Рішення № 80602893, 20.03.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року ЛуцькСправа № 140/347/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старовижівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Старовижівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Старовижівське ОУПФУ) про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.12.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою та необхідними документами про виплату йому пенсії наперед за шість місяців, оскільки позивача знято з реєстрації у с. Річиця Ратнівського району Волинської області у зв’язку із виїздом на постійне проживання до США з 28.11.2018. Одноразовим дорученням від 17.12.2018 № 216 позивачу проведена виплата пенсії наперед за період з січня 2019 року по травень 2019 року включно. При цьому, відповідач повідомив позивача, що виплата пенсії по втраті годувальника в подальшому неможлива, оскільки законами України не передбачено виплату пенсії пенсіонерам, які постійно проживають в США.

28.12.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії у зв’язку із тим, що дізнався про прийняття Конституційним Судом України рішення від 07.10.2009 № 25-рп/2009 щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Проте, листом від 04.01.2019 № 85/02-20 відповідач відмовив у поновленні виплати пенсії по втраті годувальника з червня 2019 року, оскільки Верховною Радою України не приведено у відповідність до Конституції України законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного міжнародного договору.

Позивач не погоджується із таким рішенням відповідача та вважає, що є достатньо підстав для поновлення виплати раніше призначеної пенсії, оскільки право громадянина на призначення йому пенсії не може пов’язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, держава відповідно до конституційних принципів зобов’язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Позивач просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в поновленні виплати раніше призначеної пенсії та зобов’язати Старовижівське ОУПФУ поновити виплату раніше призначеної пенсії у зв’язку з втратою годувальника, починаючи з червня 2019 року.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово (а. с. 1).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 11.03.2019 № 1127/06-20 (а. с. 41-44) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності дій відповідача, оскільки Верховною Радою України не приведено у відповідність до Конституції України законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного міжнародного договору, на теперішній час між Україною та США не укладено угоди в галузі пенсійного забезпечення.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував на обліку в Старовижівському ОУПФУ та з 20.04.2007 одержував пенсію у зв’язку із втратою годувальника, що підтверджується довідкою Старовижівського ОУПФУ від 18.01.2019 № 253 (а. с. 13).

Як убачається із довідки Забродівської сільської ради Ратнівського району Волинської області від 28.11.2018 № 2072 про зняття з реєстрації місця проживання, ОСОБА_1 знятий з реєстрації у с. Річиця Ратнівського району Волинської області у зв’язку із вибуттям до нового місця проживання в США, штат Каліфорнія, м. Сакраменто та виїздом на постійне проживання до США з 28.11.2018 (а. с. 14).

17.12.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою та необхідними документами про виплату йому пенсії наперед за шість місяців, оскільки позивача знято з реєстрації у с. Річиця Ратнівського району Волинської області у зв’язку із виїздом на постійне проживання до США з 28.11.2018, та одноразовим дорученням від 17.12.2018 № 216 позивачу проведена виплата пенсії наперед за період з січня 2019 року по травень 2019 року включно, що підтверджується листом Старовижівського ОУПФУ від 04.01.2019 № 85/02-20 (а. с. 10). При цьому, у пенсійній справі позивача зроблена відмітка про зняття його з обліку у зв’язку із виїздом до США, виплату пенсії в сумі 9348,19 грн. за період по 31.05.2019 (а. с. 47 зворот).

28.12.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії у зв’язку із втратою годувальника з червня 2019 року, мотивуючи її тим, що виїзд на постійне проживання до США не може бути підставою для позбавлення пенсії (а. с. 53).

Листом від 04.01.2019 № 85/02-20 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для поновлення пенсії по втраті годувальника з червня 2019 року (а. с. 54).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно із статтею 51 Закону № 1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 2 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (пункт 1).

Крім того, відповідно до пунктів 2, 3 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, та звернуто увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, а також прийняття закону про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.

На думку суду, вказані вище положення Закону № 1058-IV, які визнані неконституційними, не підлягають застосуванню, а пенсіонери, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, не позбавлені права на пенсійне забезпечення.

Проте, при вирішенні даного спору суд також враховує, що позивачу була виплачена пенсія наперед за шість місяців по травень 2019 року включно, а позивач оскаржує дії щодо відмови у поновленні пенсії та просить зобов’язати відповідача поновити виплату пенсії з червня 2019 року, тобто, позовні вимоги заявлені на майбутнє.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із частинами першою, другою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як передбачено пунктом 4 частини четвертої статті 246 КАС України, у мотивувальній частині рішення зазначаються: чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Відповідно до частини сьомої статті 246 КАС України висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Системний аналіз зазначених норм КАС України дає підстави дійти висновку про те, що в порядку адміністративного судочинства здійснюється захист уже порушених прав особи (при цьому, між сторонами уже виникли правовідносини, з яких у свою чергу виник публічно-правовий спір), а не захист від можливих порушень прав у майбутньому.

Суд вважає, що резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов’язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Відповідно до частини другої статті 49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

На думку суду, оскільки позивачу була виплачена пенсія наперед за шість місяців до 31.05.2019, а рішення про поновлення виплати пенсії (у зв’язку з її виплатою наперед) може бути прийняте відповідачем не раніше 01.06.2019, тому суд дійшов висновку, що позивач передчасно звернувся до суду, на час розгляду цієї справи його права не порушені з огляду на отримання ним пенсії по 31.05.2019 включно, а позовні вимоги заявлені на майбутнє та не можуть бути задоволені. Суд у рішенні не може прогнозувати можливі порушення прав позивача з боку відповідача у майбутньому після 31.05.2019 та не може зобов’язати відповідача вчинити дії на майбутнє.

Відтак, з наведених підстав у задоволенні взаємопов’язаних позовних вимог про визнання неправомірними дій щодо відмови в поновленні пенсії з червня 2019 року та зобов’язання поновити виплату пенсії з червня 2019 року необхідно відмовити.

Керуючись статтями 243 - 246, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх