Рішення № 80603691, 21.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/6157/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов’язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі – ГУ НП у Львівській області, відповідач), в якому, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дій відповідача щодо не врахування позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у міліції, що станом на 06.11.2015 становила 15 років 06 місяців 18 днів, в тому числі службу в податковій міліції з 28.03.2001 до 26.10.2005, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

- зобов’язати відповідача зарахувати позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у міліції, що станом на 06.11.2015 становила 15 років 06 місяців 18 днів, в тому числі службу в податковій міліції з 28.03.2001 до 26.10.2005 та з урахуванням цієї вислуги років, провести перерахунок і виплату позивачу грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції, починаючи з 07.11.2015, провести перерахунок і виплату позивачу грошової компенсації за невикористані додаткові відпустки за вислугу років за 2016 рік в кількості 11 днів, за 2017 рік в кількості 12 днів, за 2018 рік в кількості 13 днів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 28.03.2001 по 26.10.2005 проходив службу в органах податкової міліції Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Львівській області. 07.11.2015 позивача прийнято на службу в Національну поліцію України. Вважає, що служба в податковій міліції здійснювалась ним в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу. Тому повинна зараховуватися до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» 30.10.2018 звернувся до начальника ГУ НП у Львівській області з заявою, в якій просив надати інформацію щодо зарахування вислуги років, що надає право для виплати надбавки за вислугу років та для визначення тривалості чергової відпустки службу позивача в податковій поліції. Відповідач листом від 26.11.2018 №М-395/05/13/16-2018 повідомив, що відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» підстав для такого зарахування не має. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неврахування до стажу служби в поліції періоду служби у податковій міліції ДПА у Львівській області, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що питання проходження служби поліцейськими, в тому числі перерахунку строку служби, регулюються статтею 78 Законом України «Про Національну поліцію». Як передбачено пунктом 3 частини 2 цієї статті, до вислуги років для виплати поліцейським за стаж служби зараховується, зокрема період служби в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду. У вказаному переліку відсутня служба в податковій поліції. Тому відсутні підстави для задоволення позову.

Ухвалою від 26.12.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі з проведенням підготовчого засідання, відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.

16.01.2019 (вх. №1613) ГУ НП у Львівській області подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 14.03.2019 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

14.03.2019 суд перейшов до письмового провадження.

Суд, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 з 28.03.2001 по 26.10.2005 проходив службу в органах податкової міліції Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Львівській області, маючи при цьому звання прапорщика податкової міліції. Вказане підтверджується записами у трудовій книжці (серії БТ-ІІ № 7026504, накази №95-О від 29.03.2001 та №7000-О від 26.10.2005).

Позивача 23.10.2006 прийнято на службу в органи внутрішніх справ на підставі наказу УМВС України у Львівській області від 25.10.2006 №361о/с.

ОСОБА_1 06.11.2015 звільнено з органів внутрішніх справ, відповідно до пункту 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ на підставі наказу ГУМВСУ від 06.11.2015 №846 о/с

Позивач з 07.11.2015 проходить службу у Національній поліції України на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Радехівського ВП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області (наказ ГУ НП у Львівській області від 07.11.2015 №41о/с.

ОСОБА_1 30.10.2018 звернувся до начальника ГУ НП у Львівській області з заявою з проханням надати інформацію щодо зарахування до вислуги років, що надає право для виплати надбавки за вислугу років та для визначення тривалості чергової відпустки, період служби в податковій поліції.

Листом від 26.11.2018 №М-395/05/13/16-2018 відповідач, посилаючись на статтю 78 Закону України «Про Національну поліцію», повідомив позивача про відсутність підстав для зарахування періоду проходження служби в податковій міліції з 28.03.2001 по 26.10.2005 до стажу служби в поліції, що дає право поліцейському на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Тобто ГУ НП у Львівській області листом від 26.11.2018 №М-395/05/13/16-2018 фактично відмовило ОСОБА_2 у проведенні зарахування періоду проходження ним служби в податковій міліції з 28.03.2001 по 26.10.2005 до стажу служби в поліції, що дає право поліцейському на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Така відмова відповідача зумовила звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до частин першої та другої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно із частиною першою статті 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частина друга статті 78 Закону №580-VIII визначає, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у ОСОБА_3 України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих;

6) дійсна військова служба в ОСОБА_4 та ОСОБА_5, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Частиною третьої цієї ж статті передбачено, що під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.

Таким чином, до стажу служби в поліції зараховується, зокрема служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Законом України від 05.07.2012 № 5083-VI визнано таким, що втратив чинність, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ та внесено зміни до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Пунктом 353.4. цієї статті передбачено, що особам, яких прийнято на службу до податкової міліції на посади начальницького і рядового складу, присвоюються такі спеціальні звання: вищий начальницький склад: генерал-полковник податкової міліції; генерал-лейтенант податкової міліції; генерал-майор податкової міліції /підпункт 353.4.1/; старший начальницький склад: полковник податкової міліції; підполковник податкової міліції; майор податкової міліції /підпункт 353.4.2/; середній начальницький склад: капітан податкової міліції; старший лейтенант податкової міліції; лейтенант податкової міліції /підпункт 353.4.3/; молодший начальницький склад: старший прапорщик податкової міліції; прапорщик податкової міліції /підпункт 353.4.4/; рядовий склад: рядовий податкової міліції /підпункт 353.4.5/.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було звільнено з органів податкової міліції у спеціальному званні прапорщик податкової міліції, яке відноситься до молодшого начальницького складу.

Згідно з пунктом 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Згідно із пунктами 1, 2 та 3 Інструкції про порядок обчислення стажу служби для виплати винагороди за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 15 травня 2008 р. №313, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 червня 2008 року за №553/15244, ця Інструкція визначає порядок обчислення стажу служби для виплати винагороди за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції державної податкової служби України (далі - стаж), яка виплачується особам начальницького складу податкової міліції у розмірах і порядку відповідно до законодавства /пункт 1/.

Дія цієї Інструкції поширюється на осіб, які перебувають на службі в податковій міліції і яким відповідно до законодавства присвоєні спеціальні звання начальницького складу податкової міліції, у тому числі осіб начальницького складу податкової міліції, що працюють на посадах державних службовців структурних підрозділів органів державної податкової служби України із залишенням їх у кадрах податкової міліції, та тих, що працюють в інших органах державної влади або на підвідомчих їм підприємствах, установах і в організаціях, а також в органах місцевого самоврядування, до яких вони відряджені відповідно до законодавства для виконання спеціальних робіт або обов'язків, із залишенням їх у кадрах податкової міліції /пункт 2/.

Обчислення періодів служби для визначення стажу здійснюється у календарному обчисленні (один місяць служби за один місяць) у порядку, передбаченому законодавством для визначення стажу служби для призначення пенсії за вислугу років начальницькому складу податкової міліції /пункт 3/.

У свою чергу пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги» №1716 від 30 жовтня 1998 року встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, поліцейським, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, особам начальницького складу податкової міліції крім служби та часу, передбачених зазначеною постановою, до вислуги років зараховується служба в податковій міліції (органах податкової поліції) на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.

Отже, обчислення періодів служби для визначення стажу служби для виплати винагороди за вислугу років особам начальницького складу податкової міліції здійснюється в порядку, передбаченому законодавством для визначення стажу служби для призначення пенсії за вислугу років, а саме: відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Водночас у пункті «б» статті 1-2 вказаного Закону зазначено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджений Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, відповідно до п.1 якого до вислуги років особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справ.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.1998 №1716 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги» поширено на осіб начальницького складу податкової міліції та курсантів Академії державної податкової служби чинність постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей».

Системний аналіз наведених вище норм зумовлює висновок суду про те. що служба в податковій міліції здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, тобто має такий самий правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Закону №580-VIII порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктами 3-6 частини сьомої Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 №900-VIII, який набрав чинності 29.12.2015, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України №580-VIII.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не заперечується факт проходження ОСОБА_1 служби у податковій міліції, який відповідно до листа ГУ МВС у Львівській області від 05.11.2018 №К-88/Аз/13/16-2018 становив з 28.03.2001 до 26.10.2005.

Вказаним листом підтверджено, що станом на 06.11.2015 вислуга років ОСОБА_1 у календарному обчислені, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років та для визначення тривалості додаткової відпустки становила 15 років 06 місяців 18 днів, в яку включено службу в Збройних Силах України з 10.12.1992 до 17.11.1994, служба в податковій міліції з 28.03.2001 до 26.10.2005 та служба в ГУ МВС України у Львівській області з 23.10.2006 до 06.11.2015.

Таким чином, спірний період вислуги років позивача становить 4 роки 06 місяців 29 дні.

Частиною першою статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пункт 83 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_6 Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» (Заява № 42527/98) від 12.07.2001 «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.

При цьому, враховуючи принцип справедливості (fairness) та недопущення зловживання повноваженнями (abuse of power) під час прийняття рішень та вчинення діянь публічною адміністрацією, наявність в особи заснованих на обіцянках влади очікувань (джерело яких - владні діяння й рішення) свідчить про взаємодію влади з особою, тому для забезпечення якості влади (управління) необхідно, щоб відповідні очікування були предметом ефективного правового захисту.

Таким чином, надбавка за вислугу років під час проходження служби в органах внутрішніх справ, в тому числі у податковій міліції, є майном позивача в розумінні пункту 1 статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Беручи до уваги викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, періоду служби в податковій міліції з 28.03.2001 до 26.10.2005, порушує право позивача на їх отримання.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач вказаного обов’язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо правомірності відмови позивачу у зарахуванні стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки періоду проходження служби в податковій міліції з 28.03.2001 до 26.10.2005, не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача, тому їх слід визнати протиправними, задовольнивши першу з позовних вимог.

Стосовно другої позовної вимоги, яка полягає у зобов’язанні зарахувати позивачу до стажу служби в поліції службу в податковій міліції з 28.03.2001 до 26.10.2005 та з урахуванням цієї вислуги років, провести перерахунок і виплату позивачу грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції, починаючи з 07.11.2015, а також провести перерахунок і виплату грошової компенсації за невикористані додаткові відпустки за вислугу років за 2016 рік в кількості 11 днів, за 2017 рік в кількості 12 днів, за 2018 рік в кількості 13 днів, суд зазначає наступне.

Друга позовна вимога в частині зарахування позивачу стажу служби в податковій міліції до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки є похідною від першої позовної вимоги.

Ураховуючи висновок суду про протиправність відмови у такому зарахуванні та з метою належного та ефективного захисту прав позивача, керуючись пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України та така підлягає до задоволення шляхом зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж служби в податковій міліції з 28.03.2001 до 26.10.2005 та провести перерахунок і виплату позивачу грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції, починаючи з 07.11.2015 з урахуванням раніше виплачених сум.

Частиною десятою статті 93 Закону №580-VIII передбачено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Тобто, грошова компенсація за невикористану відпустку виплачується поліцейському за наявності двох умов: у разі звільнення з поліції та у разі невикористання в році звільнення такої відпустки.

Оскільки ОСОБА_1 проходить службу в поліції, відсутні передбачені частиною десятою статті 93 Закону №580-VIII підстави для виплати компенсації за невикористану відпустку. Тому друга позовна вимога в цій частині не підлягає до задоволення.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП у Львівській області понесені позивачем судові витрати вигляді судового збору, сплаченого відповідно до квитанції від 19.12.2018 №63 на суму 704 грн 80 к.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 261-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (вулиця Січових стрільців, 7а/7, село Лопатин, Радехівський район, Львівська область, 82061, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (площа ОСОБА_7, 3, місто Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) про визнання протиправними дій, зобов’язання до вчинення дій, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) щодо не зарахування ОСОБА_1 (вулиця Січових стрільців, 7а/7, село Лопатин, Радехівський район, Львівська область, 82061, РНОКПП НОМЕР_1) до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, службу в податковій міліції з 28.03.2001 до 26.10.2005.

Зобов’язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, 3, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) зарахувати ОСОБА_1 (вулиця Січових стрільців, 7а/7, село Лопатин, Радехівський район, Львівська область, 82061, РНОКПП НОМЕР_1) до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки службу в податковій міліції з 28.03.2001 до 26.10.2005 та провести перерахунок і виплату позивачу грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в поліції, починаючи з 07.11.2015 з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, 3, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 (вулиця Січових стрільців, 7а/7, село Лопатин, Радехівський район, Львівська область, 82061, РНОКПП НОМЕР_1) 704 (сімсот чотири) грн 80 к. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома