, який згідно з наданими поясненнями перебував на пилорамі власника ОСОБА_3, з метою «порізки» дров для себе особисто (а.с.87).

Відповідач посилається на те, що правовідносини між ФОП ОСОБА_3 та трьома громадянами не оформлені належним чином, без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Тому, відповідач вважає, що вказані обставини є порушенням вимог ст.ст.21, 24 КЗпП України.

Судом встановлено, що спірна постанова про накладення штрафу прийнята на підставі акта інспекційного відвідування, яким встановлено порушення позивачем законодавства про працю, зокрема, ст.ст.21, ст.24 КЗпП України.

Суд наголошує, що, як видно з акта інспекційного відвідування (а.с.45), в ході проведення заходу державного контролю у виробничих приміщеннях, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_3, за деревообробним обладнанням виявлено осіб – ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Водночас, у цьому ж акті (а.с.45) зазначено, що на території пилорами зафіксовано лише одну особу за виконанням трудової функції, яку було ідентифіковано як ОСОБА_8

Водночас, як видно із оскаржуваної постанови, на позивача накладено штраф за порушення трудового законодавства лише за неоформлення трудових відносин із особами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, тоді як встановлений факт виконання трудової функції ОСОБА_8, залишився поза увагою відповідача.

З показань свідка, інспектора праці ОСОБА_9, та з відеозапису ходу проведення перевірки позивача, неможливо встановити, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виконували трудову функцію.

Показання свідка, ОСОБА_9, про те, що, коли він зайшов у приміщення пилорами, то там був увімкнутий верстат, не є достатнім доказом того, що зазначені вище особи виконували трудову функцію.

Про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не перебували у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_3 також підтверджують їх письмові пояснення.

Крім того, як було встановлено під час допиту свідка, ОСОБА_9, вхід на територію пилорами не охороняється, є вільним, ОСОБА_3 був відсутній 20.09.2018, що також у сукупності приводить до висновку, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мали можливість вільного доступу до виробничого приміщення.

Представником відповідача до суду не надано, а судом, з матеріалів справи не встановлено жодних доказів допуску зазначеної вище осіб до роботи без укладення трудового договору.

Щодо покликання представника відповідача на порушення норм охорони праці щодо присутності посторонніх осіб у виробничому приміщенні, то такі суд до уваги не бере, оскільки таке не було предметом перевірки та не стало підставою для прийняття оскаржуваної постанови.

Щодо покликання представника позивача на невідповідність ОСОБА_2 інспекційного відвідування формі, встановленій Законом, а саме, що Законом не передбачено такої форми контролю як інспекційне відвідування, то суд не погоджується з таким твердженням, оскільки такий вид перевірки як інспекційне відвідування передбачено ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та ст.ст., 10,15 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 про інспекцію праці у промисловості і торгівлі, котра ратифікована Законом України від 08.09.2004.

Щодо аргументів представника відповідача щодо того, що позивачу не було відомо про підстави проведення перевірки, то суд зазначає, що факт допуску до перевірки інспекторів не є визначальним доказом того, що позивач погодився з підставами проведення перевірки, оскільки на день проведення перевірки ОСОБА_3 був відсутній у місці її проведення.

Більше того, порушуючи пункти 8-9 Порядку №295, працівниками відповідача не пред'явлено об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своєї службові посвідчення. При цьому суд зауважує, що ОСОБА_4 є працівником ФОП ОСОБА_3, однак зазначене не є підставою вважати його уповноваженою особою позивача.

Крім того, відповідачем не обгрунтовано того, чи попереднє повідомлення позивача про перевірку могло б завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідача є безпідставною та необґрунтовано, оскільки інспекторами праці не з’ясовано та не встановлено трудової функції, яку виконували ОСОБА_5 та ОСОБА_6, перебуваючи на території виробничого приміщення ФОП ОСОБА_3, не застосовано заходів реагування щодо ОСОБА_8, про якого у акті інспекційного відвідування зазначено, що він виконував трудову функцію за місцем здійснення господарської діяльності позивача, не з’ясовано всіх обставин, пов’язаних із перебуванням зазначених вище осіб у виробничому приміщенні ФОП ОСОБА_3

Суд також додатково зазначає, що постановою Мостиського районного суду Львівської області від 28.02.2019 у справі №448/1961/18 визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП, - за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Як видно із цієї постанови суду, йдеться про обставини, встановлені під час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 20.09.2018.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 сплачено штраф у розмірі 8500,0грн. на виконання зазначеної постанови суду.

Оцінюючи зазначене, суд бере до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.12.2018 №814/2156/16, згідно з якою накладення штрафу на фізичну особу Головним управлінням Держпраці за те ж правопорушення, за яке було притягнуто цю особу до відповідальності згідно з ч.3 ст.41 КУпАП, є притягненням до відповідальності такої особи вдруге, що суперечить загальним принципам юридичної відповідальності

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, прийнятою не у відповідності до норм чинного законодавства, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про її протиправність та скасування.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю .

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Львівській області .

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ1411/462/НД/ПД/АВ/ФС від 10.10.2018 про накладення штрафу.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Львівській області (місцезнаходження: 79005, м. Львів, пл.Міцкевича, 8, код ЄДРПОУ 39778297) за рахунок бюджетних асигнувань на користь суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 (місцезнаходження:81353, Львівська область, Мостиський район, с.Гусаків, вул.Івана Франка, 40, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 2233 (дві тисячі двісті тридцять три)грн.80коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 21.03.2019.

Суддя Лунь З.І.