Ухвала суду № 80603059, 17.03.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 17.03.2019 Справа № 554/2171/19

Провадження № 1-кс/554/4074/2019

УХВАЛА

іменем України

17 березня 2019 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Тімошенко Н.В.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.Ю.,

за участю прокурора - Падалюк Л.В.,

слідчого - Демідова І.М.,

підозрюваного - ОСОБА_1, його захисника - Шаповала В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Октябрського районного суду м.Полтави клопотання старшого слідчого в ОВС відділу ГУНП в Полтавській області підполковника поліції Демідова І.М. про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту стосовно підозрюваного

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Потоки Кременчуцького району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:

03.12.1998 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 141 КК України до трьох років позбавлення волі,

01.04.2004 року Кременчуцьким міським судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до двох років позбавлення волі,

08.10.2007 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі,

21.11.2011 року Крюківським районним судом м. Кременчук Полтавської області за ч. 1 ст. 263 КК України до двох років позбавлення волі, з випробувальним строком один рік,

28.11.2011 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 309 КК України до двох років позбавлення волі з випробувальним строком один рік,

14.05.2012 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 316 КК України до трьох років шості місяців позбавлення волі,

встановила:

Старший слідчий в ОВС відділу ГУНП в Полтавській області підполковник поліції Демідов І.М., звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

До відділу розслідування СУ ГУНП в Полтавській області надійшла інформація про те, що група невстановлених осіб на території Полтавської області організували збут наркотичних засобів та психотропних речовин шляхом «закладок».

За даним фактом 13.06.2018 року СУ ГУНП в Полтавській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України №12018170000000332.

Під час досудового розслідування встановлено, що 10 січня 2019 року, близько 16 години 06 хвилин, ОСОБА_1, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_4, біля будинку АДРЕСА_2 під час проведення працівниками поліції оперативної закупівлі, пов'язаної із виявленням факту незаконного збуту наркотичних засобів, незаконно збули за 300 гривень громадянину під вигаданими біографічними даними: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, полімерну ємність в середині якої міститься полімерний згорток, горловина якого перев'язана ниткою, із кристалічною речовиною білого кольору масою 0,093 г., яка згідно висновку експерта №90 від 21.01.2019 року, містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. Маса метадону в речовині масою 0,093 г. становить 0,0785г., яку ОСОБА_1 та ОСОБА_4 раніше у невстановлених слідством часу та місці осіб незаконно придбали, доставили в місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 де незаконно зберігали з метою збуту.

За даним фактом 11.02.2019 року СУ ГУНП в Полтавській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України №12019170000000087.

26 лютого 2019 року кримінальні провадження №12018170000000087 та №12018170000000332 об'єднані в одне провадження за номером 12018170000000332.

15 березня 2019 року о 16 год. 00 хв., ОСОБА_1 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 був затриманий працівниками правоохоронних органів.

За даним фактом 15.03.2019 року СУ ГУНП в Полтавській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України №12019170000000116

Досудовим розслідуванням встановлено, що вартість однієї «закладки» - дози наркотичного засобу метадону становить 200 грн., грошові кошти за придбання наркотичного засобу споживачами перераховувались на розрахункові рахунки ОСОБА_1 (НОМЕР_2) та його дружини ОСОБА_4 (НОМЕР_1), відкриті в ПрАТ «Райффайзен банк «Аваль».

Аналізом інформації про рух коштів по рахунках ОСОБА_1 та ОСОБА_4 встановлено факти надходження готівкових коштів на них в розмірі 206 грн. кожне з подальшим отриманням вказаних готівкових коштів з рахунків в терміналах що 1-2 дні в розмірі від 5 000 до 20 000 грн.

Так, починаючи з 13.02.2018 по 15.03.2019 з рахунку ОСОБА_1 (НОМЕР_2) отримано готівкових коштів в сумі 2 511 000 грн., по рахунку ОСОБА_4 (НОМЕР_1) починаючи з 23.05.2018 в сумі 898 000 грн.

За час документування злочинної діяльності починаючи з 13.06.2018 - 2 100 000 грн. та 810 000 грн. відповідно.

15.03.2019 року о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 затриманий за підозрою у вчиненні даних правопорушень, відповідно до ст. 208 КПК України.

16.03.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, останній від надання показань відмовився.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні просив заперечував проти задоволення клопотання слідчого та обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні підтримав позицію підозрюваного та заперечував проти задоволення клопотання слідчого.

Судом встановлено, що за даним фактом 13.06.2018 року СУ ГУНП в Полтавській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України №12018170000000332.

15.03.2019 року о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 затриманий за підозрою у вчиненні даних правопорушень, відповідно до ст. 208 КПК України.

16.03.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, останній від надання показань відмовився.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а також той факт, що підозрюваний ОСОБА_1, може переховуватись від органів досудового розслідування, може незаконно впливати на учасників кримінального провадження з метою запобігання надання правдивих показань.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, обставини його вчинення, зважаючи на дані про особу підозрюваного, а також на ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, суд вважає, що застава у межах, визначених ст. 182 КПК України нездатна забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, з урахування обігу грошових коштів на рахунку підозрюваного та вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 290000 (два мільйони дев'ятсот)грн. яка буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі наведеного, керуючись ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя

ухвалила:

клопотання старшого слідчого в ОВС відділу ГУНП в Полтавській області підполковника поліції Демідова І.М. про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у виді взяття під варту задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ІТТ ПМУ УМВС України в Полтавській області та Полтавському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області, строком на 60 днів, починаючи з 16 год. 00 хв. 15 березня 2019 року по 16 год. 00 хв. 14 травня 2019 року.

Підозрюваного ОСОБА_1 взяти під варту негайно в залі суду.

Зобов'язати старшого слідчого в ОВС відділу ГУНП в Полтавській області підполковника поліції Демідова І.М., який вніс клопотання про обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, повідомити родичам заарештованого про взяття під варту.

Призначити заставу в розмірі 2900000 (два мільйони дев'ятсот тисяч) гривень 00 коп., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов'язана роз'ясняти його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Термін дії обов'язків, покладених судом на ОСОБА_1, у разі внесення застави визначити по 14 травня 2019 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та оголошено 20 березня 2019 року.

Слідчий суддя Н.В.Тімошенко